Блог | Гра в "Ryanair": кого хотіли ошукати?
Сьогодні знову заговорили про поновлення перемовин з "Ryanair".
Останнім часом всі ми спостерігаємо резонансну "виставу". Точніше – декілька "вистав".
Отже, перша з них.
На сцену вийшов лоукостер, який веде свою гру. Чи збирався він започатковувати серйозні ділові стосунки з нами просто зараз, чи то був лише замір, тестування ринку та його ключових гравців – для більшості велике питання.
Добре відомо, що "Ryanair" примхливий та безкомпромісний перемовник, який попри все гне свою лінію й примушує партнерів до співробітництва тільки на власних умовах. Він здатен вести довгу жорстку гру, а якщо не отримує бажаного – розриває стосунки зі скандалом. Тестуючи Україну, "Ryanair" одразу став в характерну позицію. І якщо з аеропортом "Львів" вдалося підписати угоду, то в Києві все пішло не так.
Умови "Ryanair" шокували аеропорт "Жуляни", який спочатку розглядався як майданчик для лоукостера в цім проекті. Коли ж "Жуляни" відмовились ставати дослідним полігоном для ірландського лоукостера, Міністерство інфраструктури заходилось негайно шукати заміну – схопили "Бориспіль". Який на початку всієї цієї історії взагалі не фігурував як учасник процесу. Бо "Ryanair" не його партнер – ні по статусу, ні по формату. Лоукостери не заходять в ключові аеропорти національного значення. Їх формат – місцеві аеропорти. Для "Борисполя" з його стратегією розвитку потужного хаба поява "Ryanair" -- та ще й на відверто принизливих, невигідних, протизаконних умовах – нонсенс.
Це з одного боку. До речі, моя особиста думка -- "Ryanair" аж ніяк не збирався заходити до України просто зараз. За моєю інформацією, він планував це не раніше літа наступного року.
Так чи інакше, "Ryanair" отримує з усією цією історією певну вигоду: зробив тестування ринку, напрацьовує досвід взаємин з українцями. Кому як, а йому скандал, що трапився, навряд чи нашкодить – навпаки.
А от Україна вкотре показала світові, що йти сюди складно – це факт. Про це зараз вже багато хто говорить.
Складно не тільки й не стільки тому, що маємо недосконале законодавство чи нестабільний споживацький попит. Україна – непередбачувана для інвестора. Це держава, де чиновник найвищого рівня може легко пообіцяти золоті гори, аби на тобі пропіаритись. А затим розвернутись спиною, забути про тебе й кричати собі далі.
Доля інвестора як такого мало кого цікавить. Хай великого чи малого. Олігархічний бізнес намагається його випхати, державні інституції використовують у власних інтересах. Ми вкотре показали: тут, в Україні, небезпечно. Й це найгірше.
Чи думав про все це міністр Омелян, так гучно проголосивши про прихід лоукостера, не маючи для того підстав? Можливо – ні. Чи припустима така безвідповідальна поведінка для очільника міністерства? Точно – ні.
Тепер два слова про другу "виставу".
Вже всі побачили: декілька місяців українці спостерігали яскраву PR-кампанію керівника міністерства, де "Ryanair" був лише інструмент.
В середині березня інформаційний простір буквально вибухнув після двох прес-конферецій в один день, які дав Володимир Омелян з одного й того ж приводу: до нас заходить "Ryanair"! Чи не в той же день вже було озвучено цілий пул нових напрямків, куди, мовляв, вже цього року можна буде летіти кожному українцеві за дуже невеликі гроші. Мало того – пішов продаж квитків.
Ще напередодні оголошення міністром цієї "сенсації" я публічно попередив: поки що не йде мова про безпосередній прихід авіакомпанії на наш ринок. Не варто брати на віру порожні обіцянки. Адже було відомо: ніяких суттєвих домовленостей не існує, принципових документів не напрацьовано.
Пробачте за нескромність, але дозволю згадати власний допис у блозі від 15 березня на ресурсі "Лівий берег".
Тоді я попередив: "Ryanair" наразі лише робить обережні оцінки стосовно потенціалу українського ринку і припускає свій прихід до нас не раніше, ніжза рік .
Задав декілька питань, на які тоді (напередодні двох прес-конференцій на одну тему) не було відповідей. Отже: чи буде визначено питання із місцевою владою, зокрема – щодо звільнення аеропорту від сплати податку на землю з метою часткової компенсації втрат у зв’язку із наданням знижки на аеропортові збори?
Це – нагадаю – було в середині березня. Чотири місяці тому. Відповідей, однак, немає до сієї пори. Жодного офіційного юридичного документу, який би підтверджував всю серйозність намірів лоукостера, Міністерством інфраструктури не було підписано. Ще раз наголошую: Меморандум, який підписав міністр з лоукостером та який сьогодні всі цитують,-- не більш, ніж документ щодо намірів.
Отже, то була "вистава" про піар. Й вона ще триває.
На жаль, її глядачі стали її ж жертвами. Це не міністр, не олігархи, не лоукостер – це українські пасажири, яких обдурили, навішавши локшину на вуха. Й мало не стали всі українські громадяни, яких би примусили – якби угода з "Ryanair" та "Борисполем" відбулася з урахуванням всіх вимог лоукостера – оплачувати нескромні примхи авіаперевізника.
Так не може бути. Українець не повинен розраховуватись з власної кишені за будь-чиї недолугі домовленості або – тим більш,-- за чийсь персональний піар. Не повинна за це розраховуватись держава – своїми бюджетом та репутацією.
Крапки над "і" в історії з лоукостером буде розставлено рано чи пізно. От себе можу сказати: Комітет з питань транспорту розгляне ситуацію, що склалася навколо перемовин з "Ryanair", на своєму найближчому засіданні. Наразі готуємо матеріали. Запевняю: оцінка ситуації буде дана повна та неупереджена.
Втім, історія з "Ryanair" має й свій позитив. Ми набули свій досвід – спілкування з європейським гравцем. Ми наблизились хай на пів-кроки до Європи та європейських правил. Все на краще. Зайде чи ні ірландська компанія до України найближчим часом – вже не має великого значення. Адже, крім неї, в світі чимало лоукостерів – у тому числі, більш угодоспроможних та менш примхливих. Напевне, до нас ще не один й не два рази постукають. І все складеться, як належить. При умові, якщо наступний проект якийсь прудкий чиновник не перетворить на власний примітивний PR.
