Злазьте з потоків: Росія програє світу газову війну

Будівництво газопроводів в обхід України - козирна карта, якої всіляко хизується Росія перед Україною. Воно і зрозуміло - залишившись без транзиту російського газу, Київ може втратити приблизно $ 2 млрд щорічного доходу.

Щоб прибрати нас з своєї газотранспортної артерії, що несе блакитне паливо в Європу, РФ не шкодує ні коштів, ні зусиль, часом навіть на шкоду економічній доцільності. Така, здавалося б, похмура загроза може стати реальністю вже після 2019 року, коли закінчується контракт по транзиту між Україною і Росією.

Які газопроводи будує російський "Газпром" в обхід України і які наслідки це несе для нашої країни, розбирався "Обозреватель".

Російський монополіст вже давно намагається виключити Україну з газового шляху транспортувань свого ресурсу в Європу. На сьогодні реалізовані три проекти: "Північний потік", "Ямал" і "Блакитний потік". А останнім часом намагаються проштовхнути ще два - "Турецький потік", який повинен пройти по дну Чорного моря до узбережжя Туреччини, і "Північний потік-2" - з Ленінградської області РФ по дну Балтійського моря до Німеччини.

Уже зараз будівництво обхідних газових шляхів позбавило українську ГТС половини обсягів поставок російського газу в Європу. Як наслідок, в 2016-м обсяги транзиту по українській газовій трубі склали 82 млрд куб. м при максимальній пропускній здатності на виході в країни ЄС 142,5 млрд кубометрів. У 2015 році - на 23% менше. А в майбутньому, згідно з проектами, запустивши "Турецький потік" і "Північний потік-2", в сукупності дві нові труби зможуть прокачувати в Європу 82-87 мільярдів кубометрів газу.

Прогнози "Нафтогазу" кажуть, що за результатами 2017 року Україна може заробити на транзиті близько 3 мдрд доларів, що становить близько 3% ВВП нашої країни.

Запуск обхідних газопроводів поставить під ризик існування схеми українського реверсу, за допомогою якої наша країна забезпечує себе європейським газом.

Незважаючи на небажання Європи підсаджуватися на газову голку Росії, там все ж погодилися на будівництво "Північного потоку" на тлі газової війни РФ і України в 2006-му і 2009-му. Але в той же час зупинили реалізацію "Південного потоку", який повинен був транспортувати газ по дну Чорного моря з Росії до Болгарії, і перемички "Ямал - Європа - 2", що могла б закрутити гайки в український реверс на кордоні ЄС.

"Північний потік" (Nord Stream) поєднав балтійське узбережжя Росії під Виборгом з балтійським берегом Німеччини. Першу нитку газопроводу запустили в в кінці 2011-го, другу - в жовтні 2012 року. Сукупна потужність обох становить 55 млрд куб. м газу в рік. Вартість проекту складає 9,1 млрд євро.

"Ямал - Європа" проходить по території Росії, Білорусі, Польщі та Німеччини. Його пропускна здатність - 33-39 млрд куб. м газу в рік.

"Блакитний потік" - газопровід між Росією і Туреччиною, прокладений по акваторії Чорного моря ще на початку 2000-х. Його проектна річна потужність становить 16 млрд куб. м газу. Він доповнює газотранспортний коридор з Росії до Туреччини, який проходить через територію України, Молдови, Румунії та Болгарії. Проте, на максимальну пропускну потужність проект вдалося вивести лише до 2015 року. Спроба пустити коріння в європейський газовий ринок через "Блакитний потік" закінчилася невдачею.

Нещодавно РФ зробила третю спробу прокласти через Туреччину газотранспортні стежки до Європи в обхід України. Після блокування в ЄС "Південного потоку" і потепління взаємин з Анкарою, "Газпром" приступив до реалізації "Турецького потоку".

На початку грудня 2016 року російський монополіст підписав контракт на будівництво першої нитки морської ділянки газопроводу "Турецький потік" по дну Чорного моря, а 4 листопада цього року вже завершив будівництво чорноморських ділянок двох ниток "Турецького потоку" на території РФ і продовжив будівництво першої нитки в виключній економічній зоні Туреччини. Це становить майже 25% морської ділянки. Як очікують в компанії, транспортування газу по "Турецькому потоку" почнеться в грудні 2019 року.

Читайте: Збитки колосальні: в "Нафтогазі" розповіли про небезпеки "Турецького потоку" для України

В цілому проект передбачає будівництво двох гілок потужністю по 15,75 мільярда кубометрів кожна. Перша нитка призначена для поставок газу турецьким споживачам, закінчення будівництва якої планується в березні 2018 року.

А ось друга - для поставок газу в країни Південної і Південно-Східної Європи, завершення будівництва якої в планах на 2019 рік. Вона заходить в європейську частину Туреччини, потім виходить на турецько-грецький кордон, де повинен з'явитися газовий хаб для подальшого розподілу ресурсу між європейськими країнами. Газова гілка повинна з'єднати РФ і Європу в обхід України, досягнувши Італії, проходячи по території Туреччини і Болгарії. Вартість проекту оцінюється в 5,1 млрд євро.

Втім при запуску першої нитки газопроводу, яка буде замкнута на внутрішньому споживачі Туреччини, втрата для української ГТС не буде критичною. Куди більше загроз несе будівництво другої нитки, орієнтованої на європейські країни, яка може більше знизити перевалку ресурсу по території України.

Більш витратний і масштабний газопровід, що просувається Росією, - "Північний потік - 2", який пройде через Балтійське море до Німеччини. Проект вартістю 9,9 млрд євро насаджувався в європейські уми з 2015 року. Тоді "Газпром" і ряд європейських компаній підписали меморандум про розширення потужностей "Північного потоку".

Спочатку старт будівництва був намічений на квітень 2018 року, щоб завершити в акурат в 2019-м. Його пропускна спроможність складе 55-60 млрд кубометрів.

Нові труби проляжуть по тому ж маршруту, що і "Північний потік", і в разі реалізації цього проекту сумарна потужність обох "північних" газопроводів досягне 110 млрд куб. м газу в рік. І це близько 80% всього транзиту з Росії до Європи.

У квітні цього року, всупереч неоднозначного відношенню до проекту в ЄС, "Газпром" погодив з європейськими інвесторами - Shell, OMV, Engie, Uniper і Wintershall - нову модель фінансування проекту, щоб обійти липневі санкції США. Київ і наші партнери в ЄС прагнуть зупинити будівництво "Північного потоку - 2", але на противагу зусиллям України виступає такі європейські важковаговики проекту, як Німеччина і Австрія.

На нашому боці грають і США, які також апелюють до лідерів країн ЄС відмовитися від будівництва нового російського газопроводу. Аргумент, який звучить за океаном - запуск "Північного потоку - 2" поганий для України, погіршить ситуацію з енергобезпекою ЄС і посилить російське домінування на енергоринку Європи, тим самим унеможливлюючи розвиток конкуренції.

Читайте: "Лоббистская війна Росії": стало відомо, як "Газпром" намагається обійти санкції

Ще одним наріжним каменем у спробі заблокувати газопотік є суперечлива юридична сторона, оскільки за оцінкою Єврокомісії шкодить створенню європейського енергетичного співтовариства і суперечить Третьому енергетичному пакету.

Але хороша новина для України: 8 листопада Єврокомісія офіційно схвалила пропозицію про поширення на газопроводи з третіх країн вимог Третьої газової директиви, прийнявши поправки до директиви. Це дозволить частково контролювати російський трубопровід "Північний потік-2"

Крім того, Єврокомісія визнала газопровід проект "Північний потік-2" (Nord Stream 2), який передбачає будівництво до 2019 року двох ниток газопроводу з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря, марним для Європи.

"Комісія не бачить необхідності в створенні нової системи масштабу Nord Stream 2, з огляду на наявність вже існуючої добре розвиненої імпортної інфраструктури і зростаючої конкурентоспроможності поставок зрідженого природного газу", - говориться в документі, що роз'яснює запропоновані ЄК поправки до газової директиви від 2009 року, які на цій тижні виносяться на розгляд Ради країн ЄС і Європарламенту. У бюлетені також підкреслюється, що Євросоюз наполягатиме на збереженні транзиту російського газу через Україну.

На цьому тлі в "Газпромі", витративши величезні гроші тільки на лобізм проекту в ЄС і США, заявили про відстрочку початку будівництва "Північного потоку - 2". Там послалися на камінь спотикання у вигляді законопроекту, який готується парламентом Данії, що закриває для газопотоків територіальні води країни.

Та й глава Європейської ради Дональд Туск днями закликав країни ЄС швидко підготувати законодавство, яке може перешкодити в реалізації проекту Nord Stream-2.

Читайте: "Газпром? Не, не чули": як Україна досі не замерзла

Але це не привід для України розслаблятися, оскільки не забороняє Росії шукати обхідні шляхи. Тим більше, не означає, що проект зупинений - поки лише відкладений, йдеться в заяві "Газпрому". Перш за все, ми не повинні бути пасивними спостерігачами того, запустять потік або не запустять, і просто накинути Росії в тарифі на точках входу і виходу в нашу ГТС.

Усвідомлення потенційного результату від втрати транзиту з Росії навпаки - повинне спонукати Україну до активних реформ і модернізації газотранспортної системи. Першочергові кроки - забезпечити надійність прокачування газу українською ГТС до Європи як додатковий аргумент на користь нашого транзиту, нарощування власного видобутку. І що важливо - провести багатостраждальний анбандлінг НАКу, відокремивши від нього оператора ГТС, що допоможе залучити європейських партнерів і забезпечить завантаження ГТС навіть у разі завершення транзиту російського газу. І тоді ніякі потоки не зіб'ють нас з ніг.