Темна сторона міжнародних закупівель ліків, або Що показує аудит

47,9 т.
ліки

У цьому матеріалі мова піде про, напевно, найбільш неоднозначну і покриту таємницею реформу останніх років. Про запровадження механізму державних централізованих закупівель лікарських засобів і медичних виробів через міжнародні організації.

Чому ця реформа є неоднозначною? Тому що вона розділила всіх на її затятих прихильників і не менш затятих супротивників. Прихильниками, як правило, є люди і організації, що мають безпосередній стосунок до реалізації реформи: власне МОЗ, міжнародні організації, а також наближені до них громадські працівники. Вони несамовито рекламують новий механізм, розповідаючи про його антикорупційну спрямованість і величезні суми зекономлених бюджетних коштів.

Читайте:

Перевірка завершена: САП дала відповідь щодо закупки ліків МОЗ

Супротивники кажуть про тривалість закупівельного процесу і пов'язаний з цим дефіцит ліків, зниження якості і термінів придатності препаратів, інформаційну закритість всього процесу і його результатів, значне зростання цін на окремі препарати і ще про багато іншого.

Правда, ні одні, ні інші не надають повну інформацію. Посилаючись на вимоги конфіденційності, ні МОЗ, ні міжнародні організації не розкривають реальні обсяги отриманої економії, обмежуючись публікацією даних у вигляді інфографіки та десятка діаграм. Лобісти з боку громадськості постійно "плутаються в свідченнях", озвучуючи різні суми отриманої економії: то 800 млн грн, то 780 млн грн, а останнім часом і зовсім - 620 млн грн.

При цьому провести повний аналіз економічної і організаційної ефективності міжнародних закупівель на основі порівняння офіційно отриманої первинної інформації за цінами, умовами поставки та номенклатурою того, що було закуплено, до останнього часу не було можливим. Адже МОЗ не надавав таку інформацію нікому, навіть народним депутатам.

Аудит закупівель МОЗу, проведених в 2015-2016 роках і першому кварталі 2017 го, був проведений Рахунковою палатою, тому у нас з'явилася можливість комплексного аналізу, який грунтується на результатах аудиту. В акті Рахункової палати зібрано і офіційно легалізований весь фактичний матеріал щодо закупівель.

Оскільки лобісти міжнародних закупівель вже багато розповіли про отриману економію та інші позитивні аспекти цього закупівельного механізму, у своєму аналізі ми сконцентруємося на його проблемах і ті втрати, які понесла і держава, і пацієнти при його впровадженні, тобто відкриємо вам зворотний бік міжнародних закупівель, про які ні МОЗ, ні його лобісти вже точно не будуть говорити.

Передумови та цілі впровадження механізму

З метою забезпечення ефективності централізованих державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів в березні 2015 року був введений новий закупівельний механізм - проведення централізованих закупівель через спеціалізовані міжнародні організації Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН (ПРООН) і британське закупівельне агентство Crown Agents.

Точніше в законі було вказано більший перелік організацій, але МОЗ уклало договори тільки з цими трьома в 2015 році, і продовжує співпрацю і в 2016-2017 роках. Планувалося, що введення нового механізму - це тимчасовий захід, але зараз йде вже третій рік експерименту. Результати - невтішні. У зв'язку з тим, що існують серйозні затримки із здійсненням поставок, на сьомому місяці третього року ми можемо говорити тільки про результати першого року програми. Поставки за кошти 2015 року було виконано в повному обсязі до лютого 2017 року. Передоплата за ці закупівлі була виділена і перерахована міжнародним організаціям в листопаді-грудні 2015 року в розмірі 2,2 млрд грн.

Передплата за закупівлі другого року програми була виділена і перерахована в листопаді-грудні 2016 року в розмірі 3,95 млрд грн, через вісім місяців після перерахування коштів, було поставлено тільки 45% від замовленої кількості препаратів. На даний момент закупівлі в розпалі, незважаючи на те, що вже пройшла половина 2017 року.

Закупівлі за бюджет 2017 року фактично ще не починалися, хоча було виділено 5,9 млрд грн, і за графіком виконання бюджету перерахування коштів міжнародним організаціям повинно було статися ще в першому півріччі.

Незважаючи на те, що повний аналіз ефективності нового закупівельного процесу можна провести тільки за повністю закінченим закупівель 2015 року та частково проходять в даний час закупівель 2016 року, вже є достатньо фактичних даних, які можуть показати недосконалість закупівельного механізму, втрати для держави і проблеми для пацієнтів, до яких привела його реалізація.

Аналіз проводимо на основі даних про державні закупівлі 2015 року та даних за укладеними договорами в 2016 році.

Можна виокремити три основні блоки проблем, які виникають в процесі проведення торгів з залученням міжнародних спеціалізованих організацій:

1. проблеми, пов'язані з економічною ефективністю проведення торгів міжнародними спеціалізованими організаціями;

2. проблеми, пов'язані з якістю закуповуваних препаратів і низьким терміном їх придатності;

3. проблеми, пов'язані з тривалим терміном проведення закупівель і, як наслідок, фізична відсутність препаратів, необхідних для лікування багатьох соціально значущих категорій пацієнтів, в першу чергу, дітей.

Проблеми, пов'язані з економічною ефективністю проведення торгів міжнародними спеціалізованими організаціями

Низька економічна ефективність реалізації механізму міжнародних закупівель пов'язана і з втратами (прямими і непрямими) на самому закупівельному механізмі, і з низькою ефективністю проведення закупівель (проведення закупівель за завищеними цінами, закупівель препаратів з втратою їх якості та зі зниженим терміном придатності).

До безпосередніх втрат, або витратам держави на функціонування нового закупівельного механізму, можна віднести витрати на оплату послуг міжнародних закупівельних організацій, витрати на оплату схеми логістики з постачання препаратів всередині країни, втрати держави і неврахована прибуток міжнародних організацій, пов'язана з управлінням вільними коштами авансових платежів, непрямі втрати в зв'язку з відсутністю фінансових надходжень до державного бюджету України в зв'язку зі звільненням цих закупівель від податків і зборів і виведенням цих коштів з внутрішнього ринку, а також прямі втрати через неефективність проведення закупівельного процесу (за результатами тільки 2015 року).

Проведемо аналіз безпосередніх витрат держави і втрат бюджету при реалізації закупівельного механізму через міжнародні організації за 2015-2016 роки та прогноз таких втрат в разі його продовження в 2017 році.

1. Втрати бюджету від прямих витрат на оплату послуг міжнародних організацій, а також на реалізацію схеми з логістики препаратів всередині країни з залучення держпідприємств МОЗу

Проведення закупівель лікарських засобів і медичних виробів міжнародними спеціалізованими організаціями характеризується значними додатковими витратами бюджетних коштів при низькій економії фінансових ресурсів. Так, згідно з умовами угод між МОЗ та міжнародними організаціями в 2015 році, розмір їх винагороди становив від 4,5 до 5,5%, а в 2016 році від 4,5 до 5% з додатковою оплатою за рахунок коштів державного бюджету логістики препаратів всередині країни (до 1,5%) від суми договорів.

При цьому, за умовами угод, оплата послуг стягується, незалежно від ефективності проведення закупівельних процедур і отриманого від їх проведення економічного ефекту.

Сумарно за 2015-2016 роки держава заплатить міжнародним організаціям за їхні послуги більш 303,7 мл. грн, і ще додатково для компенсації логістики препаратів територією України 79,5 млн грн. Слід зауважити, що оплата логістичних витрат за рахунок бюджетних коштів з'явилася разом з впровадженням міжнародних закупівель. Раніше МОЗ тільки закуповував препарати, а логістику по Україні постачальники проводили за свої кошти.

Додаткові питання викликає і той факт, що за одну і ту ж роботу по організації процесу торгів, міжнародні організації беруть з держави різний розмір компенсації. Так, за умовами угод 2016 року, ПРООН з бюджетом закупівлі в 2034 млн грн бере за свої послуги 5% і ще 1,5% компенсації на внутрішню логістику, Crown Agents з бюджетом закупівлі 1066 млн грн - 5% винагороди і компенсацію за логістику до 1,5%, а ЮНІСЕФ з бюджетом закупівлі в 883,3 млн грн - тільки 4,5% без додаткової компенсації логістики.

Не зрозуміла і економічна обгрунтованість розрахунку винагород міжнародних організацій, і розрахунок витрат на логістику, особливо якщо врахувати, що ні при виборі міжнародних організацій, ні при виборі логістичних компаній не проводився конкурсний відбір, і принцип їх вибору залишається незрозумілим.

2. Втрати держави і неврахований прибуток міжнародних організацій, пов'язаний з управлінням вільними коштами авансових платежів

При проведенні закупівель препаратів на внутрішніх торгах держава оплачує препарати після їх поставки. Зазвичай це відбувалося в останньому кварталі бюджетного року. При проведенні міжнародних закупівель держава повністю авансує закупівлю ще до початку проведення закупівельного процесу.

Досвід роботи з міжнародними організаціями в 2015-2016 роках показує, що до авансування закупівлі до поставки препаратів до лікувальних закладів проходить 6-12 місяців (що повністю відповідає умовам угод між МОЗ та міжнародними організаціями).

У результаті втрати держави від знецінення гривні при проведенні авансування закупівлі на середній термін 9-10 місяців можна оцінити, використовуючи як індикатор облікову ставку НБУ для рефінансування комерційних банків. Середня облікова ставка НБУ за 2016 рік була 18%, за першу половину 2017 року - 15%. Отже, втрати бюджету в результаті авансування міжнародних організацій складуть за 2015 рік 330 млн грн, а за 2016 рік - 443,6 млн грн.

3. Непрямі втрати в зв'язку зі скороченням фінансових надходжень до державного бюджету України

При впровадженні механізму міжнародних закупівель за пільговими умовами для іноземних виробників держава втратила прямих бюджетоутворюючих податків за цими операціями - 7% ПДВ, а також податків на прибуток постачальників-резидентів, якими раніше були вітчизняні компанії-дистриб'ютори іноземних виробників, і, власне, українських виробників.

Тепер, створивши для іноземних виробників пільгові умови прямого виходу на український ринок, податки на прибуток цих виробників пішли в країни базування їх штаб-квартир. А для транснаціональних корпорацій з їх системою трансфертного ціноутворення впроваджена в Україні система закупівель через міжнародні організації - це найкращий механізм оптимізації податкового навантаження.

В результаті непрямі втрати від несплати податків (втрати державного бюджету) за операціями, пов'язаними з міжнародними закупівлями лікарських засобів і медичних виробів за бюджет 2015-2016 року, можна оцінити в 553 млн грн.

4. Прямі втрати через неефективність проведення закупівельного процесу (за результатами тільки 2015 року)

За результатами планової ревізії в Міністерстві охорони здоров'я закупівель 2015 року фахівці Державної аудиторської служби України виявили прямі бюджетні втрати на суму 1,6 млн грн. Так, МОЗ за рахунок коштів державного бюджету надлишково оплатив 1,4 млн грн міжнародної спеціалізованої організації за поставлені лікарські засоби і вакцини за рахунок включення в їх вартості непідтверджених витрат з доставки.

Додатково було встановлено, що 31% закупівель медичних виробів і лікарських засобів на суму майже 97 млн ​​грн міжнародні організації здійснили в українських виробників, з них на 174 тис. грн - через посередника. Ще 2,4% закупівель на суму 7,5 млн грн - це придбані медикаменти іноземного виробництва, але через вітчизняних посередників.

При цьому, закупивши медикаменти у вітчизняних виробників через спеціалізовані організації, Міністерство оплатило в їх користь комісійний збір і вартість послуг уповноважених підприємств по митному оформленню, зберіганню та дистрибуції товарів на загальну суму 5,9 млн грн. Крім того, встановлені факти прямого завищення закупівельних цін при поставках від вітчизняних виробників.

Яскравий приклад - закупівля через ПРООН вакцини для профілактики кашлюку (ацелюлярна), дифтерії, правця, гемофільної інфекції та поліомієліту (інактивована) виробництва української фірми ТОВ "ФАРМЕКС Груп", загальновідомою, як "Пентаксим". Для того, щоб закупити вакцину, яку МОЗ самостійно закуповував протягом чотирьох попередніх років, і здійснити перевезення зі складу виробника в Борисполі на склад ДП "Укрвакцина" в Обухові, державі довелося додатково заплатити 5% ПРООН і 1,5% ДП "Укрвакцина" . При цьому в 2015 році вакцину ПРООН закупила дорожче, ніж МОЗ в 2014 році в валютному еквіваленті, більше ніж на 18%.

Підсумовуючи вищезазначені безпосередні витрати держави і втрати бюджету при реалізації закупівельного механізму через міжнародні організації за 2015-2016 роки, отримуємо їх оцінне значення в 1710 млн грн, або 27% від загальної суми. Екстраполюючи ці розрахунки на закупівлі 2017 року, отримуємо розрахункове значення майбутніх втрат держави від функціонування механізму міжнародних закупівель в 1641 млн грн.

Зазначені цифри являють собою тільки оцінку втрат, безпосередньо пов'язаних з функціонуванням механізму закупівель через міжнародні організації.

Щоб оцінити рівень фінансових втрат, досить сказати, що на ці кошти можна було б забезпечити повне фінансування декількох великих програм лікування соціально-значущих захворювань. Так, в 2015 році на дорослу і дитячу онкологію виділялося 397 і 353 млн грн, відповідно, на лікування гемофілії у дітей - 162 млн грн, туберкульозу - 212 мл грн, гепатиту - 121,6 млн грн і т.д.

Однак, крім наявності прямих фінансових втрат, безпосередньо пов'язаних з впровадженням механізму закупівель через міжнародні організації, аналіз закупівельного циклу 2015 року показує присутність значних додаткових фінансових втрат, пов'язаних з низькою ефективністю проведення закупівельного процесу міжнародними організаціями та здійснення ними закупівлі препаратів за цінами в доларовому еквіваленті більшим, ніж ціни закупівлі МОЗу в 2014 році.

Так, по кожному напрямку закупівлі препаратів і лікарських засобів є номенклатурні позиції, за якими доларова ціна закупівлі через міжнародні організації в 2015 році вище, ніж ціни закупівлі МОЗу попереднього року.

Наведемо приклади з різних напрямків.

Наприклад, за однією з найбільш ефективних, з точки зору отримання загальної економії, програмі закупівель препаратів для лікування туберкульозу. За 9 препаратів з 19 закупівельні ціни ПРООН в доларовому еквіваленті були вище цін 2014 року, що в сумі дало перевищення в 1,15 млн дол. США. Так, ціна закупівлі в 2015 році препарату першого ряду "Рифампіцин" в доларовому еквіваленті була вище цін закупівлі 2014 року на 49,37% (перевищення вартості закупівлі на 448 тис. доларів).

У напрямку дитяча гемофілія були допущені перевищення цін закупівель по позиціях "Фактор IX коагуляції крові, 500 МО" (+ 15,9%), "Десмопресин, 15 мкг / мл, 1 мл" (+ 17,9%). Загалом, для лікування дітей, хворих на гемофілію та хворобу Віллебранда, препарати крові були закуплені дорожче, ніж купував раніше МОЗ, в середньому на 3,2% в валюті.

При закупівлі вакцини "Пентаксим" на суму 7,2 млн доларів США ціна за дозу з урахуванням вартості послуг ПРООН склала 18,13 дол. США. Це більш ніж на 2 долари дорожче, ніж МОЗ купив у того ж виробника в 2014 році. Перевищення ціни закупівлі однієї дози склало + 12,5%, що на обсязі закупівлі 416,5 тис. доз призвело до втрат в 950 тис. доларів США.

У напрямку дорослі гепатити максимальне перевищення очікуваної вартості закупівлі показав новий препарат "софосбувір". Планували витратити 1,8 млн дол. США, а постачальник запропонував 2,9 млн дол. США (на 60,7% більше). Крім того, під час закупівлі "пегінтерфероном α-2a" також було отримано перевищення очікуваної ціни закупівлі на 31,1%, або 435 тис. Дол. США.

Ще більш значні перевищення були отримані при закупівлі препаратів для лікування гепатиту у дітей. Так, перевищення доларової ціни оригінального препарату "Пегінтерферон альфа, 50 мкг / 0,5 мл" склало + 38,9%, "Ламівудин табл., 100 мг" + 20,7%, "Рибавірину" цілих + 745,9%.

Ще більше підвищення закупівельних цін було допущено при закупівлі АРВ-препаратів за програмою боротьби зі СНІДом. З 13 препаратів 7 показали значне зростання закупівельних цін в доларовому еквіваленті. Загальне зростання доларових цін закупівлі в порівнянні з цінами закупівлі МОЗу в 2014 році за програмою склав 19,2%, що призвело до фінансових втрат за програмою в цілому в розмірі 2,86 млн дол. США. При цьому тільки по одній позиції - закуп препарату "Алувія" у компанії Abbvie (США) зростання доларових цін склав 86%, що призвело до втрат в 2,95 млн дол. США.

У напрямку закупівлі препаратів для дитячої онкології максимальне зростання ціни склало 90% (майже в два рази: з 235,5 до 448,6 дол. США) за монопольному препарату "антітімоцітарний глобулін кінський", а найбільше перевищення - в 1,5 рази в абсолютному вираженні від очікуваної суми лота (1,15 млн доларів за препаратом "Октагам, 10%"), при цьому ціна у валюті виросла тільки на 10,8%.

У напрямку закупівлі онкологічних препаратів для дорослих максимальне зростання ціни склало 240,2% (в 3,4 рази з 1,39 до 4,73 доларів) за монопольному препарату "Третиноїн, 10 мг", а максимальне перевищення в абсолютному вираженні від очікуваної суми лота - 326,7 тис. доларів (або майже 50%) відбулося за позицією "Ритуксимаб, 500 мг". Сукупна перевищення доларових цін по всіх позиціях склало 1,18 млн доларів.

В цілому сумарні втрати від допущеного міжнародними організаціями в торгах 2015 року перевищення доларових цін закупівлі окремих препаратів в усіх напрямках можна оцінити в 12,4 млн дол. США.

Ці втрати призвели до того, що міжнародні організації були змушені істотно скорочувати обсяг закупівлі препаратів, закуповувати препарати-аналоги нижчої якості, а також препарати з зменшеним терміном придатності.

Значне підвищення закупівельних цін в доларовому еквіваленті призвело до істотного скорочення (більш 35,5%) обсягів закупівлі препаратів для дитячої онкології, на 25% було скорочено закупівля препаратів за програмою дитячої гемофілії (це при тому, що бюджет закупівлі за цією програмою був значно збільшений : з 55,0 млн грн до 162,3 млн грн).

За програмою лікування гепатитів у дорослих скорочення обсягів закупівлі склало 30% (в результаті за результатами закупівель на 18% зменшився охоплення пацієнтів: з 2279 осіб у 2014 році до 1872 осіб у 2015 році), яка закуповується, вакцини "Пентаксим" скоротили в два рази: з 867 тис. до 414 тис. доз, кількість закуплених препаратів для хворих на СНІД зменшили на 45% і т.д. Все це істотно скоротило реальне охоплення лікування і призвело до дефіциту препаратів за державними програмами.

2. Проблеми, пов'язані з якістю закуповуваних препаратів і низьким терміном їх придатності

Отримана економія по окремих позиціях вийшла в результаті закупівель препаратів низької якості або препаратів, які не мають досвіду застосування в Україні та Європі, а також масштабної заміни оригінальних дорогих препаратів дешевими генериками.

Вартість препаратів, які закуповує МОЗ, має широкий діапазон: від ліків, ціна яких менше однієї гривні (наприклад, в 2014 році "Рибавирин" купували за ціною 24 копійки) або до 10 грн (ціна "циклофосфамід, 50 мг" в 2014 році - 9,7 грн) і до 20 тис. грн і більше ( "Мікафунгін" в 2014 році 14 995 грн, а "Пегаспаргаза" - 30 715 грн).

Замість оригінального препарату з торговою назвою "Глівек" виробництва швейцарської компанії "Новартіс" організація Crown Agents купила генерики латвійського і кіпрського виробництва за ціною на 95% дешевше, ніж купував МОЗ. Аналогічно замість оригінального препарату "Гікамтін" виробництва "ГлаксоСмітКляйн" (Великобританія) купили генерик виробництва "Акорд Хелскеа Лімітед" (Великобританія) за ціною на 59% менше, ніж в 2014 році в доларовому вираженні.

За програмою імунопрофілактика Дитячим фондом ЮНІСЕФ для МОЗ України були закуплені з великою економією дешеві вакцини у двох індійських виробників Serum Institute of India Private Ltd і Biological E, які не зареєстровані в Україні і закуповуються ЮНІСЕФ тільки для найменш розвинених і бідних країн світу, в яких рівень малюкової смертності на порядок вище, ніж в Україні (в Україні - 8,12 смертей на 1000 народжених, в Пакистані - 55,67, Нігерії - 72,7, Ефіопії - 53,37, Зімбабве - 26,11, Конго - 71, 47).

На торгах в ПРООН із закупівлі вакцин економія вийшла в результаті закупівлі дешевої вакцини від профілактики гемофільної інфекції типу b у ​​виробника Serum Institute of India Private Ltd (Індія), яку раніше МОЗ купував у виробника оригінального препарату "ГлаксоСмітКляйн" (Великобританія). У всьому світі компанія Serum Institute of India Private Ltd продала вакцин від гемофільної інфекції менше, ніж в ПРООН купили для України.

За рахунок зниження якості закуплених препаратів і закупівлі генеричних препаратів, які не мають досвіду застосування в Україні, була сформована основна частина отриманої економії за програмою дитячої та дорослої онкології. Так, "урсодезоксихолевої кислоти, 250 мг" вперше закупили у вітчизняного виробника "ФармексГруп" з економією 8,3 тис. Дол. США (-75,5%), або препарат "Цисплатин, 50 мг" купили у британської компанії "Аккорд" (раніше не поставлялася в Україну) з економією 4,7 тис. дол. США (-48,8%) і т.д. Максимальна падіння ціни (в 27 раз, або на 96,3%) було по позиції "Іматиніб, 400 мг", яку закупили у виробника "ФармадоксХеалскеа Лтд" (Мальта), торгова назва "Алвотініб", що забезпечило 305 тис. Дол. США економії (майже третина від загальної суми економії за конкурентним сегменту - 978,9 тис. дол. США).

Крім цього, за результатами закупівлі 21 нової позиції, що не закуповувалися в 2014 році, була отримана штучна економія 867,2 тис. доларів.

Ще одним джерелом додаткової економії, яка допомогла міжнародним організаціям покрити збитки від закупівлі препаратів за завищеними цінами, стала закупівля препаратів зі зниженим терміном придатності. Наведемо лише кілька прикладів таких закупівель:

- з терміном придатності всього 4 місяці був закуплений міжнародними організаціями онкологічний препарат "Вінкристин";

- з терміном придатності менше 30% постачання другої партії вакцини "Пентаксим";

- з терміном придатності два місяці були закуплені тест-системи "Клітини Immuno-trol, 2х3 мл";

- і зовсім цинічною виглядає закупівля міжнародними організаціями реагенту для проведення контролю якості, 1х2,5 мл (для визначення СД4: п. 2.10 у ВІЛ-інфікованих вагітних п. 3.5 для супроводу антиретровірусної терапії; п. 3.5 для пацієнтів диспансерної групи; реагенти та витратні матеріали до проточного цитофлюориметр BectonDickinson), який був доставлений в регіони 22.07.2016 за 7 днів до закінчення терміну своєї придатності;

- зі скороченим терміном придатності були поставлені препарати за програмою дитячої онкології: "Віфенд, 200 мл", "Орунгал, 150 мл", "Метотаб, 2,5 мг", "сандімун, 50 і 100 мг" і багато іншого.

В результаті таких поставок вже склалася ситуація, коли препарати на кілька мільйонів гривень не змогли бути використані в дитячій лікарні "Охматдит" до закінчення їх терміну придатності і в даний час повинні бути утилізовані.

3. Проблеми, пов'язані з тривалим терміном проведення закупівель і, отже, з фізичною відсутністю препаратів, необхідних для лікування багатьох соціально вразливих категорій пацієнтів, в першу чергу, дітей

Ще одним істотним ресурсом для отримання штучної економії на міжнародних закупівлях є збільшення терміну поставки препаратів з 2-3 місяців до 6-9 місяців.

Зниження цін на препарати при формуванні таких умов поставки пов'язано з трьома факторами: відсутністю необхідності залучати позикові кошти для організації виробничого процесу (закупівля субстанції, витратних матеріалів та реагентів, забезпечення їх термінової поставки на виробничу площадку), Природною тривалістю процесу виробництва лікарських засобів в 4-6 місяців і більше дешевої логістикою (морської контейнер) в разі можливості збільшення терміну поставки ще на 2-3 місяці. В результаті, при необхідності термінової поставки препаратів (2-3 місяці) їх ціна може піднятися на 15-20%.

Саме цим і пояснюється той факт, що міжнародні закупівлі проходять так повільно, і цикл їх повного здійснення займає більше року, з яких 6 місяців йде на проведення торгів, а ще 6 місяців на поставку препаратів за укладеними договорами.

Щоправда, в результаті маємо ситуацію, коли на першу декаду серпня 2017 роки ми змушені констатувати, що закупівлі за 2016 рік виконано лише на 45% і тільки по декількох програмах. Залишки препаратів поставлених в минулому році вже давно закінчилися, і пацієнти змушені або вмирати без можливості отримання необхідного лікування, або шукати гроші для покупки необхідних для їх виживання дорогих препаратів, причому купувати найчастіше на "чорному ринку".

Дмитро Подтуркін, експерт ГО "Громадський союз з реорганізації системи охорони здоров'я України"

УкраїнаЛіки в УкраїніДержзакупівлі в УкраїніМіністерство охорони здоров'я