Візьміть участь
у розіграші
Android смартфону Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/життя

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

Втома від батьківства – реальність чи невідворотність?

610

Втома. Звичайна людська втома, що накопичується, додається та за короткий час відпочинку не щезає. Втома від перенасичення інформацією, від роботи, від навчання, від щоденних обов’язків. Все починається з малого, з незадоволення собою, неяскравості позитивних емоцій, негативних емоцій, апатичності, зі сплесків безпідставної агресивності аж до стадії «ще живий». Знайомо?

Емоційне вигоряння – це зміни в поведінці людини, які проявляються внаслідок емоційного виснаження. Термін burnout – «емоційне вигоряння», деколи його перекладають як «емоційне виснаження», був запропонований в 1974 році американським психіатром Гербертом Фрейденбергом, який досліджував цю проблему та наголошував вже тоді на серйозності її впливу на особистість людини.

Послідовник американського вченого Джордж Грінберг виділив п'ять етапів наростання психічної напруги і позначив їх як «стадії емоційного вигоряння».

1. Людина задоволена своєю роботою. Але постійні стреси поступово зменшують енергію.

2. Спостерігаються перші ознаки синдрому: безсоння, зниження працездатності і часткова втрата інтересу до своєї справи.

3. На цьому етапі людині так важко зосередитися на роботі, що все виконується дуже повільно. Спроби «надолужити згаяне» перетворюються на постійну звичку працювати пізно ввечері або у вихідні.

4. Хронічна втома проектується на фізичне здоров'я: знижується імунітет, простудні захворювання перетворюються на хронічні, проявляються «старі» болячки. Люди на цьому етапі зазнають постійного невдоволення собою і оточуючими, часто сваряться з товаришами.

5. Емоційна нестабільність, занепад сил, загострення хронічних захворювань – це ознаки п'ятої стадії синдрому емоційного вигоряння. Якщо нічого не робити і не починати лікування, стан людини буде лише погіршуватися, переростаючи в глибоку депресію.

Найчастіше термін «емоційне вигоряння» пов'язують з діяльністю працівників, чия професія пов'язана з допомогою людям. Це лікарі, рятувальники, медсестри, працівники соціальних служб, педагоги. Однак існує й особлива категорія людей, котрі піддаються емоційному виснаженню, про яку чомусь у нас не прийнято говорити. Це прийомні батьки.

Батьківство має дві сторони, одна з них – діти. Наші діти, бо народжені нами або прийняті в сім’ю як свої, бо чужих дітей не буває. Діти, яким обіцяна увага, піклування, турбота й любов. Діти, чиї долі такі складні, пережили вдосталь емоційного та фізичного болю до зустрічі з новими батьками. Друга сторона – це батьки, які так хочуть дати все найкраще, полюбити, навчити, направити та зберегти. Такі відповідальні та практичні. Щодня, щогодини віддають себе тим, хто поруч, хто так потребує постійної уваги і батьківської «включеності».

Чи діти можуть втомлювати? Чи буває втома від батьківства? Буває, і набагато частіше, ніж хотілося б. Від правди життя ми нікуди з вами не дінемось.

Виховання дитини – важка праця, до якої підготуватись на найкращих тренінгах, семінарах або читаючи сучасні книги не так просто навіть за дев’ять місяців вагітності. Якщо ж говорити про прийомну сім’ю, де з’являються діти в один день і часто двоє-троє одразу, різного віку ще й з певним характером і поведінкою, то маємо розуміти, що ступінь готовності ніколи не буде 100-відсотковим. Звичний спосіб життя сім'ї з появою дітей істотно змінюється. Безсонні ночі, постійні тривоги за здоров'я дітей, острах зробити щось не так, складнощі з адаптацією до нових соціальних ролей і, звичайно, відсутність вільного часу – все це супроводжує життя батьків. У багатьох сім'ях до цього списку додаються також фінансові проблеми, відсутність допомоги родичів чи профільних спеціалістів та інше.

У перші дні прийомні батьки точно чуються натхненними, повними сил і бажань допомоги та відчувають певну ейфорію від сина чи доньки, чи одразу декількох нових дітей. А потім починається буденне та щоденне. Складність підліткового періоду, адаптація в новій сім’ї та школі, нерозуміння, зайва увага сусідів, родичів, знайомих, декілька дітей в одному і тому ж віці або з невеликою різницею, психологічні та фізичні негаразди у дітей – це лише невеликий перелік, з яким обов’язково зустрічаються всі прийомні сім’ї. Все це безпосередньо впливає на емоційний стан батьків, що в кінцевому підсумку може призвести до нервового зриву, депресії та перевтоми. Думки про те, чи справимось ми і навіщо взяли дітей у сім’ю, стають все частішими. А ще існує думка, що емоційному вигорянню піддаються тільки жінки, але це не так.

Дитина, можливо, не розуміє причин, але добре відчуває ваш поганий настрій, переносить все на себе: це вона винна, вона не виправдовує ваших сподівань, вона не розуміє, непокоїться та несвідомо підкидує все більше і більше неадекватної поведінки, неслухняності чи інших неприємностей.

Не перелічу й не зображу все можливе в декількох рядках, але якщо це хоч трохи про вас – не роздумуйте, вам потрібно мати зв’язок з професіоналами, які знають і вміють допомагати. Фонд Ріната Ахметова багато років допомагає прийомним сім’ям не тільки святкувати радісний день, коли дитину взяли в сім’ю, а й постійно підтримує на цьому великому та деколи складному шляху. Крім семінарів і тренінгів за особистої участі сімей, фахівці проекту «Сирітству – ні!» регулярно проводять вебінари для батьків, які вже виховують прийомних дітей або тільки планують це зробити.

Синдром емоційного вигоряння може проявитися в будь-який момент, а може не виявитися зовсім. Він не є чимось обов'язковим і невід'ємним, але цілком можливим ускладненням на вашому шляху до гармонії та радості. Як правило, цей синдром з'являється в середній і кінцевій стадіях адаптації батьків до дитини, коли перша радість від появи нового члена сім'ї пройшли, і почався непростий шлях звикання та щоденних турбот.

Не варто замикатись в собі та колі своєї сім'ї. Повірте, ви не перші і вельми не останні, хто взявши на себе таку важливу та відповідальну місію – стати справжніми батьками для небіологічної дитини – зустрічаються з емоційним виснаженням і потребують допомоги. Просто доцільно звернутися вчасно – момент попередження та допомога на ранніх стадіях набагато простіша та збереже вашу душевну й фізичну рівновагу, стосунки з дітьми, і в кінцевому рахунку, вашу велику та дружну сім'ю.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги