Великий дерибан. Кому не вигідно вирішувати проблему з ліквідованими банками

Великий дерибан. Кому не вигідно вирішувати проблему з ліквідованими банками

Колишній власник ліквідованого ВіЕйБі Банк знову намагається домовитися про реструктуризацію і повернення боргу державі. Але НБУ фактично відмовляється брати 8 млрд грн до бюджету країни. Причина проста - на дерибані активів ліквідованих банків заробляють мільярди. Але не держава.

Історія великої банківської афери почалася після Революції гідності, анексії Криму та окупації частини Донбасу, коли після втечі Януковича країна опинилася з розграбованою скарбницею, величезними зовнішніми боргами, втраченими 20% ВВП від підприємств на віджатих окупантом територіях. Під загрозою опинилося саме існування банківської сфери в Україні. Втрати від банківської кризи 2014-2017 років в Україні оцінюються в 40% валового внутрішнього продукту (ВВП). Про це йдеться в дослідженні USAID. Кількість банків скоротилася вдвічі - з 2014 року Нацбанк почав жорстку очищення ринку, яку тепер по різному оцінюють експерти - частина банків дійсно були проблемними, частина - цілком трималися на плаву навіть у таких екстремальних умовах. У підсумку за 4,5 року з банківського ринку України пішло близько 100 гравців. Залишилося близько 80. У тих банках, які залишилися працювати на ринку, рівень непрацюючих кредитів досягав більше половини кредитного портфеля.

Відео дня

Нацбанк проводив рефінансування комерційних банків - видавалися стабілізаційні кредити, щоб вони не збанкрутували і не пропали кошти вкладників. Протягом 2014-2016 років НБУ видав українським банкам рефінансування на 319,9 млрд грн. Такі кошти в тому числі повинні були підтримати операційну діяльність, люди знімали гроші в банкоматах, терміново закривали депозити. Але деяким банкам такі кошти видавалися перед ліквідацією. Схема проста: банк отримує кредит від держави, роздає гроші людям, які знімали з рахунків все в панічних настроях, ліквідує банк, Фонд гарантування виплачує частину залишків депозитів вкладникам, власник банку - у величезних боргах, активи банку - у власності держави, втрата застав і порука власника банку - його головний біль.

Подібна історія, наприклад, сталася з власником VAB банку і банку "Фінансова ініціатива", які до "банкопаду" вважалися великими і стабільними. Отримавши рефінансування і виплативши зобов'язання, банки були закриті, а їх власник втратив заставу (прибуткове підприємство, тисячі квадратних метром нерухомості в центрі столиці і т.д.) і став боржником перед бюджетом. Йдеться про приблизно 8 млрд грн гривень. Сам Олег Бахматюк неодноразово пропонував Національному банку України, уряду і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реструктуризувати і виплатити заборгованість. Фонд гарантування вкладів начебто погоджувався, але НБУ чомусь був проти. У банківському середовищі говорять, що за 5 років таких переговорів сам Бахматюк ініціював близько 20 і продовжує намагатися домовитися і зараз. Він пропонує реструктуризувати всю суму, 8 млрд грн, на 7 років з фіксованими виплатами в бюджет і виплатою перших 500 млн грн відразу. Відповіді поки не отримав.

Зрозуміло, що держава вклала гроші, часто - без перспектив повернення. Частина вкладників, юридичні особи-клієнти - свої гроші. Що отримав власник банку? Величезні борги, часто - втрату заставного майна. Хто ж виграє в такій схемі? Хто заробив?

Активи ліквідованих банків примусово продавалися і ще продаються з дисконтом до 99%. Щоб розуміти масштаби, одним махом, наприклад, були продані активи 21 банку вартістю 8,3 млрд грн. Їх купили за 0,75% від балансової вартості - 62 млн. Пул активів ліквідованого "Дельта Банку" вартістю 4,8 млрд грн продали з дисконтом 96%. У грудні 2018 року "під ялинку" хтось отримав подарунок - викупив у Фонду гарантування пул активів банків на 6,8 млрд грн за 130 млн грн (з дисконтом 98%). Уже в лютому цього року Фонд гарантування продав активи банку "Форум" балансовою вартістю 12,7 млрд грн за 125 млн грн (новорічна знижка - 99%). У березні активи Брокбізнесбанку на 23,83 млрд грн викупили за 15,68 млн грн (0,066% від вартості активів). Вдумайтеся - хтось отримує багатомільярдні активи, в тому числі успішні за води, готелі, санаторії, комерційну нерухомість за копійки. І заробляє на цьому точно не держава.

У випадку з Бахматюком крім рейдернутих по суті активів під загрозою опинився заставу - одне з найбільших агропідприємств, в якому працює близько 27 тисяч людей. Агрохолдинг, який платить мільярди податків, можуть таким же чином віджати за три копійки, розвалити і продати по частинах (мародери не вміють управляти системним бізнесом). Так це чи ні, стане зрозуміло, по тому - чи погодиться влада на переговори, чи захоче отримати 8 млрд до бюджету або кілька мільйонів від зруйнованої корпорації. Адже те, що змінилася влада, ще не означає, що помінялися схеми.