Прийміть участь
в розіграші
екшн-камери Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/життя

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

Медична реформа: підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості. Частина 2

933

Тема публікації стосуватиметься сільської медицини. Оскільки спеціальний закон має 8 статей то я пропоную відповідно 8 пунктів в яких спробую викласти своє суб’єктивне враження від новел та механізмів запропонованих у ньому.

Пунк 1. Закон регулює відносини, пов’язані із забезпеченням підвищення доступності, ефективності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості, до якої належать території, що знаходяться за межами міст Києва, Севастополя, міст обласного значення. Тобто,1) до сільської місцевості законом було віднесено території, що знаходяться за межами міст Києва, Севастополя, міст обласного значення; і 2) законом забезпечують не сільську медицину, а підвищення її доступності, ефективності та якості, а це означає що вона доступна, але стане ще доступнішою, ефективна, але стане ще ефективнішою, якісна, але стане ще якіснішою. Поряд з тим у нас не запроваджують сільську чи міську медицину у нас існує загальне поняття "медицина". І це поняття перенесено на сільську місцевість. Щоб зробити спробу підвищення трьох критеріїв , а не спробу змінити механізм функціонування закладів що надають послуги в селах чи селищах як населених пунктах. І на останок. В самій назві закону не фігурує слово "ефективність".

Пункт 2. Законодавство щодо підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості базується на Конституції України. І це є фундаментом для національного права України. Законодавство складається з Основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України "Про засади державної регіональної політики", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про державні цільові програми", "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості", міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших законів, а також законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини з відповідних питань. Той факт що перелік законодавчих актів є вичерпним свідчить про вдалу спробу системного підходу до вирішення зазначеного питання. Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, визначено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості", застосовуються правила міжнародного договору. Продовжено тенденцію закріплення пріоритету міжнародного законодавства над національним.

Пункт 3. Підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості є здійснюються на п’яти принципах: 1) ефективності підтримки розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості; 2) забезпечення участі органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, наукових установ у формуванні та реалізації державної політики в зазначених сферах; 3) створення рівних можливостей для доступу територіальних громад до підтримки, передбаченої загальнодержавними, регіональними та місцевими програмами розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості; 4) ефективності використання бюджетних коштів, передбачених для виконання зазначених програм; 5) відкритості та прозорості надання державної підтримки. Мені цікаво, які наслідки юридичного характеру будуть нести особи за порушення хоча б одного з перелічених принципів? Підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості забезпечується шляхом здійснення заходів з розроблення, затвердження, фінансування, виконання державних цільових програм. Отже, відсутність програми означає відсутність підвищення ?! До речі, про "ефективність" чомусь вже забули.

Пункт 4. Держава забезпечує виконання заходів з підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості за десятьма основними напрямами. Додаткових напрямів непередбачено. В мене особисто виникло питання, чи не забагато напрямів взагалі визначено законом?

Пункт 5. Закон розмежовує повноваження КМУ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування з метою підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості.

Стаття 6. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть залучати громадськість до розгляду питань щодо підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості, зокрема, шляхом проведення громадських слухань за участю жителів відповідної сільської місцевості, конференцій, форумів, круглих столів, зборів, зустрічей (нарад), засідань громадських рад, інших допоміжних органів, утворених при таких органах. А можуть і не залучати! Оскільки замість слів"можуть залучати" треба було написати "залучають". Щодо громадських слухань як форми участі громадськості, то в профільному комітеті ВРУ знаходиться відповідний законопроект. Результати проведення таких заходів враховуються під час прийняття відповідних рішень та в подальшій роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Добре що написано "враховуються", а не "можуть бути враховані".

Пункт 7. Медичне обслуговування у сільській місцевості забезпечують центральні районні лікарні, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, фельдшерсько-акушерські/фельдшерські пункти, амбулаторії, медичні пункти, медичні кабінети, мобільні медичні кабінети, аптечні пункти, лікарі загальної практики - сімейні лікарі та лікарі інших спеціальностей, які надають первинну медичну допомогу та зареєстровані як фізичні особи - підприємці і одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також уклали договір про медичне обслуговування населення з відповідним розпорядником бюджетних коштів. Законом визначено виключний перелік надавачів медичних послуг у сільській місцевості. З метою підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості надавачі медичних послуг застосовують телемедицину. Телемедицина - комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються під час надання медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку для обміну інформацією в електронній формі. Медична допомога із застосуванням телемедицини передбачає можливість надання пацієнту медичних послуг з консультування, діагностики, лікування із використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну інформацією в електронній формі, у тому числі шляхом передачі електронних повідомлень, проведення відеоконференцій. Медична допомога із застосуванням телемедицини надається з метою забезпечення пацієнту своєчасного доступу до медичної допомоги належної якості, у тому числі якщо відстань і час є критичними чинниками її надання. Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини забезпечують заклади охорони здоров’я або фізичні особи - підприємці, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини здійснюється шляхом телемедичного консультування, телемедичного консиліуму, телеметрії, домашнього телеконсультування, виконання медичних маніпуляцій та операцій. При проведенні телемедичного консультування, телемедичних консиліумів, телеметрії, домашнього телеконсультування, виконання медичних маніпуляцій та операцій за допомогою електронних та програмних засобів може проводитися їх запис, у тому числі аудіо-, відео-, а також запис параметрів медичного обладнання в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Порядок надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Кабінет Міністрів України визначає порядок та критерії забезпечення за рахунок коштів державного бюджету закладів охорони здоров’я у сільській місцевості обладнанням та транспортними засобами, необхідними для медичного обслуговування населення.

Пункт 8. Існує 4 джерела для фінансування заходів з підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості: 1) кошти Державного бюджету України; 2) кошти місцевих бюджетів; 3) гранти, дарунки, благодійні внески і пожертви, інші види благодійності; 4) кошти міжнародних організацій. Держава гарантує повну оплату за рахунок коштів державного бюджету надання громадянам медичних послуг, у тому числі із застосуванням телемедицини, що передбачені ПМГ медичного обслуговування населення, у порядку, визначеному законом.

Місце
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги