Безробіття і злидні: що ще загрожує росіянам через погіршення економіки

Відновлене в цьому році падіння цін на нафту, а також ослаблення курсу рубля призвело до чергового перегляду ключових макроекономічних показників російськими чиновниками в гіршу сторону.

Що це означає для громадян РФ, зокрема, жителів великих і індустріальних міст, пише DW.

Вже відомо, що бюджети майже усіх регіонів будуть дефіцитними, реальна зарплата і доходи населення скоротяться в кілька разів сильніше, ніж очікувалося. Промислові підприємства чекає спад виробництва, а їх працівників - нова хвиля неоплачуваних відпусток і звільнень. Серйозної шкоди понесуть і жителі мегаполісів, кажуть експерти.

Читайте: Верховній Раді запропонували ввести санкції проти "Роснафти" і її "дочок" в Україні

Все гірше і гірше

На торгах 18 січня ціни на нафту марки Brent опустилися до позначки $28 за барель. За нафтою негайно послідував рубль - до середини дня за $1 давали вже 78,5 рубля, за євро - 85,4. Показники початку року виявляються, таким чином, значно нижче орієнтирів, закладених російською владою до бюджету на 2016 рік.

Вже в кінці минулого тижня це визнали в Мінекономрозвитку. Міністерство випустило оновлений прогноз, згідно з яким середньорічна вартість нафти складе не $50 за барель, а $40. Курс долара планується на рівні 68,2 рубля за одиницю.

Реальна зарплата скоротиться на 3,5% проти очікуваних 0,2%, доходи населення - на 4% замість 0,7%. Промисловість очікує спад на 0,4%, а безробіття складе 6,3%.

Читайте: Історичний рекорд: Банк Росії довів євро до 85,6 рублів

Безробіття - не найстрашніше

Втім, як кажуть експерти, специфіка Росії полягає в тому, що безробіття - якраз не найстрашніше. Фактично воно камуфлюється неповною зайнятістю. Людина формально може не бути безробітною, але при цьому перебувати на межі виживання. Як розповіла директор регіональної програми Незалежного інституту соціальної політики, професор кафедри економічної та соціальної географії Росії географічного факультету МДУ Наталія Зубаревич, неповна зайнятість буває двох форматів.

Перша - це прості, адміністративні відпустки. Вважається цей показник (частка працюючих неповний час) тільки по великим та середнім підприємствам, оскільки статистика не дає даних по малому бізнесу і сегменту неформальної зайнятості. "Таких, в середньому по Росії, 3 відсотка (за останніми даними за третій квартал 2015 року)", - говорить професор. Іншими словами - більше мільйона чоловік (загальна кількість зайнятих на середніх і великих підприємствах - 34 млн).

"Другий формат - це так звані неоплачувані відпустки. У середньому по Росії це 8%, в Свердловській області - 12%, в Челябінській - 10%. Зростання за обома видами неповної зайнятості спостерігається з 2013 року", - відзначає експерт. За її словами, стратегія виживання в малих і індустріальних містах посилюється.

Читайте: Криза в Росії вдарить по безробітним

631 тисяча осіб - в зоні ризику

Держава, тим часом, не виключає того, що в цьому році по країні може прокотитися хвиля звільнень. Сьогодні на стадії експертної оцінки знаходиться проект постанови уряду, згідно з яким планується в 2016 році виділити 5 млрд рублів (близько 60 мільйонів євро) на реалізацію заходів у сфері зайнятості в регіонах.

Як говориться в пояснювальній записці до документа, заходи повинні бути спрямовані на "зниження напруженості на ринку праці". Якщо за 2015 рік у Росії було звільнено більше 633 тисяч осіб, то "в даний час під ризиком звільнення перебуває 631 тисяча осіб", - повідомляється в листі. Усього про майбутні звільнення працівників заявляють 60,4 тисячі організацій. "Середньоспискова чисельність їх працівників - 14,7 мільйона чоловік, що складає 18% від населення, зайнятого економічною діяльністю", - уточнюють автори документа.

За допомогою 5 млрд рублів, що направляються в регіони, чиновники припускають провести професійне перенавчання, підтримувати так звану "самозайнятість", відшкодовувати роботодавцям витрати, пов'язані з працевлаштуванням інвалідів. Однак це не допоможе поліпшити добробут росіян.

Як раніше повідомляв "Обозреватель", дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, показало, як змінилося життя українців за кілька років.