Топтеми:

Закон про енергоефективність будівель: які нововведення очікують українців

44,3 т.
Закон про енергоефективність

Верховна Рада України 22 червня прийняла законопроект №4941 "Про енергетичну ефективність будівель", який наблизить країну до появи будинків із нульовим споживанням енергоресурсів, що відповідає міжнародним стандартам, і дозволить людям істотно економити на житлово-комунальних послугах.

"Обозреватель" з'ясував, які зміни чекають на споживачів після вступу документа в силу, і розібрався в суті революційного законопроекту.   

У пояснювальній записці до нього зазначається, що його головною метою є визначення правових, економічних та організаційних основ діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також створення умов для раціонального споживання в них енергетичних ресурсів.

Це означає, що на практиці він повинен сприяти зменшенню витрат на оплату комунальних платежів, а саме за опалення та електроенергію.

З цією метою вводиться обов'язкова енергетична сертифікація та визначення класів будівель згідно з європейською методикою.

Зокрема, об'єкти будівництва та вже побудовані будівлі повинні будуть пройти сертифікацію енергетичної ефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель.

За результатами оцінки кожному будинку буде присвоєно певний клас. Більше того, якщо будинок покращує свій клас енергоефективності, йому буде надаватися державна підтримка.

Обов'язковій сертифікації енергоефективності підлягають:

- об'єкти будівництва, будівель і частин будівель, що здаються в оренду на термін понад рік;

- будівлі з опалювальною площею понад 250 кв. м, у яких розташовані державні органи і проводиться прийом громадян;

- будівлі, в яких здійснюється термомодернізація, на яку надається державна підтримка і яка спрямована на досягнення класу енергоефективності будівлі не нижче мінімальних вимог.

Положення законопроекту не поширюються на об'єкти:

- культурної спадщини;

- будівлі промислового і сільськогосподарського призначення;

- об'єкти енергетики, транспорту, зв'язку та оборони;

- складські приміщення;

- культові споруди (наприклад, церкви);

- тимчасові споруди, зокрема призначені для здійснення підприємницької діяльності, а також на окремо розташовані будинки з опалювальною площею менше 50 кв. м;

- індивідуальні будинки.

При цьому, слід зазначити, що остання категорія підлягатиме сертифікації у випадках отримання державної підтримки на здійснення термомодернізації або сертифікації за бажанням власника.

Сертифікація буде проводитися на договірних засадах із метою визначення фактичних показників енергоефективності будівель і оцінки їх відповідності мінімальним вимогам до енергоефективності, які будуть встановлюватися Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Їх перегляд буде здійснюватися раз на п'ять років.

Виготовлення енергетичного сертифіката будівлі по об'єкту будівництва покладається на замовника будівництва до прийняття такого об'єкта в експлуатацію. Термін дії документа становитиме десять років.

Слід зазначити, що законопроект №4941 також передбачає впровадження системи обов'язкового аудиту енергоефективності будівель, який проводитимуть сертифіковані компанії, енергоаудитори. Для цього в ньому прописані основні вимоги до енергоаудиту та енергоаудиторів (хто вони, яким чином будуть сертифікуватися, хто їм буде видавати дозвіл), а також основні принципи роботи системи.

Державна підтримка згідно з положеннями закону заходів щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель передбачає наступні методи:

1) бюджетні інвестиційні асигнування;

2) здешевлення кредитів на здійснення заходів щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель (відшкодування відсотків за кредитами та/або частини суми кредиту);

3) відшкодування частини вартості заходів щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель;

4) пільгове кредитування;

5) надання державних і місцевих гарантій по кредитах;

6) впровадження стимулюючого тарифо- і ціноутворення на комунальні послуги та енергію;

7) здійснення державно-приватного партнерства;

8) впровадження механізмів стимулювання отримувачів соціальної допомоги, субсидій на оплату ЖКП до здійснення заходів щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель;

9) інші форми фінансування, передбачені законодавством.

Автори законопроекту вважають, що його реалізація позитивно вплине на права й інтереси держави, громадян і суб'єктів господарювання. Так, держава отримає енергетичну безпеку і скорочення витрат бюджету на субсидії. Суб'єкти господарювання будуть мати важелі для ефективного контролю і зниження витрат, а також витрат ресурсів під час здійснення господарської діяльності, що сприятиме ефективному економічному розвитку. Що стосується населення, то для нього будуть створені умови для раціонального споживання енергоресурсів. Крім того, рівень життя людей підвищиться, завдяки скороченню витрат на оплату "комуналки".

Як повідомляв "Обозреватель", очікується, що законопроект №4941 дозволить знизити енергоспоживання в будинках українців до 70%.

Поділитися в Facebook