Візьміть участь
у розіграші
смартфону на Android Взяти участь
Приз
CityВідео

/mamaclub

Побори в українських дитсадках: як я здалася системі

Читати матеріал російською

Днями занесло мене випадково в співтовариство на Facebook "Батьки SOS!". Читала, як найцікавіший детектив, запоєм.

Тут і сумні історії про злісних вихователів, які переодягають дітей на свій розсуд, і про нянечок, які луплять дітей.

Тут і про директорів дитсадків і шкіл, які нажили собі стан на батьківських внесках на "клей, туалетний папір і мило", і про суворі будні школярів, яких змушують вчити російську мову і християнську етику.

Але для мене як для мами дитини, яка відвідує дитсадок, звичайно, найактуальнішою стала тема поборів. Вона присутня як в шкільній, так і у дошкільній системі.

Любов до збору грошей "хоч на щось" просто визначена нашими генами. Це не викорінити. Бажання здати зароблену кров'ю копієчку на своє дитятко - невід'ємна риса українців.

Чому? Винен "совок"! Відразу пригадується фільм "Службовий роман", де цей аспект не тільки відмінно показаний, але ще і осоромлений за допомогою прекрасного почуття гумору режисера. Наші предки здавали, і ми будемо здавати! На жаль, це не українська, а радянська риса, яку нам належить подолати і вичавити з себе.

Я вирішила глянути на проблему поборів не як мама, яка бере участь в цій вакханалії, а як спостерігач, просто почитавши коментарі та думки деяких батьків в мережі.

Найголовніший висновок: "Не здаєш гроші на "клей, туалетний папір і інше", - значить, не любиш свою дитину!".

Ось як!

Саме такими фразами рясніють повідомлення від тих матерів, які засуджують тих, що не здають. Їм у відповідь наводять документи вищих інстанцій, в яких значаться цифри, наприклад, що такий-то садок забезпечений такими засобами.

Ні, всі доводи, документи і цифри швидко відкидаються і в хід йде залізний аргумент: "А вам що шкода 10-20-50-100 грн? Це ж для вашої дитини!". Потім випливає висновок: "Ах, шкода ?! Тоді переводьтеся в інший сад\йдіть в платний, де навчання за місяць коштує 10 тисяч, зате нічого здавати не треба".

І що найсумніше, якщо зробити статистичну вибірку побаченого в мережі, то ось таких ось коментарів набагато більше, ніж адекватних. Благо скріншоти з листуванням з груп в Viber додаються, інакше, я б ніколи не повірила, що таке може бути.

Виходить, що всі ті, хто бореться з корупцією і намагається почати змінювати суспільство із себе, автоматично стають злими і поганими батьками.

Звичайно, слава богу, люди, у яких все в порядку з самооцінкою і світоглядом, не звертають уваги на такі випади батьків, які "здають", і продовжують своє праве діло. Зізнаюся, я трохи їм заздрю. У боротьбі за чесне місце в садку, яка зайняла багато часу і коштувала чимало нервів, я втратила свій запал.

Тепер я просто приймаю "правило гри" і здаю 150, а іноді і всі 200-300 грн на місяць. Що цікаво, є й такі батьки, які взагалі не водять дитину в садок, поки або взагалі, але справно здають гроші, щоб "застовпити" місце.

А все тому, що з боку "верхівки" збирачів поборів - глав батьківського комітету і т.д., - сиплються загрози про відрахування з садка.

Шкода, але поки в нашому суспільстві кількість людей, які не знають своїх прав, переважає. Але, сподіваюся, це тимчасово.

Особливо дивують і ті батьки, у яких по три-чотири дитини або є якась пільга (реальна, не покупна), а вони все одно здають ці злощасні гроші.

Дізнавшись, яка зарплата у вихователя і няні, я мимоволі подумала, що краще б ці 50-100 грн йшли як бонус їм, а не на те, що тепер можна "вибити" з держави, яка фінансує дошкільний заклад.

20 осіб = 2000 грн, 30 = 3000 грн. Повірте, 1000 грн відіграє велику роль для працівників дитячого садка, які, в моєму випадку, активно обслуговують дитину і вчать її необхідним знанням.

Відразу скажу, що нам пощастило з вихователькою і нянею, і особисто я б із задоволенням здавала 100-200 грн їм, а не на "витратні матеріали".

Корупція, скажете ви. Так, в якомусь роді.

Але я говорю не про те, коли батьки тихесенько підсовують гроші працівникам дошкільного закладу (мовляв, моя дитина особлива, полюбіть її трохи більше за інших), а про колективну і цілеспрямовану здачу грошей ...

Поки залишається лише побажати удачі і терпіння тим батькам, які стали на цей складний шлях боротьби з корупцією, яка, зароджуючись в пологових будинках, переходить в садок, потім в школу і осідає на рівні державних мужів.

Правда, суми вже трохи інші, так як вирощена корупція звикла брати більше і більше, а не задовольнятися 100 грн з людини на місяць.

І кину-ка я камінь в город тих батьків, які вважають, що ті, хто не здають побори, "найрозумніші" і "найгірші батьки".

Все якраз навпаки. Вони прекрасно знають свої права, а значить, дійсно розумні і, звичайно ж, люблять своїх дітей.

Просто багато хто звик ховатися за своєю дитиною, а на ділі за своїм страхом не бути як всі, кажучи про те, що не хочуть, щоб їхня дитина була білою вороною і козлом відпущення.

А ось батьки-антикорупціонери знають, що і куди, а головне, як написати, щоб тиск, навіть суспільний, на їхнє чадо, припинився.

Ось тільки постулат "совка" - "бути сірою масою і не виділятися" - досі влаштовує багатьох українців.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги