Процес запущено: які екологічні "бомби" загрожують Києву
Екологічна ситуація в Києві сьогодні поганенька: смог, автомобільні вихлопи, пил, масштабні нелегальні звалища і сховища небезпечних відходів завдають шкоди здоров'ю жителям столиці.
"Обозреватель" вирішив розповісти про екологічно небезпечні об'єкти, розташовані на території Києва, а також про те, що робиться для поліпшення ситуації.
З настанням спеки в столиці погіршився стан атмосферного повітря. За даними, які нашому виданню надали в Центральній геофізичній обсерваторії, на початку червня вміст у повітрі формальдегіду (речовини другого класу небезпеки) перевищив допустимі норми в 2-3 рази, діоксиду азоту - в 3 рази, а в деяких місцях: Бессарабська площа, Деміївська площа і метро "Святошино" - до 5 разів.
Читайте: Раніше там відпочивали діти: під Києвом виявили гори львівського сміття
На цьому фоні ще гіршою є ситуація поблизу екологічно небезпечних об'єктів столиці, які не тільки забруднюють повітря і грунтові води, а й є екологічними "бомбами" уповільненої дії.
Тисячі тонн ртуті
Колишній завод хімреагентів "Радикал" на вулиці Червоноткацька в Деснянському районі є зоною підвищеного екологічного ризику. На його території знаходиться понад 200 тис. тонн ртутьвмісних відходів, випаровування яких, навіть в невеликих дозах, можуть призвести до серйозних порушень здоров'я.
За даними екологів, завод завдає колосальної шкоди навколишній середовищі, оскільки небезпечні хімічні елементи забруднюють грунт та воду, яка потрапляє в Дніпро.
Зазначимо, що в 2013 році з "Радикала" вивезли 45 тонн хлорвмісних відходів за кордон, оскільки Україна не могла їх утилізувати. Але що робити з тисячами тонн ртуті, що залишилося? На думку заступника голови комісії з питань екології Київради Анни Сандалової, зараз розглядається варіант захоронення відходів у Чорнобильській зоні відчуження, оскільки проводити демеркуризацію за кордоном дуже дорого. Правда, хто займеться вивезенням відходів, не ясно.
Кладовище радіоактивних відходів
На вулиці Комунальна, 1 в Голосіївському районі розташовані об'єкти держпідприємства "Радон". З 80-х років минулого століття сюди звозили радіоактивні відходи із сусідніх областей. Сьогодні все це "добро" зберігається на глибині 10 метрів у спеціальних контейнерах. У 1995 році на підприємстві сталася надзвичайна подія, коли одне зі сховищ залила вода, в результаті чого стався витік тритію. За даними екологів, велика частина сховищ сьогодні знаходиться в аварійному стані.
Сьогодні розроблено проект, який передбачає вивезення відходів в 30-кілометрову зону навколо Чорнобиля, щоправда коштувати це буде десятки мільйонів гривень. Охочих вкласти гроші на утилізацію поки немає.
Сміттєвий Еверест
Прямо в зеленій зоні Києва у парку Голосієво і біля музею під відкритим небом "Пирогово" розкинулося грандіозне звалище. Цого висота над землею 30-40 метрів, при цьому вниз воно йде ще метрів на 10-20, оскільки розташоване на місці закритого глиняного кар'єру.
Від звалища, створеного наприкінці 80-х минулого століття і куди активно звозять сміття з усього Києва, до найближчих житлових будинків - пара сотень метрів, а до Дніпра - 1,5 км. При цьому на території немає жодного захисту від потрапляння відходів в землю або воду.
"Ані обвалування, ані обов'язкової інфільтрації стоків. Фактично всі відходи безпосередньо потрапляють у воду. Ані газозбиральних свердловин для отримання метану. Ситуація з цим сміттєвим полігоном повністю повторює ситуацію в Грибовичах під Львовом. Мінімальну санітарну зону, в якій не повинно бути житлових будинків, з огляду на обсяги звалища, мінімум в 500 метрів - не витримано", - розповіли "Обозревателю" в екологічній правозахисній організації "Екологія. Право. Людина".
Пилові бурі золовідвалу
Поруч з вулицею Здолбунівська в Дарницькому Києві розташовано золовідвал Дарницької ТЕЦ, відомий також як "озеро Гарячка". Еколог, незалежний експерт з питань кліматичної та енергетичної політики Олег Савицький розповів "Обозревателю", що місцеві жителі страждають від пилових бур, які підіймають у повітря небезпечні речовини, зокрема миш'як і канцерогенні органічні сполуки.
У свою чергу в ТОВ "Євро-реконструкція", якій належить ТЕЦ і золовідвал, розповіли "Обозревателю", що за останні кілька років територія навколо озера скоротилася через забудову. Забудовники отримали гроші, а жителі квартир, які не знали про екологічну небезпеку, стали заручниками ситуації.
Небезпечні заводи
Серед забруднюючих екологію об'єктів Савицький виділив сміттєспалювальний завод "Енергія" на вулиці Колекторів та завод з виробництва фанери Fanplit на вулиці Фанерна.
Перший, за його словами, не відповідає мінімальним нормам безпеки по ефективності очищення. При цьому рівень викиду шкідливих речовин в атмосферу заміряти складно, оскільки єдина в Україні лабораторія, яка це може зробити, розташована у непідконтрольному Донецьку.
Завод Fanplit, за словами Савицького, нещодавно перевів котельню на відходи власного виробництва. "Вони використовують обрізки фанери, в яких міститься смола при спалюванні виділяє токсичні речовини. За правилами адміністрації потрібно було б поставити серйозну очистку, але вони цього не зробили", - розповів він.
У результаті мешканці прилеглого житлового комплексу "Комфорт Таун" почали влаштовувати акції протесту і вимагати перенести завод за межі міста. Однак адміністрація підприємства категорично проти цього. Ситуацію поки не вирішено.
Мегатонни відходів можуть потрапити в річку
Бортницька станція аерації (БСА). Це мегаочисне спорудження каналізаційних стоків, термін експлуатації якого вже вийшов і воно гостро потребує модернізації. Якщо цього не відбудеться, є ризик прориву дамб мулових полів, через що сотні тисяч кубів відходів потраплять до Дніпра. Якщо це станеться, можуть постраждати мільйони людей, що живуть у містах і селах вниз по річці. Зазначимо, що у квітні 2013 року вже стався прорив однієї з дамб, але рятувальникам та працівникам станції вдалося швидко закрити пролом.
На сьогоднішній день мулові поля БСА створюють дискомфорт жителям довколишніх сіл і столичного масиву Осокорки, оскільки пориви вітру час від часу доносять неприємний запах каналізації.
Сьогодні знайшлися японські інвестори, готові виділити сотні мільйонів гривень на модернізацію очисних споруд. Комплексну реконструкцію БСА переносили не один рік і планують почати в середині 2018 року.
Нелегальні сміттєзвалища
Незаконні полігони побутових відходів - архіактуальна проблема для столиці і області. І справа не тільки в мінімальних штрафах тим, хто скидає сміття, а й в інертності контролюючих служб. Так, через мораторій державні екологічні інспекції не могли перевіряти подібні об'єкти і лише в минулому році їм розв'язали руки. Втім це не поліпшило ситуацію.
За словами колишнього директора Департаменту благоустрою КМДА, а нині депутата Верховної Ради Дмитра Білоцерківця, покарати людину за скидання сміття у великих обсягах практично нереально. По-перше, потрібно застати водія фури за процесом скидання відходів, що дуже складно, оскільки сміття вивозять в основному вночі. Далі він повинен погодитися підписати адмінпротокол зі штрафом 1800 грн.
"Щоб штраф був вагомим, потрібно отримати такий божевільний перелік документів, що сам процес їх оформлення обійдеться дорожче, ніж саме порушення", - розповів Білоцерківець.
За його словами, щоб вирішити питання зі звалищами, необхідно змінювати законодавство з точки зору повноцінної реформи.
"Цю проблему частково допоможе вирішити прийняття законопроекту 5153. Він дасть змогу заочно складати адмінпротокол на балансоутримувача території (в основному юросіб). Іншими словами, законопроект спростить процедуру складання заочних адмінпротоколів і збільшення штрафів до 40 тис. грн", - розповів він.
PS: У вирішенні екологічних проблем Києва можуть допомогти жорсткіше законодавство і пошук інвесторів, зацікавлених в утилізації небезпечних відходів. Обидва варіанти цілком реальні, були б у влади воля і бажання.