Про усиновлення і не тільки | Обозреватель 03 лютого
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
ГоловнаБлоги

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

Про усиновлення і не тільки

880

Оскільки розділ IV Сімейного кодексу України має назву "ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ", то Глава 18 " УСИНОВЛЕННЯ" мала б стосуватися виключно дітей. Але є виняток. Про нього трохи згодом. У правовому полі не існує поняття "удочеріння". Натомість є термін "усиновлення". Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України. Виходячи з визначення робимо ряд висновків. 1.Усиновити можна фізичну особу (незалежно від статі і віку). 2.Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду. 3. Фізична особа, яка може бути усиновленою має бути громадянином України. 4. Виняток з судового порядку усиновлення громадян України становить "усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України". Оскільки виняток зафіксовано у розділі VI Сімейного кодексу України що має назву" ОСОБЛИВОСТІ УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ ЗА ЇЇ МЕЖАМИ, ТА ІНОЗЕМЦЯМИ", то можна зробити ще два висновки. 1. Усиновлення мало б стосуватися виключно дітей. 2. Існує загальний та спеціальний порядок усиновлення. Так спеціальний стосується виключно дітей і має 4 типові випадки. 1) Стаття 282. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України. 2) Стаття 283. Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України. 3) Стаття 284. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні. 4) Стаття 286. Усиновлення в Україні іноземцем дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства. Повертаючись до визначення "усиновлення" робимо ще один висновок про існування судового і позасудового порядків усиновлення. До позасудового відносять лише "усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України", усі решта випадків (навіть три з чотирьох особливостей усиновлення передбачених у Сімейному кодексі України) здійснюються за рішенням суду. Особисто я підтримую можливість усиновлення виключно дитини. І тому з радістю у визначенні терміну "усиновлення" слово "особи" замінив би словом "дитини". На даний момент у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення. Аргументів щодо виняткових випадків нажаль не маю. Також відсутні вони у питанні обставин , що мають істотне значення. То ж підкреслюю, я маю чітку законодавчу новелу. Поняття усиновлення.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України. Особа, яка може бути усиновленою. Усиновленою може бути дитина (стаття 6 Сімейного кодексу України).

Повертаючись до назви IV – го розділу можна було б уточнити що усиновлення стосуватиметься лише ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ. Дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки. Діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти. Безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання. Вдивляючись у назву IV – го розділу прискіпливіше, цікавишся ще одним питанням, а чи влаштовують дітей запропоновані форми влаштування дітей?

Щодо усиновлення дитини законодавство передбачає два особливі випадки.

1. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку. Дитина, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку. 2. Усиновлення дитини, яку було підкинуто чи знайдено. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення. Насправді ж законодавець дуже чітко визначив вік з якого може бути здійснене усиновлення (з досягненням дитиною двомісячного віку). Якщо прийняти факт можливості усиновлення лише дитини, то ця можливість реалізується у період з досягнення дитиною двомісячного віку до досягнення дитиною вісімнадцяти років. Окремим питанням постає проблема усиновлення братів та сестер. По-перше, законодавець передбачає такий варіант усиновлення. По-друге він стосується лише рідних братів та сестер. Як правило, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. Чому я кажу "як правило", та тому що існує виняток, який перекреслює це правило назавжди. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. Тобто виходить, що для реалізації винятку достатньо згоди органу опіки та піклування. Моя ж позиція полягає в наступному : Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. За жодних обставин жодних рішень судів на підставі дозволів органів опіки та піклування в подібній ситуації немає бути. Якщо в Україні ведеться облік дітей для можливого усиновлення, то можливо це є варіантом рішення проблеми. Я маю на увазі,те що, можливо,усиновлення дітей (ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ) зробити можливим виключно після встановлення факту перебування таких дітей на обліку?! Ще один цікавий момент на мій погляд полягає в можливості, я б навіть сказав необхідності усиновлення братів та сестер. Пріоритет усиновлення однією особою братів і сестер однозначно позитивна річ. Але. По-перше,ця норма стосується лише рідних (як повнорідних так і неповнорідних) братів та сестер. По-друге, вони повинні перебувати на обліку для можливого усиновлення. Як бути у ситуації зведених братів та сестер? Уявімо таку ситуацію. У батьків повторний шлюб. (Особа має право на повторний шлюб). Від попередніх у кожного з подружжя є дитина. (Особа до 18 років). Кожен з попередніх шлюбів припинено на підставі смерті другого з подружжя. Повторний шлюб припинено на підставі смерті обох з подружжя. Діти сироти. (Вони зведені брати( сестри)). Як бути з можливістю їх усиновлення?

Поряд з усиновленням існує ще декілька форм ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ. Ці форми мають не лише свої особливості, але й тимчасовий характер на відміну від усиновлення. Хоча й усиновлення може бути скасоване чи визнане недійсним, але це не змінює того факту що з самісінького початку планувалося встановлення постійного зв’язку ідентичного до зв’язку між батьками та дітьми. Так опіка чи піклування над дитиною припиняється у випадках : 1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам). 2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього. 3. Піклування припиняється у разі: 1) досягнення фізичною особою повноліття; 2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи; 3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності. Усиновлення малолітньої особи є підставою припинення опіки. (ч1ст.76ЦК). Що ж до патронату над дітьми, то він за визначенням тимчасовий. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців. Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців. Висновок: патронат над дитиною встановлюється на строк від трьох до шести місяців. На відміну від усиновлення патронат здійснюється на підставі договору. Залишилося дві форми. Прийомна сім'я та дитячий будинок сімейного типу. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. Тобто статус прийомної сім'ї подібний до статусу опіки чи піклування. Це по-перше. По-друге, кількість прийомних дітей у прийомній сім'ї обмежена (від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування). Цей факт ми порівняємо трохи пізніше. Дитячий будинок сімейного типу майже з такими самими критеріями. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. Кількість вихованців будинку не менше п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівнів акредитації - до його закінчення. У порівнянні як з прийомною сім'єю так і з дитячим будинком сімейного типу кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. Спільною рисою для усиновлення та опіки чи піклування є можливість встановлення опіки чи піклування також судом. Як правило опіка чи піклування встановлюються органом опіки та піклування. Оскільки існує можливість усиновлення повнолітньої особи (я вже висловлював свою позицію щодо існування такого правила) я пропоную ще одну новелу. Припустимо що усиновлення дітей можливе на підставі рішення органу опіки та піклування, а усиновлення повнолітньої особи за рішенням суду. Зважаючи на такі дві обставини як необмежена кількість дітей яку може усиновити одна особа і судовий порядок усиновлення, роблю висновок, що можливість усиновлення дітей на підставі рішення органу опіки та піклування ідея не позбавлена раціонального зерна. Кожна з форм влаштування що передбачені IV – тим розділом Сімейного кодексу по суті є альтернативними. Чотири з яких мають тимчасовий характер. І мають на меті лише сімейне виховання, а не повноцінну інтеграцію дитини у сім'ю. Це обґрунтовано тим що статус дитини особа має до 18 років та тим, що згідно ч3ст 3СК. права члена сім'ї має одинока особа. Що ж до норм міжнародного права то пріоритет у виборі форми надання сімейного виховання дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, надано саме усиновленню. Ця норма передбачена двадцятою статтею Конвенції про права дитини.

Законодавство передбачає певний перелік вимог до усиновлювачів. 1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. 2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

3. Усиновлювачами можуть бути подружжя. 4.Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. 5. Якщо особи, які не перебувають у шлюбі між собою проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. 6. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. 7. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини

1.За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України: 1) в сім'ї якого виховується дитина; 2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється; 3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами; 4) який є родичем дитини. 2.За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має подружжя - громадяни України. Так як переважне право на усиновлення стосується виключно усиновлення дитини і не поширюється на усиновлення повнолітньої особи, то це є підтвердженням тези про необхідність існування інституту усиновлення виключно для влаштування дітей.

І наостанок. Вважаю правильними поєднання таких норм як: 1.Усиновлювачами можуть бути подружжя. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має подружжя - громадяни України. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється. 2. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України який є родичем дитини. 3. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Усиновлювачами можуть бути подружжя. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. 4. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами.

Виникає питання : як бути з наявністю кількох подружжів , які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину? Якщо жодне з них не підпадає під такі пункти : 1) сім'я в якій виховується дитина; 2) сім'я яка усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами; 3) сім'я які є родичами дитини. Запитати згоду на усиновлення у дитини? А якщо дитині 2 – 4 місяці? В той самий час як переважне право на усиновлення має подружжя треба пам’ятати про те, що шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років і усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року,а також особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. І ще один плюс сімейного законодавства це переважне право на усиновлення громадян України громадянами України.

Місце
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги