МоваЯзык
Кияни Відео

/ Гастроентерологія

"Хвороба молодих": гастроентеролог - про причини розвитку і лікування синдрому подразненого кишківника

90.2т
Читати матеріал російською

За найоптимістичнішими даними, від синдрому подразненого кишківника страждає третина населення Землі. Це захворювання проявляється у болях у животі, розладах стільця, здутті і метеоризмі і здатне серйозно ускладнити життя людини, у деяких випадках сприяючи виникненню затяжної депресії. І нехай раз і назавжди позбутися СПК не вийде – звести до мінімуму його прояви і забути про дискомфорт все-таки можливо. Як це зробити – OBOZREVATEL розповідає професор, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України, завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Наталія В'ячеславівна Харченко.

- Наталіє В'ячеславівно, оскільки говорити ми будемо про одне з найпоширеніших захворювань кишківника, давайте для початку розберемося, наскільки взагалі важливе здоров`я цього органу для якості життя людини.

- Тут все дуже просто. Без кишківника людина просто не виживе. Людські органи - всі без винятку, чи то мозок, чи серце, чи нирки – потребують надходження ззовні води і широкого спектру поживних речовин. Ці речовини забезпечують харчування органів, їх життєдіяльність і відновлення. Кишківник у забезпеченні організму поживними речовинами відіграє величезну роль.

Крім того, у кишківнику розташований ще один орган, значення якого наші лікарі довго недооцінювали і на який звернули пильнішу увагу, напевно, лише в останні десятиліття. Це мікробіота, або мікроорганізми, що живуть у кишківнику.

Мікробіота – це окремий орган, який впливає на всі процеси в організмі. Від неї залежить метаболізм речовин. Внаслідок того, що 70% клітин імунної системи знаходяться саме в кишківнику, мікробіота визначає імунітет. Вона також задіяна у регуляції гомеостазу... Порушення мікробіоти може провокувати зміни психічної діяльності людини, розвиток ожиріння, впливати на засвоюваність поживних речовин... Навіть виникнення онкопатологій залежить, в тому числі, і від мікробіоти кишківника!

Так що кишківник і його мікрофлора – життєво важливі органи.

- А якщо говорити про синдром подразненого кишківника – що це за захворювання? Наскільки воно серйозне?

- Поняття синдрому подразненого кишківника (СПК) існує давно. Це захворювання відносять до функціональних. Простіше кажучи, традиційно вважається, що воно не має органічного підгрунтя, не супроводжується органічними змінами в кишківнику.

Але останнім часом накопичується все більше даних, що свідчать про те, що навіть при СПК на мікроскопічному рівні гістологічні зміни у слизовій все-таки спостерігаються. Так що зараз межа між функціональними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту і запальними захворюваннями витончується.

В основі розвитку СПК лежить порушення моторики, яке дуже тісно пов'язане з психоемоційним станом людини. Схильність до СПК часто передається у спадок. Наприклад, якщо у мами була схильність до закрепів – висока ймовірність, що у її дочки буде така ж проблема. Втім, якщо батьки хворіли на СПК – їхні діти зовсім не обов'язково теж будуть хворіти. Йдеться про схильність, яка може як реалізуватися, так і не реалізуватися.

- Як проявляється це захворювання?

- Згідно з останнім європейським консенсусом, СПК обов'язково супроводжується болями у животі. Дуже часто це ще й порушення стільця у вигляді схильності до закрепів або навпаки – до проносів. Причому зовсім не обов'язково, щоб людина скаржилася на біль або проблеми зі стільцем щодня. Прояв симптомів раз або два на тиждень уже дає підстави говорити про СПК.

Наразі напрацьовані чіткі критерії постановки цього діагнозу: біль і порушення стільця. І ці основні симптоми можуть супроводжуватися скаргами на здуття, на бурчання в животі, відчуття важкості. Пацієнт з СПК може страждати від безсоння, неврозу – адже це захворювання дуже тісно пов'язане з психоемоційним станом. Він може бути дратівливим, у нього може знизитися працездатність... Це основні симптоми.

- Наскільки часто зустрічається СПК?

- Хворі з функціональними захворюваннями - взагалі часті пацієнти. Існує таке правило у медицині: чим важчий хворий – тим менше він скаржиться. І навпаки. Функціональні захворювання, як я вже говорила, пов'язані з нервовою діяльністю. Тому такі хворі схильні надмірно акцентувати свої скарги. Наприклад: "якщо я поїм не о 9 ранку, а о 9.30 – у мене справа в животі починає бурчати". Саме тому функціональні захворювання, особливо важкі випадки, краще лікувати одночасно і у гастроентеролога, і у психотерапевта.

Повертаючись до вашого запитання: скарг багато. Але чимало і людей, які не звертають на симптоми СПК уваги. Це інша крайність. Занадто зациклюватися на бурчанні у животі, безумовно, не треба, але й ігнорувати періодичні болі і порушення стільця – теж неправильно. Адже це може бути СПК. Тому якщо людину щось турбує, завжди краще все-таки звернутися до професіонала – до лікаря.

- А якщо ні? Якщо людина ігнорує проблему – чи може СПК прогресувати, посилюватися, провокувати розвиток якихось інших захворювань?

- Перш за все, якщо людина ігнорує ці симптоми – у неї знижується якість життя. Бо інші люди їх теж помічають. І це дуже небажана ситуація.

Крім того, дійсно, довго існуючий СПК може перейти у коліт (запалення слизової товстої кишки. - Ред.). Але частіше це функціональне захворювання поєднується з дисбіозом, який приносить свої скарги. Посилюється здуття, може виникати непереносимість деяких продуктів, функціональні порушення шлунка, жовчовивідних шляхів... І дисбиоз, на жаль, спостерігається у переважної більшості наших пацієнтів – десь у 95%.

- Чому він виникає?

- До дисбіозу призводить, зокрема, прийом антибіотиків. Вже після першого прийому антибіотиків мікробіота незворотно змінюється. Так, організм компенсує ситуацію і скарг може не бути. Але ж людина приймає антибіотики далеко не раз упродовж життя.

Крім того, дуже багато антибіотиків надходять до нашого організму з їжі. Тонни антибіотиків використовуються у тваринництві, щоб не хворіли тварини, кури. Тож антибіотиків людина так чи інакше отримує дуже багато. А ці речовини вбивають і необхідну для кишківника мікробіоту.

Так що у поєднанні з дисбіозом симптоми СПК поглиблюються. І можуть привести з часом навіть до запалення.

- Чи існують якісь рекомендації для пацієнтів з СПК, дотримуючись яких вони можуть уникнути загострень симптомів?

- СПК можна привести у стадію ремісії. І за умови відсутності інших захворювань, пацієнти будуть відчувати себе практично здоровими. Для цього необхідно відрегулювати спосіб життя, харчування, сон. І найголовніше – змінити ставлення до життя. Тому що у пацієнтів із СПК це їх locus minoris resistentiae (місце найменшого опору). Будь-яка людина під час стресу кудись "розряджається". У одного – реакція судин і головний біль, у другого з’являється виразка, у третього підвищується тиск і т.д. А у когось страждає кишківник: спазми, порушення моторики, які складають симптоматику СПК.

Тому, знаючи свою слабку ланку, потрібно просто відрегулювати харчування і ставлення до життя. Якщо це вдасться зробити, симптоми СПК можна звести до того мінімуму, коли вони практично не турбуватимуть.

До речі, слід зазначити, що СПК – це захворювання молодих. Воно характерное для першої половини життя. Тому якщо болі, дискомфорт з'явилися у людини в 50 років – тут треба шукати щось більш серйозне.

- Чи є в Україні рекомендації щодо лікування цього синдрому?

- Рекомендації з ведення пацієнтів з СПК розроблені вченими і практиками нашої країни і затверджені Українською гастроентерологічною асоціацією.

- Що передбачають ці рекомендації?

- Оскільки СПК - це функціональне захворювання кишківника, пов'язане з психоемоційним статусом - перш за все, слід нормалізувати свій психоемоційний статус. Якщо є психоемоційні перевантаження - їх треба зменшити, а може і виключити. Або змінити реакцію на них. Пекло ж - не довкола нас, пекло - всередині нас. Все залежить від наших реакцій. Одному сварка з близькою людиною може зіпсувати настрій на півгодини, а для іншого - це стрес, за який пацієнт буде платити: болями у кишківнику, закрепами або проносами, порушенням функцій органу...

Щоб нормалізувати свій психоемоційний статус потрібно, перш за все, хотіти бути здоровим. Адже ми у переважній більшості чекаємо таблетку, яка допоможе нам впоратися з проблемою. Ми ліниві, коли справа стосується роботи над собою. Адже окрім бажання вона потребує часу і сил. Куди простіше прийти додому з роботи, поїсти – і всістися перед телевізором.

Це лінь. Лінь піти на прогулянку. Але ж проста ходьба протягом години здатна поліпшити кишкову моторику. Такий же ефект здатне справити використання якихось розслаблюючих методик – медитацій, занять йогою, плаванням – тут кожен знаходить для себе оптимальний варіант. Та хоча би мінімум: 5 разів на тиждень прогулюватися впродовж години. Це елементарне правило, включене до рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань, онкопатологій, будь-яких функціональних захворювань, включаючи СПК. Адже моторика кишківника поліпшується при будь-яких фізичних навантаженнях.

Найголовніше – хотіти бути здоровим. Не тільки на словах, а й на ділі. Щодня робити по хоча би крихітному крочку до виправлення свого способу життя. Висипатися. Вчасно лягати спати. Правильно вживати їжу: для хворих на СПК вкрай важливий ритм прийому їжі. Важливо і те, що саме ви їсте. Можливо, варто порадитися з дієтологом. А може ви й самі знаєте, на що ваш організм реагує краще, а на що – гірше. Харчування має бути повноцінним, адекватним і достатнім для нормальної життєдіяльності організму. Це – основа. Коли вона є – можна і таблетки пити. Без цього - жодні ліки не допоможуть. Адже діяти вони будуть рівно стільки, скільки ви їх приймаєте. Якщо ж ви не зміните ситуацію, при якій виникла проблема – ця проблема буде повертатися знову і знову.

Тому головний рецепт – це бажання бути здоровим. І зусилля задля досягнення цієї мети.

- А якщо це бажання є, якими медикаментами можна собі допомогти?

- Значно зменшити симптоми захворювання, перевести його у стадію тривалої ремісії – цілком можливо. І лікування пацієнтів з СПК підбирається індивідуально. Адже існують різні варіанти цього захворювання. Є СПК з болями, є – з закрепами, є з діареєю, бувають змішані варіанти... Тож без медикаментозного лікування обійтися навряд чи вдасться. У ряді випадків ми не виключаємо навіть застосування транквілізаторів і антидепресантів: з огляду на тісний зв'язок СПК з психоемоційним станом пацієнта, іноді людині потрібна і такого роду медикаментозна допомога.

Я – прихильник прийому натуральних ліків. Адже чим менше хімії – тим краще. Так що я повністю поділяю думку відомого вченого, клінічного фармаколога Бориса Вотчала, який говорив: ліками треба лікувати тоді, коли не можна не лікувати. Тобто – по мінімуму.

Одним із препаратів, який широко використовується при лікуванні СПК, є олія м'яти перцевої. Це дуже цікавий препарат. По-перше, він натуральний. По-друге, в Україні ця олія випускається у капсулі, що теж є великим плюсом. Тому що якщо приймати олію м'яти перцевої, наприклад, у розчині – це загрожує побічним ефектом у вигляді відрижки. А ось кислотостійка капсула, заповнена олією м'яти перцевої у препараті "Капсумен" - стійка у шлунку і розчиняється у кишківнику. Там, де препарат повинен працювати. Це дуже важливо: доставка діючої речовини у місце її дії.

Крім того, особисто у мене "Капсумен" викликає довіру якістю виробництва. Воно сертифіковане за стандартом GMP і проходить під суворим контролем. До того ж, виробник "Капсумена", на відміну від багатьох фармкомпаній, не уникає перевірок препаратів і регулярно перевіряє якість капсули, якість олії. Причому, робить це у державних лабораторіях.

- Наскільки доведена ефективність олії м'яти перцевої у лікуванні СПК?

- Олія м'яти перцевої включена до рекомендацій Всесвітньої гастроентерологічної асоціації і до схеми лікування пацієнтів з СПК. Це світовий досвід, який підтверджений численними дослідженнями, проведеними за критеріями доказової медицини.

Наприклад, у США, в медичному університеті Вірджинії у 2015 році проводилося плацебо-контрольоване дослідження, результати якого підтвердили, що олія м'яти перцевої не тільки має протизапальні і антибактеріальні властивості, але й сприяє відновленню слизової, налагодженню ритму випорожнення кишківника і нормалізації кишкової мікробіоти.

Звичайно, одна лиш олія з дисбіозом не впорається. Але це хороший компонент схеми лікування.

Крім того, коли ми знімаємо запалення – у кишківнику створюється оптимум для життя бактерій. У цьому плані олія м'яти перцевої – ефективна.

До цікавих висновків дійшов також Олександр Форд, професор відділення гастроентерології університету імені Макмастера у Канаді. Він проаналізував результати 4 плацебо контрольованих досліджень, в яких взяли участь 392 пацієнта – і довів, що олія м'яти перцевої здатна ефективно зменшувати здуття, болі, дискомфорт, нормалізувати стілець, знизити газовиділення і інші симптоми, характерні для СПК.

І саме завдяки цим та іншим дослідженням з широкою доказовою базою, а також з огляду на рекомендації Всесвітньої гастроентерологічної асоціації, ми в Україні також включили олію м'яти перцевої до наших методичних рекомендацій з лікування СПК.

Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал

Читайте всі новини по темі "здоров'я" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
1
Смішно
25
Цікаво
1
Сумно
1
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Блоги медицини