CityВідео

Ліки в українських лікарнях: що чекає пацієнтів у 2018 році

7.7тЧитати новину російською

З початку 2018-го українські лікарні зобов'яжуть на ділі, а не на папері забезпечувати пацієнтів стаціонару безкоштовними ліками.

Як повідомляє газета "Сегодня", причому не умовними зеленкою з вазеліном (яких, за словами медпрацівників, теж хронічно немає), а затребуваними препаратами з доведеною ефективністю.

Складанням списку цих препаратів займався експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів, спираючись на модельний перелік ВООЗ і останні наукові дані (цю модель вже застосували 156 зі 196 країн світу).

Нова схема відпуску ліків повинна була запрацювати вже 27 вересня, але Кабмін, на прохання Міністерства охорони здоров'я, відклав старт до 1 січня 2018-го: адміністраціям медустанов створили умови сформувати свої списки і провести закупівлі. Ознайомитися із повним Нацсписком можна на сайті МОЗ.

Серед цієї кількості, якщо раптом потрапите на лікарняне ліжко і вам знову вручать довгий список усього, що треба принести з аптеки, - ви маєте повне право запитати, чому медпрепарати не пропонують безкоштовно або чому лікар призначає те, чого немає в оновленому Нацсписку.

Сам перелік, до речі, будуть допрацьовувати ще до 2019 року, поки не вийде список який, відповідає запитам часу, який стане базою для держзакупівель. Та й після його стануть переглядати щорічно: фармакологія на місці не стоїть. Правда, вже сьогодні до змісту списку є претензії: з нього прибрали деякі важливі пункти. Залишається чекати, чи внесе МОЗ поправки.

МОЗ офіційно визнає: препарати, які всі ці роки закуповувала держава, не відповідають потребам пацієнтів. Про це йдеться у спеціальному зверненні на сайті відомства.

Так, 86% пацієнтів у 2016 році купували ліки власним коштом (дані USAІD/SIAPS Україна), і це при тому, що паралельно держава витрачала на закупівлю нікому не потрібних ліків мільярди гривень щорічно. Ситуація дійшла до абсурду: гроші платників податків йдуть у нікуди, а 69% громадян займаються самолікуванням (результати дослідження у рамках проекту USAID "(Біс) платна медицина" і БФ "Пацієнти України"), а 43% госпіталізованих навіть змушені продавати майно або влазити в борги, щоб покрити витрати на лікування.

"При цьому, аж до сьогоднішнього дня, для стаціонарів в основному закуповувалися дорогі препарати, які надавалися пацієнтам за доплату або призначалися лише для окремих категорій громадян (на кшталт чорнобильців. - Ред.), - пояснює Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи Громадське здоров'я МФ "Відродження". - Новий перелік змінить правила: базове лікування від пріоритетних хвороб за держрахунок отримає кожен пацієнт".

Дефіцит

Хто хоч раз бував у лікарнях, знає: не те що ліків, елементарні витратні матеріали тут добути важко. "Років 2 назад дитині робили планову операцію в Охматдиті, я купував навіть нитки і рукавички на бригади хірургів", - розповідає Віталій, тато пацієнта.

"У жовтні мені призначили ендоскопію в Обухівській Центральній райполіклініці. У кабінеті вручили список: купити рукавички, спирт, бинт, - каже пенсіонерка Катерина Іщенко. - Перед процедурою лікар запропонував знеболити горло (за це потім попросив 50 грн) і провести платний аналіз".

Коли потреби розходяться з можливостями, лазівок для "виходу з ситуації" виникає маса. Немає державного лідокаїну - лікар купує флакон за свої гроші і продає кожен "пшик" по потроєному тарифу. Є закуплене державою - його пропонують пацієнту за гроші.

"На жаль, чув про випадки, коли в різних лікарнях виділені за держпрограмою коронарні стенти (медконструкції, використовувані при інфаркті та інсульті) лікарі продавали. А безкоштовні, наскільки мені відомо, отримати не вдавалося - не те що людям "з вулиці", але і лікарям, - говорить Дмитро Гуляєв, керівник проектів в ГО "Українська асоціація боротьби з інсультом". - Ще й спекулюють: називають ціни навіть вищі за ринкові (особисто стикався з таким при покупці витратних матеріалів, коли хворіли родичі). Інакше як свавілля і мафія це явище не назвеш".

Де шукати закупівлі

На запит з приводу ситуації в Обухові Департамент охорони здоров'я Київської ОДА відповів: продавати знеболююче лікар права не мав (розібратися, чому порушив порядок, не вдалося: звільнився).

І з'ясувалося, що з понад 23,5 млн грн, виділених КОДА на медикаменти та перев'язувальні матеріали всіх медустанов області (а їх 33), Обухівській районці дісталося близько 2,3 млн грн. Чому не закупили зеленку, бинти, спирт і знеболююче для пацієнтів, маючи в своєму розпорядженні бюджет, питання риторичне. За словами заступника директора департаменту Ірини Лоскутової, наявність всього закупленого повинні публікувати на стенді в приміщенні лікарні (якщо не роблять електронні звіти в системі eliky.in.ua).

"Витратні матеріали МОЗ ніколи не закуповувало: це обов'язок самої медустанови (за виділені кошти) або місцевого департаменту здоров'я. Якщо ці матеріали змушують купувати пацієнта - значить, бюджетні кошти, виділені на них, були витрачені на інші цілі", - каже з цього приводу Вікторія Тимошевська. Не буде спокуси перенаправити на інші цілі і гроші, передбачені для медикаментів з Нацперечня? "У всякому разі, у нас закупівлі завжди проходили, і ліки пацієнтам видавалися. Не знаю, чому в майбутньому могло б стати по-іншому", - каже хірург торако-абдомінального відділення НДСЛ "ОХМАТДИТ" Андрій Іськів.

Хто винен

Чиновники з МОЗ стверджують, що обійти вимоги Нацсписку неможливо. Замовники (департаменти охорони здоров'я) повинні збирати інформацію про потреби всіх своїх медустанов, пояснили нам у МОЗ. Їхній розрахунок проводиться згідно із затвердженими методикама. Якщо ліків буде не вистачати - це відповідальність місцевих органів влади, зокрема структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обл- і міськадміністрацій, які прорахувалися. Після того як обов'язкові закупівлі завершаться на 100%, не забороняється самостійно дозаказати необхідне поза Нацсписком на свій розсуд.

"Місцеві органи влади можуть забезпечувати медикаментами з місцевих бюджетів, зокрема і засобів, іноді що зберігаються, наприклад, на депозитних рахунках", - пояснили в прес-службі МОЗ. Але також, по правді, можуть і послатися на брак коштів.

Новий протокол: без неефективних

Можливо, подібних нововведень недостатньо, щоб ми стали здоровішими.

"Частина лікарів буде проти: новий Нацсписок обмежить можливість необґрунтованого призначення ліків, зокрема, так званих фуфломіцінів. У пацієнта з'явиться інструмент, щоб уточнювати: чому призначили препарат, якого немає в офіційному переліку? Чи виправдане його призначення?" - пояснює виконавчий директор БФ "Пацієнти України" Ольга Стефанишина і каже, що критики вже вистачає, але через це проходять всі країни.

"Акції протесту пацієнтів бувають і в Великобританії, і навіть там їм іноді відмовляють у держзабезпеченні деякими препаратами, - наводить приклад вона. - Брак ресурсів - всесвітня проблема, всіх всім не забезпечиш. Але базовим - цілком".

Як раніше повідомляв "Обозреватель", у зв'язку з нововведенням Міністерства охорони здоров'я в Україні виникне проблема зі швидкою допомогою - за викликом будуть приїжджати водій, перейменований у медичне устаткування, і парамедик, які не будуть зобов'язані виїжджати на виклики додому.

Читайте всі новини по темі "Жити здорово" на сайті "Обозреватель".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Блоги медицини