Українців чекають масові перевірки: кого покарають

З жовтня в Україні почнуться масові перевірки підприємств, ініційовані Кабінетом міністрів України. Головна їхня мета — вивести економіку з тіні і покарати недобросовісних роботодавців. Як перевірятимуть українців і чого чекати бізнесменам — розбирався OBOZREVATEL.

Перевірки бізнесу

Тіньова економіка — одна з основних проблем українського бюджету. За даними Міжнародного валютного фонду, обсяг тіньових грошових операцій можна порівняти з половиною українського бюджету. А це приблизно 55 мільярдів доларів. Для сучасної держави, яка розвивається, це непідйомні цифри.

Для порівняння, у США, Нідерландах, Японії, Швейцарії, Сінгапурі та інших розвинених країнах показник перебуває у межах від 7% до 15% ВВП.

Причин такої песимістичної ситуації може бути декілька: дублюючі один одного дозвільні органи, необдумані акцизи або податки.

Читайте: Пенсії, зарплати і борги: Кабмін презентував держбюджет-2019

Саме тому в Кабінеті міністрів України вирішили вкотре оставити всіх на місце. У вересні 2018 року уряд видав розпорядження, покликане почати масові перевірки українських роботодавців.

Так, із 5 жовтня Державна служба з питань праці, фіскальна служба, Пенсійний фонд, Національна поліція та інші органи виконавчої влади завітають до работодавців.

У документі зазначено, комплексні заходи повинні детінізувати зайнятість і доходи населення. При цьому до 5 жовтня усі перераховані органи зобов'язані провести інформаційну кампанію для роботодавців.

"До 5 жовтня провести інформаційно-роз'яснювальну кампанію про заплановані заходи і неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення із ними трудових відносин", — йдеться у розпорядженні.

Читайте: Потрібні повії і шахраї: як українців дурять роботодавці

Крім того, всім задіяним у перевірках органах доручено до 10 числа щомісяця направляти звітність Державній службі з питань праці, а до 15 числа — у Мінсоцполітики.

Чи буде ефект?

У Державній фіскальній службі України повідомляють, що перевірки українського бізнесу в частині тіньового працевлаштування приносять щорічно в бюджет сотні мільйонів гривень.

"За результатами перевірок суб'єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам із порушенням законодавства, органами ДФС в січні-серпні 2018-го донараховано майже 642 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб, 173 мільйони гривень єдиного внеску та 28 мільйонів гривень військового збору", — повідомили OBOZREVATEL у відомстві.

Дивіться відео на тему

При цьому служба з початку 2018 року виявила понад 5 тисяч українців, котрі отримували зарплату в "конвертах". За підсумками роботи за неповний рік, зазначають у відомстві, майже 40 тисяч громадян змогли підписати "білі" трудові договори з роботодавцями.

Нині в Україні діє система штрафів і покарань для роботодавців за приховування реальних доходів своїх співробітників. Так, за недопуск інспектора-ревізора власнику компанії доведеться заплатити штраф у розмірі 11 тисяч гривень.

Якщо ж інспектор знайшов порушення у частині неоформлення співробітників підприємства, санкції можуть досягати 100 мінімальних зарплат, або 370 тисяч гривень.

Читайте: Податки по-новому: скільки будуть платити українці і кого торкнеться

Правда, чи буде перевірки стимулювати роботодавців — питання відкрите. Глава комітету з питань соціальної політики Сергій Каплін пояснив OBOZREVATEL, що моніторинг документації та дозвільних паперів не зможе вивести економіку з тіні.

"Вважаю, що проводити такі перевірки потрібно в частині дотримання закону про умови роботи громадян. Через фактичну перевірку документації встановити тіньову економіку не можна. Тінь — це звір, якого не можна перемогти, рубаючи голови, його можна лише отруїти. Тому необхідно поліпшити законодавство, збільшити штрафи за тіньову діяльність — давати 12-15 років", — вважає нардеп.