У центрі "Бабин Яр" оцифрували понад 140 тисяч засекречених документів щодо окупації Києва

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області відцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941–1943 років.

Як повідомили у пресслужбі установи, ці унікальні архіви, частину з яких довгий час було засекречено, у межах проєкту "Імена" буде оприлюднено вперше.

"Відцифровані документи (зокрема, Картотека трудових реєстраційних карток мешканців Києва та Картотека діячів культури та мистецтва Києва періоду окупації 1941–1943 років) незабаром з’являться на онлайн-платформі сайту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яку буде презентовано восени, а також на сайті Державного архіву Київської області", – сказано в повідомленні.

Як розповіла керівниця проєкту "Імена" Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Анна Фурман, процес відцифровування документів був трудомістким.

"Потрібно було кожну картку взяти, відсканувати, повернути назад. А це документи різних форматів, деякі з них складні. Тепер дослідники, вчені, усі зацікавлені особи зможуть розширити рівень експертності в генеалогії, дізнатися якусь нову інформацію про своїх родичів", – пояснила вона.

"Ці документи окупаційної влади на території Києва періоду Другої світової війни було зібрано архівістами після вигнання нацистів з міста. Тут документи, що створювали під час діяльності органів німецької окупаційної влади: Київської міської управи, районних у місті Києві управ, районних і сільських управ на території Київщини, Київського та Білоцерківського гебітскомісаріатів тощо", – розповіла директорка Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва.

Майже всі документи окупаційної влади, які надійшли на зберігання до архіву, розповіла Каменєва, було несистематизовано та протягом багатьох років засекречено радянською владою. Доступ до них був заборонений. Лише з набуттям Україною незалежності вони надійшли на загальне зберігання.

"Однак частина з них містила персоналізовану інформацію. Це списки мешканців Києва, трудові реєстраційні картотеки, переліки діячів культури та мистецтв, які проживають на території міста, списки абонентів Київської електромережі. Тобто доступ до цих документів був обмежений. І от через 75 років вони у вільному доступі", – зазначила директорка архіву.

За її словами, ці архіви мають величезний інформаційний потенціал.

"Відкриття цих документів дасть змогу суспільству вивчати документальну базу, заповнювати "білі плями" в історії", – наголосила Каменєва.

Проєкт "Імена" започаткував Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили тоді в Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.