Візьміть участь
у розіграші
1 кг кави в зернах Взяти участь
Приз
СвітСпорт

/Банки і фінанси

Реформи від Гонтаревої: топ-5 потрясінь року в банківській системі

14.5тЧитати матеріал російською

У 2015 році український фінансовий ринок потрясли п'ять найважливіших подій: банкрутство великих українських банків, вибір вільного курсу гривні, посилення відповідальності за банкрутство фінустанов, репутаційні санкції проти менеджменту банків, зміна правил видачі термінових депозитів.

Про це пише "Лівий берег".

1. Крах великих банків

У 2015 році на банківському ринку відбулося одразу три грандіозних банкрутства. Найбільшим стало падіння "Дельта Банку", що належав Миколі Лагуну. Він займав четверте місце за активами (60,3 млрд грн, що становило майже 5% всього ринку). Причиною банкрутства стала занадто агресивна політика розвитку банку і великий обсяг неповернутих кредитів. "Дельта Банк" був системним і, по ідеї, уряд України повинен був його націоналізувати, але цього не сталося. У результаті постраждало понад півмільйона людей, а держава через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повинна в цілому виплатити клієнтам банку 16,5 млрд грн.

"Дельта Банк" випередив навіть "Укрпромбанк", який лопнув у 2009 році і був на той момент найбільшою ощадною установою країни (його борг перед громадянами становив 7,95 млрд грн). За собою "Дельта Банк" потягнув й інші фінустанови, що належали Лагуну: "Кредитпромбанк", "Омега Банк" і "Астра Банк".

Крім того, цього року ринок втратив ще два банки із групи найбільших. Це банк "Надра", який займав 11-те місце за активами (35,8 млрд грн). Його акціонер Дмитро Фірташ не зміг збільшити капітал на 5,5 млрд грн і в результаті 1,5 млн вкладників банку декілька місяців не могли отримати назад свої гроші. Потім їх їм виплачував ФГВФО (тільки фізособам, і тільки до 200 тис. гривень). 27 тис. корпоративних клієнтів банку "Надра" втратили в ньому 6,6 млрд грн.

Також на початку осені збанкрутував банк "Фінанси та Кредит". Його власник Костянтин Жеваго навіть пропонував заможним вкладникам банку конвертувати свої гроші в капітал. Ситуація дещо вирівнялася і банк визнали не проблемним. Однак, врешті-решт, "Фінанси та Кредит" все ж був визнаний неплатоспроможним. У 234 тис. клієнтів банку вклади не перевищували гарантовану суму в 200 тис. грн, і їм зараз повертають сумарно 10 млрд грн. А ось заможні вкладники, яких у банку нараховувалося 17 тисяч і які зберігали в ньому близько 7 млрд грн, втратять більшість своїх коштів. Їм виплатять також у межах 200 тис. грн - тобто близько 3,4 млрд грн.

2. Вільний курс

Національний банк України відмовився від політики фіксованого курсу ще в 2014 році, проте українці сповна відчули це нововведення тільки в 2015 році. У лютому долар на готівковому ринку досяг 30 грн. Потім його курс ослаб, але стало зрозуміло, що НБУ більше не має наміру утримувати його стабільним і тепер курс визначатиме сам ринок. Замість підтримки вартості гривні, чим регулятор займався всі попередні роки, тепер НБУ має намір сконцентруватися на утриманні зростання цін і займеться так званим "інфляційним таргетуванням". У законі про НБУ завжди було вказано, що його головною функцією є забезпечення стабільності гривні шляхом підтримки цінової стабільності, а не за допомогою утримання фіксованого валютного курсу. Заявлена ??мета регулятора - утримати інфляцію в 2016 році в межах 12%.

"Наша мета - досягнення цінової стабільності. До кінця наступного року рівень інфляції повинен опуститися до 12% і далі знижуватися. У 2017 році інфляція повинна досягти однозначного числа. А до кінця 2019-го - знизитися до 5%", - заявила журналістам голова НБУ Валерія Гонтарєва.

3. Жорсткість відповідальності за банкрутство банків

Навесні набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб". Їм значно посилена відповідальність власників і топ-менеджерів банку за доведення фінустанов до банкрутства. Кримінальна відповідальність вводиться за умисне доведення банку до неплатоспроможності за умови заподіяння великої матеріальної шкоди (понад 6 млн грн) державі чи кредитору. При цьому покаранням може бути позбавлення волі на строк до п'яти років з одночасним штрафом в сумі 85-170 тис. Грн і позбавленням права обіймати відповідні посади на строк до трьох років.

До пов'язаних з банками осіб були віднесені не тільки керівники і власники, але опосередковано пов'язані особи. Фактично, під це визначення потрапили всі, хто має хоч якісь можливості впливати на прийняття рішень у банку. Однак після прийняття цих змін з'явилася нова проблема: виявилося, що в більшості банків власники просто невідомі.

Банки були зобов'язані розкривати імена власників з пакетами лише понад 10% і користувалися цим правом. Багато хто в списку акціонерів вказували невідомі компанії, іноземні фонди, фізосіб, що є лише формальними власниками акцій. У зв'язку з цим НБУ почав великий проект щодо розкриття імен реальних власників українських банків. До них віднесли акціонерів-юрособи, які володіють понад 2% акцій, а також 20 найбільших акціонерів-фізосіб. Крайнім заходом за невиконання цих вимог може бути визнання банку неплатоспроможним. На сьогодні НБУ вже виявив імена власників більшості банків і продовжує займатися рештою учасників ринку.

4. Репутаційні санкції для керівників банків

Масові банківські банкрутства змусили НБУ задуматися про введення поняття "небездоганної репутації" - в цю категорію потрапили керівники банків, які управляли ними не менше шести місяців в період року до моменту, коли банк був визнаний неплатоспроможним. А оскільки, згідно статті 42 закону "Про банки і банківську діяльність", керівники банків повинні мати бездоганну ділову репутацію, то топ-менеджерам із зіпсованим іміджем НБУ обіцяв відмовляти в призначеннях на керівні позиції.

Банкірів можуть "відлучити" від ринку на три чи десять років. Банкіри одразу почали шукати шляхи обходу цієї заборони. Вони вибирають на нових місцях роботи не керівні, а експертні посади, наприклад, стають радниками. Крім того, на ринку планується створити раду з діючих топ-менеджерів, які вирішуватимуть, чи вважається репутація конкретної людини зіпсованою, і подаватимуть свої рекомендації регулятору.

5. Зміна правил видачі строкових депозитів

Ще однією важливою подією цього року стала поява строкових депозитів. Раніше стаття 1060 Цивільного кодексу зобов'язувала банки повертати вкладникові депозит на першу вимогу, крім вкладів підприємств, які були розміщені на інших умовах. А будь-яка умова договору про відмову в поверненні грошей вважалося нікчемною. Тому, по суті, всі депозити банків були простими поточними рахунками, а термін їх розміщення в банку залежав лише від бажання вкладника. Але в травні парламент прийняв закон, яким змінив такий порядок речей. Тепер безумовному поверненню на першу вимогу підлягають тільки вклади до запитання. Гроші за строковими депозитами банки виплачуватимуть разом з відсотками після закінчення повного терміну, на який вони були розміщені, відповідно до умов договору. Дострокове повернення також передбачено, але тільки якщо така умова є в договорі.

Після вступу цих змін в силу пройшло більше півроку. Однак дотепер далеко не всі банки впровадили в своїй продуктовій лінійці депозити без можливості дострокового зняття, оскільки громадяни не готові віддавати гроші у тривале користування банкам. Зокрема, це пов'язано з великою кількістю банкрутств на ринку і високим рівнем недовіри українців до банківської системи.

Як повідомляв "Обозреватель", на думку шведського економіста Андерса Аслунда, НБУ повинен ліквідувати ще близько півсотні банків, щоб повністю реструктуризувати банківську систему.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Курс валют" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги