МоваЯзык
Головна Блоги

/ ГДЗ

Запорозька Січ. Конспект для уроку з історії України за 8 клас

8.8т
Читати матеріал російською

Заснування Запорозької Січі розпочалося в ХVI столітті. Українські козаки втікали від литовської та польської панщини, кріпацтва до Дніпровських порогів. Вони поселилися на півдні України на обезлюдених територіях, внаслідок набігів татар. Згодом козаки почали думати, як захистити українські землі від спустошливих набігів татарських орд. Спочатку були утворені тимчасові сторожові пости. Їх називали “городками” або “засіками”.

Запорозькі січі

У 1520-30-х роках Велике князівство Литовське декілька разів намагалося взяти на державну службу українських козаків. Також влада прагнула встановити контроль над втікачами за Дніпровські пороги. Проте спроби виявилися марними. Тому захисники українських земель від татарської агресії підтримали ідею створити великий козацький союз. Реалізовувати цей задум почав князь Дмитро Вишневецький. Він в 1556 році заснував Першу Січ на острові Мала Хортиця. Існувала вона недовго. Восени 1557 року військо кримського хана Девлет-Гірея І зруйнувало фортецю. Проте саме козацька січ на острові Хортиця вплинула на еволюцію січової громади.

У кінці 60-х років заснували Томаківську Січ. У цей час козаки здійснили чимало походів на татарські й турецькі фортеці Причорномор’я. На човнах-”чайках” вони спускалися Дніпром до моря і розбивали турецькі кораблі. У 1593 році татари зруйнували Січ, коли козаки були в поході.

Після Томаківської існували такі січі:

  • Базавлуцька (1593-1638 рр.);

  • Микитинська (1638-1652 рр.);

  • Чортомлицька (1652-1709 рр.);

  • Кам’янська (1709-1711 рр.);

  • Олешківська (1711-1734 рр.);

  • Нова або Покровська (1734-1775 рр.);

  • Задунайська (існувала в Туреччині з 1775 року по 1828 рік).

Детальніше про кожну Січ можна прочитати в підручнику з історії України за 8 клас О.В. Гісема.

Устрій Запорозької Січі

А що таке Запорозька Січ? Це військовий та адміністративний центр козацтва на південноукраїнських землях. Запорозька Січ мала і військовий, і територіальний поділ. Військовою одиницею держави був курінь, в якому мешкало 8-12 людей. Його формували за територіальним принципом. Звідси й відповідні назви – Корсунський, Черкаський, Переяславський та інші. Курені робили з верболозу, обмазували глиною і покривали очеретом. Вони розташовувалися навколо січового майдану. На майдані була церква, мешкали кошовий отаман, січова старшина та канцелярія. Курені об’єднувалися в сотні, а сотні – в полки (500-1000 людей). Все це становило Кіш або Козацьке військо.

Вищим органом влади на Січі була козацька або генеральна рада. У ній мали право участі всі козаки. Рада обирала старшину, вирішувала питання війни та миру, вела переговори з представниками інших країн. Ради збиралися на Січі на початку року в січні, на Великдень та на свято Покрови. Проте за потреби громада могла зібратися в будь-який час і в будь-якому місці. Були також ради від куренів або старшинські, де козаки збирались за власної ініціативи. Такі зібрання називали чернецькою або чорною радою.

Виконавчою владою керував кошовий отаман. Він затверджував судові вироки, очолював дипломатичні переговори, призначав наказну й паланкову старшину. Отамана обирали тільки на рік на щорічній січневій козацькій раді. Проте для популярних керівників робили винятки. Іван Сірко був отаманом 15 років, а Петро Калнишевський – 10 років. Їх щороку переобирали на раді.

До складу уряду також входив військовий суддя. Він виконував обов’язки отамана за його відсутністю та вершив вищий суд. Писар очолював канцелярію і складав документи. Осавул організовував охорону Січі та підтримував порядок у війську. Обозний або пушкар керував побудовою табору в поході, займався комплектуванням війська.

На Січі також існував військовий суд. Він не працював за писаними правовими нормами, а керувався козацьким звичаєвим правом. Проте закони Запорозької Січі були суворі. Найтяжчим злочином вважалася військова зрада, вбивство товариша-козака, посягання на січове майно. Зловмисників карали розстрілом, закопували живцем у землю або вішали на гак.

Жінок на Січ не допускали, там жили тільки чоловіки. Тому існували паланкові козаки або зимівники. Вони жили за межами Січі, були одружені та мали господарство. Їх викликали до служби за потреби.

Спочатку в козаків не існувало загального прапора, або як його ще називали “січова корогва”. Кожен полк чи сотня мали власний стяг. Прапор запорозьких козаків часто мав поєднання синьо-жовтого. На початку XVII століття з’явилася згадка про головну корогву. Прапор Запорозької Січі виглядав так: на червоному фоні був зображений Архангел Михаїл, а з іншого боку – білий хрест, шестикутна зірка, два півмісяці та сонце. Герб Запорозької Січі показував образ козака з мушкетом. Якщо вам потрібно відповісти на запитання в робочому зошиті, але ви сумніваєтесь, то в допомогу прийдуть ГДЗ з історії України за 8 клас В.С. Власова.

Освіта Запорозької Січі

Система освіти мала початкову, середню й вищу ланки. Існували братські школи (Львівська, Київська), Острозька академія (1576-1580 рр.), Києво-Могилянський колегіум (1632 рік), полкові, січові школи. Навчання у школах відбувалося рідною мовою. Для дітей викладали старослов'янську, українську (руську) мови, письмо, лічбу, закон божий та співи.

Першу школу на землях "вольностей Війська Запорозького" відкрили в 1576 році. У ній навчалися малолітні й дорослі. Також діти навчалися грамоти у мандрівних дяків.

Активно розвивалося книгодрукування. У 1574 році Іван Федоров надрукував у Львові першу книгу в Україні “Апостол”. У цьому ж році виданий посібник “Буквар”. У 1586 році заснували друкарню Львівського братства. У 1615 році відкрито друкарню в Києво-Печерській лаврі. А більше про культуру Запорозької Січі можна прочитати в підручнику з історії України за 8 клас Н.М. Гупана.

Традиції Запорозької Січі

Для козаків чи не найголовнішим завжди залишалася віра. Тому під час закладання нової Січі, одразу будували церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Шанувалися обряди прийому в козаки. Щоб вступити до січового товариства, юнаку потрібно було прийняти православну віру. Тоді він отримував статус “молодика”. Воїн знайомився з повсякденним життям козаків та їхніми правилами. Молодика постійно принижували, били. Старшина використовувала його як свого слугу. Це було випробування на витривалість воїна.

Згодом молодика чекав іспит. Він міг вживати бридку їжу, їздити на дикому коні, пройти напідпитку по колоді над Дніпром тощо. Після проходження іспитів молодика могли допустити до морського походу на турків. Якщо він вдало себе показав, то його приймали до куреня та давали прізвисько.

Старша людина для козака вважалася авторитетом незалежно від соціального стану. У присутності літньої людини не дозволяли сидіти, курити і говорити без дозволу. Щоб пройти повз старшого за віком, обов’язково треба спитати дозволу. Літня людина могла одним словом вирішити будь-який конфлікт молодших.

Під час поховання козака, його кінь (якщо залишався живим) йшов попереду всіх і позаду труни. Коня покривали чорною або червоною підстилкою під сідло, а збоку підвішували зброю козака.

Якщо у вашому шкільному підручнику не було інформації про традиції Січі, ви можете детальніше пошукати в інших підручниках з історії України за 8 клас.

Запорозькі козаки

Запорозький козак здебільшого був середнього зросту, сильний, на обличчя округлий, а влітку ще й смаглявий. Мав довгі вуса на верхній губі та зачіску “оселедець” на тім’ї.

Козак відзначався міцним здоров’ям і життєрадісністю. Частіше запорожець помирав на війні, ніж вдома.

На сторонніх спочатку дивився похмуро, спідлоба, на питання відповідав непривітно. Якщо все проходило добре, то запорожець помаленьку веселішав і відрізнявся своєрідним гумором.

Козаки завжди мали при собі гостроверху шапку та люльку. Обов’язковим одягом були сорочка й шаровари. Щоб комарі не кусали і не мити їх часто, запорожці просочували одяг жиром і висушували на сонці. Окрім цього, вони носили шовкові пояси, сап’янові чоботи, каптани, жупани. Головне в їхньому одязі - щоб він не сковував рухи та був пристосованим до гарячого клімату.

Запорожці часто подорожували. Вони знайомилися з науковими здобутками та звичаями інших народів. Таким чином намагалися й збагатити свою культуру.

Гетьманщина

На початку 1648 року сотник Богдан Хмельницький прибув до Микитинської Січі. На загальній раді його обрали гетьманом. У цей період наростає визвольна боротьба. Повстання війська з Микитинської Січі на волості поклало початок національно-визвольній війні. Про причини війни ви можете прочитати у підручнику з історії України за 8 клас В.С. Власова.

1648 рік характеризувався перемогами війська Хмельницького проти поляків. Літом 1649 року до козаків приєднуються татари. Вони спільно беруть в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. У результаті між Хмельницьким та Річчю Посполитою підписаний Зборівський договір. За його умовами було утворено Українську козацьку державу Військо Запорозьке або неофіційно – Гетьманщину.

У 1657 році Хмельницький помер в Чигирині. Це вважається кінцем національно-визвольної війни. Період з 1657 року до середини 80-х років XVIII століття вважався Добою Руїни. Козацька старшина боролася за владу. Іноземні держави намагалися втрутитися в Гетьманщину. Згодом її поділили на Право- і Лівобережну.

За цей час встигли правити такі гетьмани як Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Брюховецький, Іван Самойлович. Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Павло Полуботок та інші. А завдяки онлайн-уроку з історії України за 8 клас ви зможете дізнатися про боротьба Пилипа Орлика за збереження державності України.

Останній гетьман Запорозької Січі Кирило Розумовський був обраний в 1750 році з дозволу цариці Єлизавети. Він хотів відкрити на українських землях університет. Також він відновив Батурин як столицю. Це був єдиний гетьман, під владою якого були Київ, Запоріжжя і Січ.

У 1764 році по смерті Єлизавети Розумовський звернувся до Катерини ІІ з проханням розширити права гетьмана. Цариці це не сподобалося. Вона змусила його зректися булави. Тому 1764 рік вважається кінцем гетьманства і початком кінця Гетьманщини. Якщо ви заплуталися в датах щодо правління гетьманів, але потрібно вирішити тестові завдання в підручнику, то скористайтеся ГДЗ з історії України за 8 клас О.В. Гісема.

Ліквідація Запорозької Січі

Знищення Запорозької Січі розпочалося в 1775 році. За наказом Катерини ІІ військо генерала Текелія зайшло на Нову Січ і все зруйнувало. Останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський був ув’язнений.

Частина козаків, які шукали волі і були проти закріпачення, втекла і в гирлі Дунаю в Туреччині заснували Задунайську Січ.

Причини ліквідації Запорозької Січі:

  • Козаки заробляли величезні капітали через торгівлю з Кримським ханством. Центральний уряд в Росії не влаштовувала фінансова незалежність запорожців і те, що вони не воювали з Кримським ханством.

  • Після захоплення Криму російські війська не потерпіли б існування автономної Січі. Тому вони хотіли знищити залишки української державності.

  • Запорозька Січ стала провідником гайдамацького руху Правобережної України.

  • На Січі не могли поширити кріпацтво.

Отже, ми коротко розповіли вам про історію Запорозької Січі. Якщо в школі дали тести чи контрольну по цій темі, ви можете перевірити свої знання у розділі ГДЗ та відповіді з історії України за 8 клас.

Запорозька Січ історія

Запорозька Січ історія

kalnysh.at.ua

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Автор
0
Коментарі
1
2
Смішно
6
Цікаво
1
Сумно
1
Треш