"Дау": вся правда про жахливі сцени насильства і сексу в гучному проєкті Хржановського. 18+
Фільм "Дау. Дегенерація" російського режисера Іллі Хржановського втрапив у гучний скандал через сцени насильства над немовлятами.
Так, обурення громадськості спровокував зокрема й той факт, що для зйомок були залучені діти з дитбудинків України. Детальніше про скандальний проєкт і про те, що насправді відбувалося на знімальному майданчику, розповідає OBOZREVATEL.
"Дау": що це за проєкт
Спочатку проєкт "Дау" був задуманий як біографічний фільм про радянського фізика, нобелівського лауреата Льва Ландау (Дау було прізвиськом Ландау).
Однак у процесі реалізації від задуму режисера Іллі Хржановського не залишилося й сліду. Він трансформувався в суміш реаліті-шоу, ігрового та документального кіно, присвяченого дослідженню людської природи і взаєминам пострадянської людини з тоталітарною спадщиною СРСР.
"Дау" включає в себе не лише відзнятий матеріал, але й перформанси, концерти, інсталяції. На сьогодні він складається з 13 змонтованих фільмів і серіалів тривалістю від години до десяти.
Хто такий Ілля Хржановський?
Ілля Хржановський – російський кінорежисер, сценарист і продюсер. Йому 44 роки. На момент запуску "Дау" йому було ледь за 30. Його батько – відомий художник-мультиплікатор Андрій Хржановський.
У 2004 році Ілля Хржановський зняв фільм "4", що отримав безліч нагород. Характерно, що у березні 2014 року Хржановський підписав лист "Ми з вами!" Кіносоюзу Росії на підтримку України.
Як насправді знімали "Дау"
Зйомки тривали з 2008 по 2011 рік і здебільшого відбувалися в Харкові. Спеціально для них Хржановський побудував на території закинутого стадіону інститут.
Цей інститут був справжньою науковою спорудою, з реальними квартирами, буфетами, охоронцями і вченими, які проводили експерименти. Люди, що брали участь у зйомках, прожили на його території три роки, отримували зарплату в радянських рублях і витрачали її на території інституту.
Їм заборонялося проносити в інститут будь-які предмети, що належали до XXI століття, і вживати вирази, не характерні для епохи зйомок – період з 1938 по 1968 рік. Місяць зйомок на території інституту прирівнювався до року, тому за три роки режисеру вдалося відзняти матеріалу за умовні 30 років.
Крім того, на території інституту видавалася газета, проводилися партійні і профспілкові збори, функціонував Перший відділ, складений з колишніх працівників КДБ, що виконував властиву йому роботу – пильно стежив за неухильним дотриманням дисципліни та ідеології, суворо, грубо та іноді жорстоко карав порушників і схиляв людей до "стукацтва".
Знімальний процес відбувався без сценарію, учасники імпровізували.
Хржановський намагався мінімально втручатися в те, що відбувається, з метою створити умови для певного розвитку сюжету, який часто йшов не за планом.
Після зйомок монументальна декорація Інституту була зруйнована.
Сцени насильства й сексу в "Дау"
"Дау" є насиченим сценами насильства і сексу, які були справжніми. Рукоприкладство учасники застосовували один до одного – автори проєкту майже ніколи не втручалися в це.
Навіть найінтимніші моменти могли зніматися на камеру. Учасники проєкту "Дау" займалися сексом, знаючи, що їх знімають, і після того як фільми були змонтовані, давали або не давали дозвіл на показ цих сцен.
Так, в одній зі сцен сексуального насильства в "Дау" директор Інституту намагається примусити до сексу секретарку, а в іншій працівник органів держбезпеки гвалтує працівницю Інституту пляшкою.
У другому випадку роль виконала жінка, яка застосовує БДСМ-практики. В обох випадках жінки дали свою згоду на показ сцен за їхньої участі.
Сцени насильства над немовлятами в "Дау. Дегенерація"
Через сцени насильства щодо до дітей, взятих з українського дитбудинку, фільм спровокував гучний скандал. Першою забила на сполох експертка з дитячої нейропсихології Олена Самойленко.
"Не можна користуватися ними з метою мистецтва, керуючись тим, що дитина була "в несвідомці і не сказала "ні!". Не варто ліпити на немовлят бутафорські або справжні електроди, аби показати, що Радянський Союз – то х**ова мода. У сцені з немовлятами важкі почуття героїв-немовлят передавались через справжні почуття "акторів-немовлят". Які не могли довго дивитись в камеру і "дати знак оператору, що не можуть більше зніматись", – написала вона у своєму Facebook.
Фахівець також обурилася через те, що на роль сина головних героїв у картині також взяли хлопчика-сироту. Отже, дитина пожила на проєкті "в сім'ї", а згодом була змушена повернутися до притулку.
А журналістка Яніна Соколова написала: "Дитина була взята з харківського сиротинця, де за допомогою неї демонстрували кадри насилля, ілюструючи катувальний характер сталінських часів. ...Ілля Хржановський, ми не знайомі. Але я дуже хочу, щоб ти, виродку, відповів за це. Як і керівництво харківського сиротинця, яке дозволило дитині пережити це пекло".
У результаті до з'ясування обставин порушень приєднався навіть дитячий омбудсмен Микола Кулеба. "За отриманою попередньою інформацією у зйомках використовували дітей з будинку дитини. У кадрах – немовлята. Це діти, для яких участь у таких зйомках може бути травмою на все життя! Є також й інші факти, які не потребують підтвердження. Імовірність цих фактів, а також те, хто дозволив використання дітей, має розслідувати поліція, до якої я вже звернувся з відповідним запитом", – написав дитячий омбудсмен на своїй сторінці у Facebook.
Тим часом у компанії "Феномен-Україна", яка займалася організацією зйомок "Дау. Дегенерація" в Україні, заявили, що на зйомках сцен з дітьми були присутні їхні опікуни, а всі дії були узгоджені з органами опіки. Там також запевнили, що ніякого впливу на дітей реквізитом або модельними копіями наукових і медичних приладів не було. Самі зйомки тривали менше двох годин. А звукова фонограма у сцені знущань над дітьми максимально посилена при монтажі для зорового сприйняття художнього фільму.
Інші шокуючі сцени в "Дау"
В "Дау" можна також побачити вживу вівісекцію (хірургічні операції на тваринах з метою досліджень. – Ред.) миші, яку вбивають просто на камеру, і вбивство свині неонацистами – при Інституті був свинарник.
В обох випадках ініціатива надходила не від авторів картини, але вони не перешкоджали тому, що відбувалося.
Хто оплатив зйомки "Дау"?
Основний інвестор "Дау" – російський бізнесмен Сергій Адоньєв. Міністерство культури спочатку виділило на проєкт 24 мільйони рублів (близько 7,5 мільйона гривень), але 2015 року повернуло їх через суд. Також у фінансуванні "Дау" брали участь кілька кінофондів Європи – з Німеччини, Франції та Швеції.
Читайте також в OBOZREVATEL: Таємна любов Леніна: як француженка Іннеса Арманд затьмарила собою дружину вождя Крупську.