Блог | Казка для дорослих
Як це називається: історія про те, про що мрієш, але знаєш, що воно не збудеться? Про дуже-дуже гарний світ, в який ніколи не протрапиш? Фентезі? Утопія?
Будучи українською журналісткою, "Секретне досьє" інакше як утопією з елементами казки, назвати не можу. Фільм про незалежну пресу на службі суспільства. Про те, як людей цінують за роботу а не за те, як вони лестять керівництву. Про те, як порядність перемагає страх…
Про воюючу країну, в якій діти багатіїв і родичі урядових чиновників йдуть на фронт. Заради справедливості треба сказати, що перша третина перегляду пройшла в намаганні запам’ятати імена і назви газет, розібратися, хто де ким працює і чий родич. Певно, американській публіці ця частина далась легше - підозрюю, що згадані подіі входять в шкільну програму по історії. Та це був приємний квест - мені як гладачу лестить коли не тримають за дурепу і не намагаються втримати мою увагу самим лише драматичним звуком і сповільнененим відркриттям дверей зз яких вистрибує щось волохате.
Читайте: "Коматозники" вже в Києві
Отже, впорядкувавши з часом "хто кому хто" почала отримувати задоволення від гри акторів, помічати деталі розкішних інтер’єрів, та прикмети часу. І відкрилось "друге дно" - хай на поверхні цей фільм розповідає історію скандального викриття політичних оборудок, та ядро історії - доля жінки. Образ, який намалювала Меріл Стріп - повна протилежність її "Залізній Леді" яку ми бачили в ролі Маргатет Тетчер. Видавниця "Вашінгтон Пост" Кей Грем, яку грає оскароносна акторка - насамперед жінка, яка не дивлячись на гроші, високий соціальніий статус і поважний вік, в чоловічому світі залишається істотою другого сорту. Історія про те, як з любові до коханих і близьких людина приймає правила гри, які перетворюють її на меблі. Коштовний предмет інтер’єру, головна мета якого - не заважати тим, від кого все залежить. Історія внутрішньої боротьби, яка рано чи пізно виходить назовні.
Читайте: Всe будe джаз！
А ще "Секретне досьє" - фільм про те, що відправляти людей на смерть заради "престижу країни" - це злочин. Здавалося б це має бути зрозуміло само собою. Та, на жаль, сама на днях почула від цілком притомної людини що: "деякі безнадійні позиції на фронті треба втримувати не дивлячись на жертви, щоб підняти престиж країни" і… не знала що відповісти. Певно, іноді треба, щоб хтось зі сторони сказав: "Шановні, отямтеся! Людське життя дорожче іміджу!". Будь то "імідж" окремого політика чи цілої країни.
Читайте: Галактичний Злодій нової епохи
Власне, навпаки - "імідж" держави зкладається з того, як вона піклується про кожного свого громадянина. Не дивлячись на те, що "Секретне досьє" розповідає історію, яка 50 років тому сталася в іншій країні - цей фільм говорить про теми важливі для України тут і зараз. Свободу преси, відповідальність політикив і права жінок. Та якщо ви не хочете думати про виклики українського сьогодення - не думайте. "Секретне досье" просто приємно дивится для відпочинку, як красиву казку для дорослих. Адже, те що наші солодкі сни не втілюються в реальність - не привід забороняти собі мріяти.
