Блог | “Електронного суду” не буде. Чисто українське вбивство
Мушу зробити зізнання: я не порохобот. І ніколи в житті ним не був. І я справді не люблю писати зле про владу, ні колишню, ні теперішню. От справді. Щоразу відкриваю новини і думаю - сьогодні точно напишу про хороше...
Аж тут знову щось таке, що на ілюстрацію проситься мемчик азаровського періоду: “Пакращення буде папізже”.
20 серпня Державна судова адміністрація затвердила нову інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. У минулій редакції була включена розробка Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), і відповідно - перехід усіх судів на електронний документообіг. Так от: із нової редакції всі ці згадки викреслені. Одночасно ДСА повідомила судам: ЄСІТС буде готова невідомо коли. Скан-копії всіх судових документів, які ви робили день і ніч, вже нікому не потрібні. Повертаємося до паперового документообігу.
Читайте: “Тесла” вчителя Голобородька
План переходу на електронний документообіг включав розробку програмного забезпечення ЄСІТС, обладнання усіх суддівських робочих місць комп'ютерами, встановлення обладнання для відео- й аудіофіксації судових засідань, організацію роботи двох дата-центрів (основного та резервного). Власне, це і є той самий “електронний суд”, який давно запрацював у багатьох розвинених країнах (серед таких - і пострадянська Естонія).
Для людей це мало б означати, що всі документи можна подавати в електронному вигляді навіть дистанційно, левову частку організаційних рішень приймає автомат, а стан розгляду своєї справи можна відслідковувати на сайті у персональному кабінеті.
Читайте: Автосмітник Європи
Для суддів це мало б означати, що відтепер не можна просто взяти і відмазати синочка відомого папіка за відому винагороду. Не можна просто взяти і відпустити покидька, який має сісти. Не можна нічого зам'яти, підтасувати, спустити на гальмах, “загубити” матеріали справи. Взагалі, ніяк, ніколи.
Для щойно набраних, досі ідейних поліцейських це мало б означати, що можна з повною віддачею працювати, ризикувати життям, розслідувати злочини по-справжньому, як Коломбо, ловити бандюганів та доправляти їх до суду. Бо ж суд їх і судитиме по-справжньому.
Для реальних порушників закону це мало б означати, що суд - це таке місце, куди не дай боже потрапити. Так воно є скрізь, де справи розглядаються, а не “рішаються”.
І ви думаєте, що судові інституції, танцюючи від щастя, все це швиденько запровадять? Бо жити на одну зарплату і їздити відпочивати до свекрухи на город - це їхня таємна мрія? Ви вже здогадалися. “Електронний суд” провалили. І не просто провалили, а свідомо саботували все, що було можна саботувати. І саботаж, шитий білими нитками, бачили усі, обурювалися й цокали язиками… і ніхто не чинив спротиву, бо воно нікому не треба.
Читайте: Антипедофільський закон злили
Публікація про запуск ЄСІТС, згідно з законом, вийшла друком у “Голосі України” 1 грудня 2018 року. Відповідно, сам запуск мав відбутися 1 березня 2019 року. Він не відбувся ні 1 березня, ні півроку по тому. “Електронний суд” виявився не готовий - це м'яко сказано. Для нього навіть не був розроблений проект Положення. Не купили комп’ютери до 1600 залів судових засідань. Не купили необхідної кількості сканерів і не передбачили додаткових робочих рук для горезвісного сканування документів. Не провели навчання персоналу. Провалили встановлення відео- та аудіофіксаторів. Провалили кілька тендерів на ProZorro щодо закупівлі ІТ-обладнання. Резервного дата-центру взагалі немає, та й до основного наче все купили, та щось не те.
Подейкують, що комп’ютеризацію судів не відтерміновують, а намагаються скасувати взагалі. Типу “непричетні” до провалу суддівські далі “обурюються” у своїх фейсбуках: то що ж тепер, вносити зміни до процесуальних кодексів?! З цього я зрозумів, що проштовхування таких змін буде наступним кроком. З 15 грудня 2017 року набули чинності нові пункти до процесуальних кодексів, які включають поступовий перехід на електронний документообіг. Саме їх, як і інструкцію з діловодства, спробують “реформувати взад”.
Читайте: Чарівна паличка для зниження тарифів
Це не є наше звичне українське нехлюйство. Це свідоме сплановане вбивство довгої, дорогої, громіздкої і справді корисної реформи. Відповідальні за нього - є. Всі капці кидатимуть у ДСА, оскільки більшість провалених процесів (переважно у сфері матеріально-технічного забезпечення) - це сфера її відповідальності. Тож логічно, якщо голови полетять саме там. А гучні звільнення - це єдине, що може зробити влада після гучного скандалу. Можливо, когось навіть судитимуть у найпрозорішому суді з паперовим документообігом.
Я не порохобот, але одного молодого-красивого, який обіцяв посадити “бариг” і хакнути систему, ця система щойно ляснула по носі. Ой не лізьте, пане з юридичним дипломом, де вас не просять. Тут не стадіон. Тут багато поганих дядьків і шалені гроші.
P.S. Доки готувався цей текст, Facebook підкинув “під гарячу руку” допис якоїсь жіночки, зроблений у групі “Єланецька громада”. Наводжу зі збереженням орфографії.
“У силі Нововасилівка16.08.2019р намагались убити атовця Олейніка Олександра О двоє ровесників Новохатьки Артур та Артем били миталевою трубою по голові і говорили що за те що він атовець і за те що йому дали 2га землі щоб убити, коли він утратив свідомість хотіли зламати йому спину але втрутились свідки і не дали, він у лікарні в районі із середньой тяжкостю так поставили тут лікарі але у нього почались провали у памяті і він їде в госпіталь, Новохатьки відмовились від показів і людям в силі говорять що у них криша і нічого не буде, люди що при владі будьласка звирніть увагу допоможіть щоб справу не сфабрикули?”
Ти ж зробиш їх, Вова?..
