Національний банк не розуміє?

7.6тЧитать на русском

Нещодавно в НБУ заявили, що роздрібне споживче кредитування повинно стати каталізатором розвитку банківської системи. Тобто кредитування людей, а не підприємств-виробників.

На думку директора Департаменту фінансової стабільності Національного банку Віталія Ваврищука, який посилається на проведене у 1 кварталі 2017 року опитування банків, 88% банкірів очікують зростання кредитного портфеля населення протягом наступних 12 місяців. І це найоптимістичніші очікування за більш ніж два роки досліджень. Рік тому (в I кварталі 2016 року), приросту кредитування громадян очікували 51% опитаних банкірів, а в на початку 2015 року – всього 13%.

Представник Нацбанку вважає, що для цього в Україні є всі передумови: зростання доходів населення, відкладений попит та зниження процентних ставок за кредитами.

Безумовно, добре, коли люди можуть отримати дешевий кредит. У зростанні роздрібного кредитування немає нічого поганого, якщо система збалансована і добре розвивається найважливіше – інвестиційне кредитування бізнесу.

Але якщо не розвивати власне виробництво в Україні, населення купуватиме імпортні товари. А це – робочі місця та доходи бюджету в інших країнах та безробіття і зубожіння українців. І подальше  погіршення торгового балансу, а відтак – загроза чергового падіння гривні...

Згадаймо 2006-2008 роки. Перед самим "здуванням" світової фінансової бульбашки "кредитний бум" накрив і Україну. Люди почали віддавати перевагу не заощадженням, а так званому "життю в борг". Українці чомусь наївно повірили, що це і є справжнє економічне зростання – можна нічого не виробляти, а жити все краще. Хоча тоді весь світ вже наближався до загальної фінансової кризи. І розумні люди про це навіть говорили вголос. Як писав Джордж Сорос, "музика скінчилась, а вони ще танцювали".

Причина нашого тодішнього кредитного буму – прихід іноземних банків із дешевими "гарячими" грошима, які вони, звичайно, не надавали у якості довгострокових позик українському бізнесу. Для збільшення кредитування банки надавали кредити, зокрема, і в іноземній валюті на дуже лояльних умовах (без початкового внеску, без довідки про доходи), стимулюючи, насамперед, споживче кредитування. І люди купували переважно імпортні товари.

Схильність населення до кредитування, зокрема, в іноземній валюті, створила величезні ризики для всієї системи.

Тодішні помилки Національного банку, як регулятора, що не зміг стримати зростання кредитування населення та створити умови для дешевого кредитування вітчизняної промисловості, коштувала економіці в цілому та громадянам України дуже дорого. Глибина останніх двох криз багато в чому є результатом значних проблем у фінансовій системі. Можна навіть сказати, що помилки у розвитку нашої банківської системи та відсутність промислової політики завдали шкоди українській нації не менше, ніж війна на Донбасі та втрата Криму.

Дуже прикро, що сьогодні в НБУ лише констатують стан речей, при якому перспективи у споживчого кредитування ще є, а у довгострокового інвестиційного кредитування – немає. Це означатиме подальшу деградацію вітчизняної промисловості, перевищення імпорту над експортом, дефіцит валюти і ризики подальших падінь гривні. А відтак – подальше зубожіння населення.

І Нацбанк з Урядом нічого не роблять, аби змінити ситуацію. А Департамент фінансової стабільності має не просто констатувати подальше зростання споживчого імпорту, а концентруватися на створенні довгострокових умов для кредитного стимулювання розвитку українського виробництва та розширення експорту із високою доданою вартістю. Лише це може стати надійним довгостроковим підґрунтям фінансової стабільності України. 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель Блоги" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...