ГоловнаБлоги

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

Антикорупційна стратегія України. Частина 6

354

Антикорупційна стратегія України (продовження, частина 6)

Яскравий приклад боротьби двох заходів (превенції та покарання) з одним і тим же явищем можу продемонструвати на українському прикладі пам’ятному більшості з нас – вибори Президента України в 2004 році. Як згадував вище фальсифікація виборів в основному звелася до масового приписування голосів Януковичу за допомогою використання відкріпних посвідчень. За зізнанням майбутнього директора НАБУ пана Ситника засвідченого ним в ході співбесіди на 2 етапі з відбору директора НАБУ 03 березня 2015р. він займався розслідуванням справи за фальсифікацією виборів Президента України на 100 окрузі, і лише в тій одній справі було допитано понад 5000 (п’ять тисяч) осіб, призначено понад 300 (триста) експертиз. Переважній більшості загалу невідомо чим закінчилися та кримінальна справа, не вказує про це і сам пан Ситник, однак досить чітко можна уявити витрачені ресурси, у т.ч. людино-години на виконання згаданих дій і лише в одній справі по одному з округів. Навіть мінімальна витрату часу по 3 години на допит свідка дають нам 15 тисяч людино-годин, 300 експертиз також щонайменше 2,4 тисячі людино-годин, не торкаючись питань судового слідства і т.д. загалом у згаданій паном Ситником справі було витрачено щонайменше 17,4 тисячі людино-годин, що дорівнює 2175 людино-днів або 99 людино місяців. Іншими словами у згаданій паном Ситником справі цілий місяць працювали 99 чоловік ! Діяльність пана Ситника як прокурора на той час була класичним прикладом репресивно-каральної системи. Реальне покарання винних, якщо воно і мало місце могло забезпечити на майбутнє хіба унеможливлення повторного вчинення цього порушення засудженими особами, однак не могло гарантувати цього щодо інших осіб, яких в реальності було в десятки тисяч разів більше.

Поряд з цим мені довелося займатися розслідуванням цих порушень, при цьому я свідомо обирав метод превенції. Мені вдалося отримати докази вчинення цього злочину не кількома особами, а абсолютно усіма порушниками, яких налічувалося біля двохсот тисяч осіб. Однак головним стало публічне розкриття механізму фальсифікації з донесенням цього до штабу кандидати Януковича і простота здійснення виявлення таких порушників, демонстрацію виявлених таким чином порушників. Після цього, як схема була викрита з наданням доказів можливість її використання зникла, а Президент Кучма змушений був підписати відповідний закон, яким припинялося можливість масового використання відкріпних посвідчень. Як наслідок превентивних дій у стислий термін між 2 та 3 туром виборів Президента України (1 місяць часу) корупційний механізм фальсифікації у розмірі 2 мільйонів голосів за допомогою відкріпних посвідчень був знищений, на створення нового у Януковича не залишилося часу. Таким чином орієнтовно лише за 1 місяць часу політична корупція у виборчому полі фактично була знищена, чого слідство пана Ситника не могло зробити фізично, адже слідство лише позбавляло такої можливості кількох осіб. Між тим цей механізм мав бути використаним і на виборах до Верховної Ради України гарантувавши додаткові 25-50 парламентських місць для фальсифікаторів виборчих перегонів. Однак застосована мною превенція у сукупності усіх заходів не лише позбавила можливості вчиняти порушення виявленими особами, але й забезпечила неможливість вчинення цих корупційних дій для невизначеного кола осіб у майбутньому змінивши законодавчо правили гри. У цьому прикладі наочно продемонстровано колосальну різницю у результатах здатних продемонструвати як репресивно-каральною системою покарання так і превентивними заходами.

Важлива також різниця в ресурсах необхідних для виконання одних і тих же завдань двома підходами. Так при штаті прокуратури біля 15 тисяч осіб та МВС у кілька сот тисяч осіб можна сміливо зазначити, що кілька тисяч осіб з цих відомств було задіяними для виконання завдань по забезпеченню законності виборів Президента України в 2004 році, при цьому усі витрати у т.ч. і зарплату цих осіб були витратами державних ресурсів. Натомість мої заходи потребували виключно моїх інтелектуальних здібностей і волонтерської допомоги невеличкої кількості осіб, в реальності біля 10 осіб. Ресурси витрачені на знищення превентивними заходами корупційної схеми у всій виборчій системі України були в десятки, сотні чи тисячі разів меншими аніж лише спроба розслідувати одну-єдину справу згадану майбутнім директором НАБУ щодо порушень тільки в одному з 225+1 наявних в Україні виборчих округів.

Тож вочевидь слід зробити висновок, що Україна приречена зробити домінантним саме напрямок запобігання (превенції) корупції, а напрямок боротьби з наслідками вчинення корупційних правопорушень визначити як додатковий, другорядний. В реальності саме від превенції залежить зменшення корупції на 85-90%, натомість лише 9-14% залежить від злагодженої роботи репресивно-каральної системи, а біля 1% напевне залишиться тим відсотком, який долати буде недоцільно.

(далі буде...)

Місце
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наші блоги