Військовий експерт: в україно-російському конфлікті є позитивні моменти

Українські політики і активісти часто критикують антитерористичну операцію на Сході країни за зайву повільність і обережність. Наскільки виправдані ці звинувачення, "Обозреватель" запитав у Нейла Мелвіна, керівник програми вивчення військових конфліктів і конфліктного менеджменту Стокгольмського міжнародного інституту миру.

Експерт розповів нам про позитивний вплив конфлікту з Росією на українців і державну владу, розповів, як зробити роботу силовиків більш ефективною, а також поділився думкою, що для України має бути важливіше євроінтеграції.

В Україні Ви змогли побачити україно-російський конфлікт не з боку, а зсередини. Що Ви думаєте про сформовану ситуацію, перебуваючи в Києві?

Я думаю, що це критичний момент для України: хвилювання на сході і півдні, загроза ескалації насильства. У той же час, у сформованій ситуації є позитивні сторони - це бажання і постановка цілей українцями, спрямованих на пошук шляхів об'єднання, способів співіснування двох мов, а також ведення політичного діалогу навіть з радикально налаштованими групами. Так що я тут побачив і позитивні моменти, і правильні прагнення нової української влади, хоча, звичайно ж, їх втілення у життя - не швидкий процес.

Як Ви оцінюєте АТО, яку зараз проводить українська влада?

Я вважаю, що антитерористична операція - правильний крок, і ми всі знаємо, що її критикують за зайву повільність. Але ті прояви жорстокості, які ми спостерігаємо на сході і півдні, іноземні збройні сили, пропаганда і т.п. - Це все потрібно розглядати не стільки з військовою, скільки з політичної точки зору. Очима Європи все виглядає так, що Україну втягнули в асиметричний конфлікт, як це було з Афганістаном і з Іраком. І я думаю, що роздуми влади були пов'язані з тим, що Україна не була до цього готова. При цьому практика використання військ проти радикально налаштованого меншості не нова, і я думаю, що в цілому це правильна політика. Але, намагаючись ізолювати екстремістські війська, не варто забувати про діалог, я вважаю, що його треба інтенсифікувати.

А як ви оцінюєте роботу українських силовиків і військових в цілому?

Після зміни влади Україна опинилася в критичній ситуації: анексія Криму, протести і т.д. Я вважаю, що процес спілкування між владою України (політичними партіями) і силовиками порушений, що дозволило Росії робити те, що вона робить. Я думаю, що це проблема. Тепер Україна намагається зібрати волонтерські війська, це може бути ефективний шлях, але це потрібно робити правильно. Я маю на увазі, що вводити людей в структуру збройних сил або МВС необхідно, знаючи, що вони політично надійні, що їм можна довірити секретні документи України.

Може, Ви дасте якісь поради українським політикам?

Я вважаю, що одним з пріоритетів є провести якомога швидше після президентських виборів реформу сфери безпеки. Я знаю, що європейські країни готові в цьому вам допомогти. Я чув, що у сфері безпеки в Україні багато корупції. І це проблема не останніх місяців, а кількох останніх років - це глибока проблема. Ну і, звичайно ж, пріоритетними для України є реформи, які допоможуть об'єднати країну.

Чи може Україна розраховувати на військову допомогу з боку ЄС у разі посилення конфлікту з РФ?

Зараз ваша країна втягнута в асиметричний конфлікт. Я думаю, що найголовніше для українців розібратися, яку політичну мету вони переслідують. Потім варто приступати до використання інструментів: деякі з них військові, деякі - дипломатичні, їх потрібно балансувати. Я не думаю, що першочерговою потребою України є збройні сили. Те, в чому Україна потребує насправді, - це чітка стратегія, політична дорожня карта і трансатлантичне співробітництво. В рамках цієї співпраці Україна повинна вирішити, куди їй далі рухатися в політичному плані, вирішити сама, хоча в дискусію варто запросити і Росію.

Тобто, Ви вірите в те, що цей конфлікт можна вирішити дипломатичними методами?

Я думаю, що пріоритет повинен бути відданий дипломатії, але ви повинні використовувати свої збройні сили для захисту України від сепаратистських груп. Україна повинна вирішувати це як внутрішньодержавну проблему, розуміючи при цьому, що буде зовнішній тиск, оскільки Росія спробує впливати на процес.

Коли, на вашу думку, Україна зможе стати членом ЄС?

Я думаю, що це буде дуже складний і довгий процес. У ЄС немає єдності не тільки щодо України, але щодо питання всіх нових членів: Туреччини, України і т.д. Вводячи до складу ЄС такі держави, як Україна, ми також беремо всі їхні проблеми. Для України ще постало питання сусідів, оскільки Росія спробує тиснути. Я б порадив Україні не прагнути до членства в ЄС, а стати по-справжньому європейською країною. По-моєму, членство в ЄС виглядає менш важливим, ніж реформи та забезпечення прав громадян.