Україні пригрозили швидким дефолтом

На покриття зовнішніх боргів Україні доведеться щорічно діставати із бюджетної кишені $4-6 мільярдів. І якщо вже у 2017 році економіці не вдасться рвонути вгору, дефолт обіцяє стати реальністю.

Про це пише UBR.ua.

Фінансувати такі виплати можна лише за рахунок зростання економіки. Раніше старі борги гасили новими зобов'язаннями, але у світі нашій країні сьогодні довіряють мало, і шукати там дешеві гроші вже безглуздо. Отже, розраховувати ми можемо тільки на себе.

Читайте: Кабмін розширив Держбюджет-2017: куди підуть десятки мільярдів

"Україна до 2018 року буде ізольована від зовнішніх ринків (це поки що базовий сценарій) і позбудеться зовнішньої підтримки. Очевидним ресурсом погашення боргу стають тільки внутрішні ресурси і дохід", - зазначив провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Андрій Шевчишин.

У цьому випадку середньорічне зростання ВВП не може бути менше 5%, адже витрати держбюджету не можуть рости швидше, ніж ВВП, плюс ще кожен день потрібно накопичувати золотовалютні резерви. У цілому, мінімальне зростання реального ВВП повинне випереджати середню вартість позикового ресурсу, а поточне боргове навантаження не повинно перевищувати 10% видатків бюджету.

Ще не закінчився 2016 рік, а вітчизняні аналітичні групи та іноземні компанії знижують свої економічні оцінки щодо України на наступний рік. Замість недавніх 4% зростання ВВП, зараз вони готують тільки 3%. А НБУ погіршив оцінку зростання ВВП не тільки на 2017 г. (до 2,5%),) але і до 3,5% у 2018 році. Із трьох років, виділених кредиторами на накопичення "жирового прошарку", два вже витрачені даремно.

"Якщо протягом наступного року ми не вийдемо на потрібні темпи, то у 2018- 2019 роках отримаємо дефолт і підемо із простягнутою рукою за повторною реструктуризацією. Нинішні 1,5-2% економічного зростання - це шлях до дефолту. До кінця 2017 року необхідно вийти на темп 3,5% і вже за рахунок прискорення у 2018 досягти темпів 5-6%", - наголосив керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.

Тільки у цьому випадку, вважає аналітик, в України хоча б з'явиться можливість позичати кошти на зовнішніх ринках для рефінансування зовнішніх боргів.

Читайте: З початку року ДФС зібрала 5 річніх бюджетів армії

Досягти необхідних показників заважає погана кон'юнктура зовнішніх ринків. НБУ в обгрунтуванні корекції прогнозів послався на її погіршення через рекордне виробництво зернових у світі. Для економіки, націленої на експорт, залежність від зовнішніх цін, - гальмо у розвитку. І на цих гальмах ми будемо стояти наступні 1,5-2 роки: світові ринки готуються до зростання процентних ставок США, подорожчання долара і подальшого зниження на сировинних ринках - нафти, руди, зернових.

Обсяги експорту тільки за останні два роки скоротилися у середньому на 35-40%, і розглядати експортний напрям як генератор зростання економіки і джерела для повернення державних боргів, все менш доцільно. Приховані резерви треба шукати і розвивати всередині країни.

"Ставку на експортні галузі роблять тому, що вони не залежать від внутрішнього попиту і доходів у країні. Тоді як громадяни, які працюють на внутрішній ринок, прив'язані до товщини гаманців. Можна зробити у два рази більше, але цей обсяг треба ще реалізувати на внутрішньому ринку. Якщо ж оцінювати ВВП за обсягом доданої вартості, то її створюють не експортери", - зазначив провідний аналітик МЦПД Олександр Жолудь.

Читайте: Кабмін заклав підвищення "мінімалки" у нову редакцію Держбюджету-2017

Як наголошує економіст, велика частка ВВП припадає на торгівлю, а до половини дає сектор послуг: послуги підприємцям, транспорт, освіта, медицина, наукові розробки, нерухомість.

"Наприклад, у сільському господарстві додана вартість становить 10-12%, у металургії разом із видобутком рудної сировини - 5%. Якщо говоримо про бюджет, а не валютний експорт, то харчова промисловість дає більше доходів, ніж металургія. У нас широка економіка. І коли намагаються звести все до моноекономіки, що виробляє тільки зерно і метали, то це не правильно", - уточнив Олександр Жолудь.

Як повідомляв "Обозреватель", у рамках кампанії е-декларування з'ясувалося, що у 2015 році тільки народні депутати України мали понад 12 млрд гривень.