Експерт розповів про нові податки в Україні
Компромісний законопроект №3688, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу, щодо низки позицій відрізняється від варіанту, представленого Кабінетом міністрів України 22 грудня, і містить в собі низку нововведень.
Про це розповів старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник у своїй статті для "Апостроф".
На його думку, одним з найважливіших нововведень є скорочення єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 41% до 22%, скасування ЄСВ, який сплачувався працівником, а також підвищення максимальної величини бази нарахування ЄСВ з 17 до 25 мінімальних місячних заробітних плат (близько 33, 4 тис. грн). Ця пропозиція покликана зробити зарплати "білими" і тим самим допомогти скоротити рівень тіньової економіки.
Також передбачається єдина ставка податку на доходи фізосіб у розмірі 18% (зараз 15 і 20%) і збереження поточної ставки податку на додану вартість (ПДВ) - 20%. У той же час істотно зросте акциз на алкоголь і тютюн - пропонується збільшити ставки акцизного податку на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої по відношенню до діючих на 50%, на пиво на 100%, на вина, крім вин натуральних виноградних, на 100% . Специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби, а також мінімальне акцизне податкове навантаження збільшуються на 40%, в той час як адвалорна ставка не підвищуватиметься.
Читайте: Податки-2016: скільки будуть платити українці з 1 січня. Інфографіка
"Саме підвищення акцизу і повинно зіграти роль компенсатора, який допоможе нівелювати негативний ефект у вигляді скорочення бюджетних надходжень внаслідок зниження податкового тиску на фонд заробітної плати", - наголосив Поворозник.
Не вдалося народним депутатам домовитися і з приводу нового розміру ренти на газовидобуток,стверджує експерт. Існуючий рівень в 70% поки зберігся, що може створити чималі труднощі для окремих приватних компаній, які видобувають газ.
Варто звернути увагу на детально прописану процедуру автоматичного відшкодування ПДВ, яка має запрацювати з лютого, а також на введення офіційної публікації інформації про відшкодування ПДВ з бюджету у вигляді реєстру з відображенням у ньому даних про платника податків, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування. Але недавно виникла ідея формування двох списків для відшкодування ПДВ, яка б легалізувала корупційні схеми з відшкодування ПДВ і ставила б претендентів на відшкодування у нерівні умови, так і не була реалізована під час голосування. Таким чином, Україна отримала досить прозорий механізм відшкодування, який створює рівні умови для всіх платників податків.
Однак у аграріїв виникли істотні питання з приводу ПДВ. У результаті гострих дискусій народні депутати змінили схему пільгового оподаткування сільгосппідприємств, в тому числі, спеціального режиму ПДВ. Також парламентарі повернули право на відшкодування ПДВ для всіх експортерів зернових і технічних культур.
Читайте: Чия візьме: яка податкова реформа врятує бюджет України
Незважаючи на побоювання бізнесу, в Україні збереглася "спрощенка", але в її механізм були внесені істотні зміни, досягнуті в результаті переговорів між Міністерством фінансів і народними депутатами.
"Головна претензія Мінфіну - українська "спрощенка" є своєрідним внутрішнім офшором для середнього та великого бізнесу. Штучне дроблення підприємства на декілька ФОП дозволяє платити менше податків порівняно з великими конкурентом. Контраргумент бізнесу був таким: якщо прибрати "спрощенку", дуже постраждають, в першу чергу, дрібні підприємці, вони попросту будуть змушені закрити свій бізнес", - написав Поворозник.
У результаті компромісу прийнято зменшення для платників II групи податку річного обсягу доходу з 20 млн гривень до 5 млн гривень, збільшення ставок для платників III групи: з 2 до 3% (для платників ПДВ) і з 4 до 5% (для неплатників ПДВ), а також підвищення в 1,8 рази ставок єдиного податку для IV групи платників (сільгосппідприємств).
Експерт резюмував, ухвалені зміни майжегарантують Україні отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду, але позбавляють її повноцінної податкової реформи.
Як повідомляв "Обозреватель", на думку президента "Центру ринкових реформ України", екс-міністра економіки Володимира Ланового, Податковий кодекс, ухвалений Верховною Радою 24 грудня, не має нічого спільного з податковою реформою.