Андрій Федорів: Всі діти хороші, бо вони різні

2.2т

Вже традиційно у програмі "МОгутні батьки", що транслюється на радіо "Європа Плюс", спілкувались на такі теми, як: спільне дозвілля з дітьми, методи виховання та адаптація дітей до садочка.

На питання відповідали засновник маркетингового агентства “Fedoriv” та “МОгутній тато” чотирьох дітей - Андрій Федорів, а також директор інноваційного дитячого садочка "МО"- Тетяна Деменко.

Андрій, ви тато чотирьох прекрасних діток. Скажіть, навмисно планували багатодітну родину чи це такий збіг?

А.Ф.: Скажу чесно, що пару років тому, якщо б в мене спитали скільки я хочу дітей, я б ніколи не сказав "четверо". Діти, родина, любов – це взагалі дуже філософська тема. Намагання людей все занадто чітко спланувати дуже шкодить. Для мене діти – результат кохання, якщо є любов - то є діти. І якщо цього кохання багато, то і дітей багато. А якщо у вас тільки плани, то краще іти працювати юристом чи бухгалтером.

Як ви вважаєте, яке навчання для дітей буде кориснішим: з нянею, що буде приділяти максимум уваги малюку чи серед дітлахів у садочку?

А.Ф.: Я вважаю, головне - відсутність правильних рішень. Немає відповіді як правильно. Моя перша донька, якій зараз 12 років, ходила у класичний пострадянський садок і була там абсолютно щасливою. Там була хороша група, дбайливі вихователі, і вона завжди йшла туди із задоволенням. Друга донька фактично ніколи не була у дитячому садочку. У неї була няня, яка її виховувала,і вона одразу пішла до школи. Вона трішки більше інтроверт, їй більше подобається бути наодинці. У неї такий темперамент, вона така особистість і так склалися обставини. Моя п’ятирічна донька теж спробувала піти у садочок, але вона там часто хворіла. Ми і в такому випадку знайшли вихід: у неї є няня, а також вона ходить на підготовчі курси до школи. Вона теж щаслива. Всі діти хороші, бо вони різні. Тому абсолютного універсального рішення немає.

А не було такого, що дитина не пішла у садочок, тому їй було складно у школі?

А.Ф.: Ми не тримали дитину у зачиненій квартирі без будь-якого спілкування. Я взагалі вважаю, що якщо в родині багато дітей, то проблеми вирішуються автоматично. Коли в тебе четверо дітей, то навіть якщо ніхто нікуди не йде - у них садочок вдома. Вони домовляються і ділять територію, вони взаємодіють. Навіть, якщо хтось захворів це, як естафета передається іншим. Тому, коли всі здорові це вже величезне щастя.

Тетяно, а ви помічали різницю між домашніми дітками, які не ходили у садочок і тими, що систематично відвідували дошкільний навчальний заклад?

Т.Д.: Варто зазначити, що всі діти різні, й це не завжди залежить від того, були вони в домашніх умовах чи відвідували групи. Є діти, які взагалі схильні до спокійної обстановки – інтроверти, а також є екстраверти, що люблять бути яскравими та в центрі уваги. І це не залежить від кількості курсів чи груп, які вони відвідали, це залежить від типу темпераменту. Зазвичай, це тестує психолог, і це є платформою для траєкторії індивідуального розвитку. Для того, щоб знайти ключик спілкування до дитини, щоб вона себе відчувала комфортно. І якщо дитина відчуває психологічно безпеку, то вона розкривається, спілкується , у неї гарне самопочуття. Тому, я б не робила таких поділів, бо соціалізація вона є скрізь. Якщо дитина не сидить зачинена, то вона її проходить у будь-якому випадку: вдома, з друзями у дворі. Звичайно, коли така дитина приходить у великий колектив їй треба трішки більше часу на адаптацію. Тому багато батьків приводять дітей у групи саме для того, щоб вони звикали до абсолютно різних дітей: гомінких і активних, сором’язливих і мовчазних. Вони різні за темпом, смаками, уподобаннями та іграми.

Андрій, можливо ви знаєте про якусь літературу, яка надихає батьків та стає їм у нагоді.

А.Ф.: Книжок у нас дуже багато. Найулюбленіша книжка молодшої доньки – “Літачок-рятівничок”, я її вже знаю майже напам’ять. Насправді, в Україні зараз дуже багато хороших книжок, тому якщо раз напів року ходити на “Книжковий Арсенал”, то можна поповнювати свою бібліотеку цікавою дитячою літературою. Мої діти багато читають, як це вийшло навіть важко відповісти. Просто ми їм багато читали.

Чомусь, коли в мене з’явилось четверо дітей, всі вважають, що я став експертом з виховання. Я просто думаю, що не треба завжди бути правильним, треба завжди бути цікавим, адже немає людей без недоліків. Головне бути собою. Не треба грати в ідеального батька чи ідеальну особистість.

А ще від мене особистий лайфхак. Чим далі ви будете спати від дітей, тим буде краще. Радіо-няня дуже просто вирішує проблему зв'язку з малюком. У кожного має бути власна територія та повага до його особистого простору.

Тетяно, а на що б ви радили звернути увагу батькам в організації спільного дозвілля з дітьми?

Т.Д.: Зазвичай, батьки себе сварять за те, що вони зарано віддають дітей у садочок і мало приділяють їм уваги. Але ми живемо у такий час, коли батьки насправді дуже зайняті. В такому випадку і педагоги й психологи радять брати не кількістю, а якістю. Щоб цей час був дійсно ваш. Ви не маєте робити якусь жертву, ви маєте обрати заняття, яке стане цікаве вам обом. Треба чути потреби та інтереси дитини, пригадати свої цікавості і поєднати все. У нас навіть є життєвий приклад, коли одна мама кожен тиждень обирала нові цікаві заняття для себе і дитини. А потім вона зрозуміла, що здійснила всі свої дитячі мрії. Це був досвід відкриття і для мами, і для доньки. Вони стали ще ближче.

А що б ви сказали про особистий простір для дітей?

Т.Д.: Для кожної дитини важливо мати свою територію. Навіть у нас в садочку кожна дитинка має обрати свою шафу, стілець, особистий стіл, ліжечко. У нас навіть є такі куточки, де дитина може погратися на самоті. Дуже добре, коли у дитини вдома є власна кімната, щоб батьки поважали її територію, так вона навчиться поважати територію інших.

Андрій, можливо ви розкажете нам про ваше спільне з дітьми дозвілля?

А.Ф.: Задача будь-якого батька не слідкувати за порадами із серії " 17 речей, які варто робити з дитиною", а займатися тим, що ви любите. Я люблю кататися на лижах, і намагаюся поділити свої вподобання з дітьми. Саме так моя старша донька почала їздити з 6 років. У мене навіть є смішна історія пов’язана з цим. Ми поїхали до Австрії, доньці було 9 років, і вона загубила лижну маску. Коли ми купили нову, на наступний день вона знову її загубила. Тому я її попередив, що тепер вона буде кататися без маски. Саме у цей час погода дуже лютувала, і я, звичайно, знімаю свою маску і віддаю їй. І коли ми вже спускаємося я чую, що вона плаче, питаю в чому справа та чую у відповідь: "Ти, як Ісус. Тому що, це мій гріх, а страждаєш ти".

Тетяно, наскільки важливо бути послідовним у методиках, чи є якісь основні та найважливіші?

Т.Д.: Головне – дати дитині можливість розкритися та бути самим собою. Дуже часто батьки поглядають на дитину, як на своє продовження, вони хочуть бачити у дитині свої риси, але забувають про те, що всі люди різні. Дитина – продукт кохання двох людей, які теж різні. Зараз всі сучасні методики спрямовані саме на те, щоб дитина була в центрі, щоб вона мала можливості для нового досвіду.

Андрій, а чи є у вас поради для закоханих, що планують дітей?

А.Ф.: Діти - результат кохання. І якщо у вас є кохана людина і ви хочете дітей – робіть це зараз, попри всі обставини. Життя швидке, коротке, і заводити дітей у будь-який момент не зручно. Немає моменту, який є зручний для створення сім’ї, або планування дітей. Діти народжуються попри обставини. Перша дитина з’явилася у нас, коли мені ще було 25 років. І це неймовірно круте відчуття, коли тобі немає 40 років, а в тебе дитина підліток. Ти розумієш її інтереси, музику, її проблеми.

Ще більше порад від “МОгутніх батьків” слухайте щопонеділка о 18:00 в ефірі радіостанції “Європа Плюс”.

Сайт садочка МО: http://mo-kids.com.ua/

Наші блоги