28 березня • оновлено в 13:42
МоваЯзык
Світ Спорт

/ Новини економіки

"Затягування справи "Роттердам+" – це спроба зберегти прокурорами САП обличчя" - Наталія Дригваль

34.1т
Читати матеріал російською

Історія формули "Роттердам+" отримала новий поворот. Кабінет міністрів запровадив нову формулу для розрахунку вартості ціни газу, яку охрестили "Амстердам+". Експерти сходяться на думці, що ця формула є повторенням "Роттердам+", з тією лише різницею, що остання не впливала на ціни електроенергії для населення. Формально подібність формул визнав і сам голова НАБУ Артем Ситник під час прес-конференції 7 лютого. Напередодні цього, 5 лютого, сторона захисту у справі "Роттердам+" підготувала та надала клопотання про закриття кримінального провадження. Також на початку лютого антикорупційний суд подовжив на 2 місяці строк дії процесуальних зобов’язань підозрюваних.

OBOZREVATELпідбиває поточні підсумки в цій справі разом з Наталією Дригваль, яка виступає на боці захисту співробітників компанії ДТЕК.

"Затягування справи "Роттердам+" – це спроба зберегти прокурорами САП обличчя" - Наталія Дригваль

Пройшли суди щодо подовження строку дії процесуальних обов’язків підозрюваних. Як ви оцінюєте останні рішення?

Воно нас не задовольнило. Ми вважаємо, що правові підстави для накладення будь-яких процесуальних обов’язків та застосування запобіжних заходів відносно співробітників ДТЕК відсутні. Склад злочину не доведений, а доказова база, на яку спирається слідство, є нікчемною. Власне, її немає. Нажаль, судді не стали поглиблюватися в деталі, в економічну теорію, в оцінку доказової бази, перестрахувалися і фактично залишили без змін попередні рішення. В той же час матеріали судових справ демонструють, що слідство має дуже хиткі позиції, бо версія сторони обвинувачення базується на припущеннях.

Як далі буде відбуватися досудове розслідування?

Нажаль, це можуть знати лише прокурори. САП вже втретє продовжує строк досудового розслідування, незважаючи на той факт, що до моменту оголошення підозри вони готувалися два роки.

Ви так скептично говорите, натякаючи на що? Затягування через брак доказів, чи наявність якихось політичних перемовин?

На скільки я можу судити, справа "Роттердам+" була аврально витягнута на поверхню одразу після зміни влади. Це було дуже схоже на піар-крок з боку НАБУ і САП. Керівники цих організацій хотіли продемонструвати свою активну діяльність перед новими керманичами на медійно розкрученому бренді "Роттердам". Але коли клопотання НАБУ, САП потрапили до суду, всім стало зрозуміло, що для обвинувачення немає доказів. Зараз ситуація для НАБУ та САП погіршується ще й тим, що уряд запровадив формулу ідентичну "Роттердам+" для природного газу. В цій ситуації є два виходи у слідства: або закривати справу, або подовжувати її стільки, скільки це буде можливим.

Навіщо взагалі була потрібна формула "Роттердам+", до якої є питання сьогодні?

Формула була потрібна, аби перейти до ринкових правил. Це кажуть експерти. НКРЕКП запропонувала поширене у світі рішення — ціна вугілля мала визначатися світовим ринком. Якщо ціни у світі зростають — вони зростають і в Україні, та навпаки. У економічній науці це називається "імпортним паритетом", в умовах існування якого ціна стабілізується, стає прогнозованою, а ціноутворення — прозорим.

Як світові ціни можуть впливати на ціну вугілля, що видобувається в Україні?

Загальні концепції попиту та пропозиції поширюються і на ринок вугілля - з ростом попиту на вугілля зростає його ціна. Для України, де ринок вугілля є вільним, також зберігають вплив фундаментальні фактори ціноутворення. Якщо пропозиція товару в країні нижче, і, відповідно, ресурс дефіцитний, то його справедлива ціна на вільному ринку встановлюється на рівні імпортного паритету.

При цьому для використання принципу імпортного паритету частка імпорту може бути навіть нульовою: якщо собівартість значної частини внутрішніх виробників вище імпортної альтернативи - ціна буде встановлюватися у вільному ринку на рівні імпортної альтернативи (а різниця в собівартості може дотуватися державою для збереження внутрішніх виробників). Саме така ситуація існувала в окремі періоди для вугілля газових марок – імпортна ціна з врахуванням затрат на його доставку до ТЕС України була нижчою за собівартість державних шахт.

Взагалі попит на вугілля не задовольнявся внутрішнім виробництвом у період дії формули, це було обумовлено втратою вугледобувних підприємств на Донбасі. Так імпорт енергетичного вугілля для потреб ТЕС складав у 2016-2018 роках до 20%. Тому, ринкова ціна мала визначатися імпортною альтернативою.

Крім того, собівартість державного вугілля була суттєво вищою за наявну імпортну альтернативу у ці самі періоди. Частка державних підприємств у постачанні вугілля на ТЕС становила близько 10% у 2016-2018 роках.

Як зазначається у статті компанії IHS CERA, яка є світовим лідером серед консультантів у вугільній галузі, ціни на вугілля мають глобальну залежність, і тому, найбільш простий спосіб для України є прив'язка ціни до індексу північно-західної Європи. Україна використовувала прив'язку до індексу API-2 з доставкою з Роттердама, але при цьому додавалися витрати на фрахт, що є цілком прийнятним механізмом.

Таким чином, імпортна альтернатива для встановлення цін на вугілля є виправданою в якості методики, що дає цінові орієнтири учасникам ринку і зменшує суб'єктивний фактор.

Щодо економічного обґрунтування. Ми неодноразово чули різних захисників формули. Однак для мене особисто також не зрозуміло: чому при наявності власного вугілля до формули були включені транспортні витрати на доставку вугілля в Україну? При цьому фактичні перевезення вугілля в Україну не співпадають з логістичними витратами, які були включені до формули?

Як юристу мені зрозуміло, що ціна на товар повинна бути єдиною, незалежно від його джерел - імпорт або внутрішній виробник. Відповідно, якщо ціну на ринку формує імпорт, то необхідно враховувати всі логістичні витрати. Антимонопольне законодавство формує рівні правила для всіх постачальників будь якого товару, що, зокрема, передбачає встановлення однієї ціни на один і той же товар.

Якщо внутрішнє вугілля продається без витрат на логістику, а імпорт - з урахуванням логістики, то може виникнути ситуація, при якій частина шахт всередині країни буде закрита через більш низьку ціну. Але після їх закриття внутрішнє виробництво буде заміщене більш дорожчим імпортом. При цьому країна втрачає робочі місця, податки, енергетичну незалежність.

Власне, це мої висновки. Суд має врахувати висновки організацій, які мають належний рівень компетенції для аналізу цих ринків. Зокрема, за результатами аналізу компанії EURACOAL, залежно від походження вугілля та розміру судна, вартість доставки вугілля не у порти ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), а в Україну, може бути вищою на 9 доларів США за тонну вугілля у ARA. У той же час, витрати на доставку вугілля, що поставлялися в українські порти, а не порти ARA, згідно із методикою НКРЕКП, коливалися від 6,5 дол. США за тону до 14,5 дол. США за тону. Таким чином, витрати на доставку, закладені НКРЕКП у формулу, корелювалися з фактичним значенням вартості перевезення вугілля до України.

У статистичному дослідженні українського експертного інституту стверджується, що включення фрахту до формули енергетичного вугілля не призвело до завищення ціни на вугілля у порівнянні із світовими ринками. У дослідженні серед основних та надійних постачальників вугілля в Україну були взяті Австралія, Колумбія, ПАР та США. Інші країни-виробники вугілля не можуть розглядатись як основні та надійні постачальники вугілля в Україну через обмеженість та якість ресурсу, ускладнену логістику і політичні причини. Як зазначив експертний інститут, ціна на вугілля, що розраховувалась за формулою "CIF у портах АРА плюс фрахт від АРА до порту Південний" була конкурентною (фактично - співпадала) до цін поставок з США, ПАР та Колумбії з урахуванням плати за фрахт до порту Південний.

Якби там не було, але ж ДТЕК мав надприбутки за період існування формули?

Ні, не мав, це черговий міф. Аналіз прибутковості виробників електроенергії здійснено Національною академією наук України, державною установою "Інститут економіки та прогнозування НАН України" та відображений у відповідних Звітах за 2017, 2019 роки.

З наданого аналізу видно, що, в цілому, середні величини прибутковості підприємств, що генерують теплову енергію (ГК ТЕС) протягом 2012-2017 рр. є значно нижчими за НАЕК "Енергоатом" і, особливо, ПрАТ "Укргідроенерго".

Порівняння середньої величини прибутковості ГК ТЕС України з аналогічними середніми величинами ГК ТЕС країн Європи і Азії протягом 2012-2017 років, свідчить, що рівень прибутковості компаній України є нижчим відносно таких країн, як Польща, Росія, Казахстан, Індія, В’єтнам, Південна Корея, Китай. Причому у кожному році досліджуваного періоду.

За результатами незалежного дослідження, проведеного компанією KPMG, були отримані статистичні дані, у відповідності до яких рентабельність у вугіллі ДТЕК дорівнює середній рентабельності вугільного бізнесу в світі; рентабельність компанії в генерації в 2 рази нижче середньої по галузі в світі.

Чи встановило слідство порушення законодавства під час запровадження Постанови НКРЕКП №289 (якою була затверджена формула "Роттердам+")?

Запровадження Постанови безпосередньо входить до компетенції НРЕКП, Комісія була зобов’язана це зробити – вжити заходів для вдосконалення процедури формування та затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії.

У науково-правовому висновку, наданому фахівцями українського профільного Інституту, відзначено що службові особи НКРЕКП діяли в межах своєї компетенції, а прийняття постанови № 289 відповідало "інтересам держави".

Враховуючи, що проєкт двічі оприлюднювався для отримання пропозицій і рекомендацій від усіх зацікавлених осіб, то розробка, обговорення та прийняття Порядку №289 відбувалися відкрито. Таким чином, НКРЕКП вжила всіх необхідних заходів для проведення детального обговорення проєкту постанови.

Запропонований НКРЕКП підхід до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом, було підтримано без зауважень Міненерговугілля, АМКУ і Державною регуляторною службою України. Зокрема, АМКУ вважав прогресивною прив’язку порядку розрахунку граничної ціни до загальновизнаних цінових показників.

Проєкт Постанови двічі оприлюднювався для отримання пропозицій і рекомендацій від усіх зацікавлених осіб, обговорення та прийняття Порядку №289 відбувалося відкрито. Згідно із законодавством України, НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право залучати вчених та спеціалістів підприємств, установ та організацій для розроблення проєктів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз у сферах енергетики і комунальних послуг.

Співробітники НКРЕКП мали право погоджувати, або не погоджувати, обговорювати будь-які пропозиції та коментарі до Постанови учасників ринку.

Комісією було повністю дотримано порядок погодження регуляторного акту, його зміст повністю відповідає принципам державної регуляторної політики, що підтверджує п’ятнадцять судових рішень, якими нормативно-правові акти НКРЕКП визнані законними та запровадженими у межах повноважень.

Чому ви вважаєте, що висновків експертиз, які є у САП не достатньо для формування обвинувачення?

Причина у самій експертизі. Як ми бачимо із хронології подій, які відбувалися у взаємовідносинах САП із експертними закладами, орган обвинувачення намагався усіма засобами, змінюючи по декілька разів запитання, отримати від експертів бажані відповіді, які б підтвердили версію слідства щодо необґрунтованості формули "Роттердам+" та наявність міфічних збитків.

Як ми розуміємо, САП отримувала експертні висновки, які підтвердили коректність формули. Але їх не цікавили висновки, які не давали можливості обрахувати "збитки" та сформулювати підозру.

В обґрунтування підозри була покладена лише одна вкрай сумнівна з точки зору законності експертиза. Про її упередженість свідчить той факт, що поставлені для дослідження експертові питання є повністю некоректними. А саме: питання детектива встановлюють певний алгоритм розрахунку збитків від формули. Вони свідчать, що слідство вважає злочином встановлення єдиної ціни для імпортованого та вітчизняного вугілля. Як ми бачимо із самого дослідження, експерт не спростовував хибну теорію слідства, а лише підтвердив арифметичний розрахунок, запропонований стороною обвинувачення

Враховуючи численні порушення законності, допущені службовими особами НАБУ під час проведення таких упереджених "обрахунків" задля формування незаконної доказової бази у справі, за даним фактом відкрито кримінальне провадження.

Чи можуть слідчі органи отримати якусь нову експертизу?

Я вас можу запевнити, що саме це є основним завданням на даний час. Орган досудового розслідування намагається отримати дискредитуючі висновки усі 3 роки і в найближчі місяці маніпуляції із експертними дослідженнями лише посиляться. Однак, як показує весь цей період, взяти на себе відповідальність за відверте економічне невігластво спромігся один єдиний експерт СБУ. До того ж, лише в частині підтвердження розрахунку, наданого спеціалістом НАБУ, без проведення реального економічного дослідження.

Що ви плануєте робити далі?

Ми повністю впевнені у правомірності дій підзахисних осіб, тому провели ґрунтовні, всебічні експертні дослідження на підставі яких підготували та подали до прокурора САП нове клопотання про закриття кримінального провадження.

Чому ви вважаєте, що клопотання може мати якийсь результат?

Як зазначалося раніше, вся версія органу обвинувачення будується на безпідставному припущенні про економічну необґрунтованість формули "Роттердам +".

Задля спростування цієї хибної версії, нами були отримані нові вагомі експертні висновки, які містять детальний та вичерпний аналіз механізму формування оптової ціни на електричну енергію, затверджений Постановою НКРЕКП № 289, аналіз статистичних, аналітичних порівняльних даних щодо світових та локальних цін на вугілля, витрат на усі складові його транспортування.

Згідно з результатами експертизи, врахування витрат на фрахт та доставку на весь обсяг вугілля (як газової, так і антрацитової групи) є економічно обґрунтованим. А включення вартості фрахту із портів АРА до порту Південний і перевалки не призвело до необґрунтованого росту цін на вугілля і, як наслідок, збільшенню прибутковості постачальників вугілля в Україні у 2016-2019 роках. Таким чином, прийняття НКРЕКП постанови №289 від 3 березня 2016 року не нанесло ніяких збитків ні державі, ні споживачам, ні будь яким іншим суб’єктам господарювання.

На даний час стороною захисту проведена дуже плідна робота із спростування кожного аргументу цілком спотвореної версії складу злочину, що міститься у справі. Отримані висновки та дослідження мають настільки фундаментальний та вичерпний характер, що будь-якій експертній установі, яка буде намагатися за таких умов піти на поводі обвинувачення, залишиться тільки один вихід – повністю дискредитувати себе.

Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал

8
Коментарі
6
8
Смішно
5
Цікаво
0
Сумно
2
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Обломов Гоша
Обломов Гоша
Главное ,что лохи платят и не жужжат. )))
Показать комментарий полностью
Маринов Михаил
Маринов Михаил
Ахметов неплохо поднялся на Роттердам +, учитыаая, что уголь закупал не в Нидерландах, а за линией разграничения на Донбассе
Показать комментарий полностью
Дейман Алон
Дейман Алон
Расследование - правильный шаг, только надо расследовать не сам вопрос роттердама+, а то, какую схему с углем с оккупированных территорий провернула ДТЭК
Показать комментарий полностью

Коронавірус. Найважливіше

Новини економіки

Топпублікації

Топблоги