МоваЯзык
Головна Блоги

/ Новини Моя Школа

Пішли на поступки Росії та Угорщині: чому закон про освіту загрожує мовним скандалом

55.5т
Читати матеріал російською

Новий закон про повну загальну середню освіту залишив лазівку для російської мови, заборонив за рахунок батьків купувати додаткові підручники й обмежив у правах батьківські комітети.

Правда, документ так і не вирішив проблему переповнених класів. Але дозволив батькам бути присутнім на уроках, а батьківські комітети обмежив у правах. Детальніше про плюси і мінуси нового закону читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Поступилися Угорщині і дали лазівку Росії

Закон про повну загальну середню освіту пішов на поступки сусідній Угорщині, яка вимагала від України привілеїв для угорців, які живуть в основному на території Закарпаття.

Тепер діти угорської національності, як і представники інших нацменшин, що відносяться до народів Євросоюзу, зможуть навчатися рідною мовою в перших класах. Із 5-го класу кількість предметів на державну українську мову складатиме 20% від загальної кількості, до 9-го класу – 40%, а в старшій школі 60% предметів повинні викладати українською мовою.

Що стосується російської мови, то вона теж залишається в школі. У перших класах нею вестимуть навчання нарівні з українською, а з 5-го класу 80% шкільної програми дітям повинні викладати українською мовою.

А от приватні школи отримали право вибирати собі будь-яку мову викладання. Правда, тут може бути серйозна лазівка.

Наприклад, у Закарпатті Угорщина вкладає багато грошей через різні фонди в відкриття і фінансування угорських шкіл. Їм ніщо не може перешкодити відкрити приватну школи за ціною однієї гривні за навчальний рік, із викладанням угорською мовою.

Так, угорці Закарпаття знову виявляться ізольованими від українського суспільства, вони не зможуть працювати в державних органах, у поліції, в освіті без знання української мови.

Те ж саме може зробити і Росія, що їм коштує вкладати гроші в розвиток приватних шкіл на території України?

Потрібно будувати нові школи

Багато батьків стурбовані тим, що в Законі чітко зазначено, що в початковій школі в класі не може бути більше 24 осіб, а в середній і старшій школі – не більше 30 учнів.

"У нас у класі 33 учні. І що тепер робити? Вимагати, щоб із 1 вересня нас поділили на два класи? А де взяти вчителів і приміщення?" – обурюється мама учня 7-го класу з Кіровограда Вікторія Савчук.

"У нас два других класи, в яких навчається по 30-32 учні, а не 24, як зараз пропонує новий закон. Але третій клас на паралелі ніхто не хотів набирати і навряд чи захочуть", – говорить мама другокласника з Дніпра Софія Пономаренко.

Також у деяких школах через те, що діти вчаться по 36 і навіть 38 осіб в одному класі, за партою доводиться сидіти по три людини. Така ситуація, наприклад,у школі №16 Кропивницького, про яку повідомляв OBOZREVATEL.

Народний депутат фракції "Голос" Інна Совсун вважає, що є тільки один вихід – будувати нові школи. "Наприклад, у Києві доведеться планувати не тільки будівництво нових станцій метро, але і нових шкіл, по-іншому вирішити проблему не вийде", – каже Совсун.

Співзасновник громадської організації "Батьки СОС" Олена Бондаренко каже, що навряд чи хтось зараз почне будувати нові школи, хоча необхідність така є.

"Можливо, після того, як дозволили домашню освіту, то частина дітей підуть зі шкіл. З іншого боку народжуваність падає, і вкладати гроші в будівництво навчальних закладів не хочуть.

Але є й інша проблема. Питання стоїть про те, що початкова школа, а також ліцеї та гімназії, які замінять старшу школу, повинні розташовуватися в окремих приміщеннях. Адже професійну освіту в них вимагає розширення приміщень. Якщо юристів можна готувати в одному класі з дошкою, то для біологів, хіміків, фізиків будуть потрібні лабораторії, обладнання. Адже вважається, що ліцеї повинні бути розраховані як мінімум на 4 класи, щоб була різна освіта – гуманітарна, математика й IT, природознавча і т.п.", – говорить Бондаренко.

Правда, все це вирішити навіть у найближчі п'ять років не вийде. Ще одна проблема – маленьке наповнення класів у селах. Не секрет, що в деяких класах там вчиться 2-3 учні. І викладач математики заодно вчить географії, літературі та історії. На думку Інни Совсун, без опорних шкіл проблему не вирішити. В іншому випадку сільські діти так і будуть відрізані від якісної освіти.

Дітей обмежили у виборі предметів

Що стосується вибору предметів за бажанням учнів, то в Законі не чітко вказано, скільки саме предметів діти можуть вибирати самі. Виходить, що вибирати їм доведеться тільки те, що дозволить сама школа. А це особливо важливо для учнів старшої школи, які вже замислюються про майбутню професію.

Те ж стосується і старшої профільної школи. "Ми хотіли, щоб у законі було чітко прописано, скільки і яких класів повинно бути в профільній школі. Адже якщо учень хоче бути біологом, то він би вибрав собі природознавчий напрямок. А він витратний, тут потрібно купувати реактиви, обладнання. Набагато вигідніше готувати математиків або гуманітаріїв. І вийде так, що у невеликому місті дитина не зможе знайти собі школу, де вона могла би вчитися біології, тому що для бюджету це дорого", – каже Совсун.

Вчителів не змусять працювати над собою

Закон несе зміни і для самих учителів. По-перше, директори шкіл не зможуть керувати навчальним закладом більш ніж 12 років. Вони можуть обиратися на конкурсній основі і працювати не більше двох термінів по 6 років.

З директорами вже ніхто не укладатиме безстрокових контрактів. А з учителями пенсіонерами або передпенсійного віку контракт буде укладений тільки на рік.

Також учителі можуть проходити сертифікацію. Але якщо раніше хотіли її зробити обов'язковою, щоб підвищувати рівень педагогів, то в новому законі зазначено, що педагоги можуть проходити її добровільно, заради підвищення зарплати на 20%.

"Це погано, тому що в інших країнах педагоги, як лікарі повинні отримувати ліцензію або сертифікат, щоб працювати. У нас же це все добровільно. Ми вже отримали результати міжнародної програми з оцінки освітніх досягнень PISA, в якому показано, що 36% наших дітей не знають математику. Ми повинні припинити пишатися рівнем освіти в школах. У наших селах школярі серйозно відстають. І багато що залежить від рівня знань учителів", – каже Совсун.

Батьківським комітетам урізали права

На думку Олени Бондаренко, закон вирішив проблему, пов'язану з групами продовженого дня. "Зараз фінансування продовженого дня було покладено на місцеві влади. А там ніколи на це не вистачало грошей, тому їх або закривали, або пропонували батькам оплачувати. Тепер фінансувати їх буде держава", – говорить Бондаренко.

Також у законі ще раз прописали, що освіта в школах не може бути за рахунок батьків. "Тобто жодні "Ростки, "Інтелекти" й "Оксфорди" не повинні фінансуватися батьками. А то у нас так, у школі вирішили навчатися за програмою "Росток", а підручники та зошити нехай купують батьки. Тепер це заборонено", – наголошує Бондаренко.

Також батьки тепер зможуть відвідувати уроки в класі, де вчиться їх дитина, правда, за погодженням із директором школи. Учні мають право відвідувати всі заходи в навчальному закладі, незалежно від того вносили гроші на це чи ні. "Для прикладу можна згадати історію з "харківським тортом", коли дівчинку не пригостили, тому що її батьки не вносили гроші в фонд класу", – говорить Бондаренко.

До слова, батьки тепер мають право об'єднуватися не тільки в батьківські комітети, а й просто за інтересами. "Наприклад, батьки можуть об'єднатися в комітет любителів футболу. Якщо діти в школі грають у футбол, то чому б батькам не лобіювати розвиток цього спорту в школі? Інша справа, що рішення батьківських комітетів тепер не є обов'язковим для виконання. Директор може підтримати це рішення, якщо воно не суперечить законодавству і не обмежує права інших", – говорить Бондаренко.

Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся

Читайте всі новини по темі "Закон про мови" на сайті "OBOZREVATEL".

87
Коментарі
315
48
Смішно
46
Цікаво
140
Сумно
38
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Одесский Одессит
Одесский Одессит
А этническим венграм, нафиг не сдалась работа в Украине. Они все потом уезжают в Венгрию.
Показать комментарий полностью
Солодкий Ігор
Солодкий Ігор
поступаєтесь по мові, поступаєтесь країною - маєте "сранєри". що тут ще додати? значить ви виродки, котрі продають країну за пару голосів дебілів. виродки рашинськи знизу вас за тільки похвалять.
Показать комментарий полностью
трахающий вовку путина в рот
трахающий вовку путина в рот
бу-га-га-га-га-а..Хай навчаються на к а ц а п с ь к і й -к о м у с ь же треба буде м і т л о ю махати і г і в н о прибирати...А Україна не завжди буде такою як зараз..
Показать комментарий полностью
2 из 4 ответов | показать все
трахающий вовку путина в рот
трахающий вовку путина в рот
Одесский Одессит, да не истери ты так петух л а п т е р о г и й..Лучше возьми билетик и дуй в м а ц к в а б а д..Пока поезда ходят..А то придётся скоро тебе в Дом Профсоюзов бежать..За пропиской..ха-ха-ха-ха...
Показать комментарий полностью
Stetsenko Leonid
Stetsenko Leonid
Одесский Одессит, Cтоило из Одессы в Москву переться? https://www.work.ua/ru/salary-kyiv-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BA+%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE/
Показать комментарий полностью