СвітСпорт

У домівки українців прийдуть аудитори: навіщо та скільки платити

68.8тЧитати новину російською

Українці, які просять допомоги у держави для ремонту своїх домівок, а також органи місцевої влади і забудовники зобов'язані за власний рахунок провести енергоаудит. Отриману інформацію відобразять у сертифікаті енергетичної ефективності. Купуючи житло або оформлюючи договір оренди, можна буде одразу дізнатися, скільки коштуватиме утримання приміщення. Такі правила прописані в законі "Про енергетичну ефективність будівель", який набуде чинності 22 липня 2018 року.

OBOZREVATEL з'ясував, коли, кому і навіщо доведеться проходити енергоаудити в Україні.

Енергоефективність у кожну оселю

В Україні абсолютну більшість будинків необхідно утеплювати і ремонтувати. Більшість "хрущовок" не відповідають жодним нормам втрати тепла, а деякі з них дешевше знести, ніж модернізувати. За різними оцінками від 40 до 70% тепла "втрачається" по дорозі від котельні до багатоповерхового будинку. Частина не доходить через неутеплені труби, решта "зникає" в будинках.

Будь-яке лікування починається із встановлення діагнозу. І будинкам такий "діагноз" може поставити енергоаудитор. Він має вивчити документацію, визначити "слабкі точки" будинку, підрахувати, скільки тепла втрачається через неутеплені стіни, дах, підвал, двері і вікна. Основна мета такого аудиту - отримати інформацію про стан будинку і визначити, у що краще інвестувати гроші. Якщо без допомоги фахівця самому викликати робітників і, наприклад, обшити багатоповерхівку утеплювачем, можна лише нашкодити. Якщо неправильно розрахувати ширину утеплювача, може зміститися точка роси, у квартирах з'явиться цвіль. Крім того, необхідно окремо розрахувати, як утеплювати фундамент, дах і який матеріал буде ефективніший.

У першій редакції законопроекту "Про енергетичну ефективність будівель" передбачалося, що енергоаудит повинні будуть провести в кожному житловому будинку. Однак до другого читання цю норму прибрали. Головна причина - в такому випадку всім українцям довелося б із власної кишені оплачувати роботу аудитора (від 50 до 100 грн із квартири). Крім того, якщо результати аудиту не планують використовувати для термомодернізації будинку, проводити його немає сенсу.

У прийнятому законі цю норму змінили, проводити аудити й оформляти сертифікати енергоефективності повинні: новобудови, будинки із загальною опалювальною площею від 250 кв.м, у яких знаходяться органи влади, житлові будинки, які беруть участь у державних програмах підтримки енергоефективності. Всі інші можуть робити це за бажанням.

Водночас новобудови тепер до переліку обов'язкової проектної документації мають включати і сертифікат енергоефективності, пояснює ріелтор Максим Бабуряк. Це дозволить на етапі купівлі квартири визначити, наскільки якісно девелопер підійшов до підбору матеріалів. Чим менший рівень енергоефективності, тим більше доведеться платити за опалення в такому будинку.

"Реклама будівель, що мають енергетичний сертифікат, з метою їхнього продажу або найму (оренди) повинна містити показник енергетичної ефективності, зазначений у відповідному сертифікаті", - йдеться у документі.

Якщо ж виявиться, що характеристики готового будинку не відповідають класу енергоефективності, яка вказується у проектній документації, будь-який власник квартири в такому будинку має право вимагати від забудовника провести термомодернізацію і покращити характеристики будинку.

Як вибрати енергоефективний будинок

Клас енергоефективності демонструє можливі втрати тепла. Наприклад, клас А (зустрічається вкрай рідко) означає, що платити за тепло в такому будинку можна буде як мінімум на 51% менше, ніж передбачено нормою. Клас В - економія від 10 до 50%, клас С - від 5% економії до 9% втрат (споживання більше норми), клас D - до 75% втрат, клас Е - до 76% втрат. Більшість українських багатоповерхівок втрачають близько 30-40% тепла, тобто мають клас енергоефективності D.

Українці, які обирають будинок перших двох класів, можуть розраховувати на невисокі платежі за опалення. Так, у неенергоеффективному будинку опалення одного квадратного метра може коштувати 30 грн, тоді як в утеплених будинках платять за тепло не більше 10 грн за опалення квадрата. Відповідно, суми у платіжках можуть відрізнятися у 3 і більше разів.

"У разі укладення договорів купівлі-продажу, найму (оренди) будівлі, житлового або нежитлового приміщення будівлі продавець або орендодавець на вимогу потенційного покупця або наймача (орендаря) має надати інформацію про енергетичний сертифікат будівлі", - йдеться у законі. Таким чином, будь-який українець, купуючи квартиру в новобудові або ж орендуючи офіс, має право дізнатися, скільки коштуватиме експлуатація такого приміщення і які є проблеми.

До слова, як раніше писав OBOZREVATEL, вже у жовтні на українців чекає чергове зростання тарифів на комунальні послуги після можливого подорожчання газу. Єдиний спосіб значно скоротити витрати на комунальні послуги - утеплити свій будинок. У багатьох містах діють спеціальні програми: на утеплення багатоповерхівки можна взяти пільговий кредит у державному банку, а частину витрат візьме на себе місцевий бюджет. Крім того, в Україні найближчим часом мають запустити Фонд енергоефективності. Тоді тепломодернізацію будинків частково фінансуватимуть за рахунок держави та міжнародних партнерів. Українці мають проводити енергоаудити до і після ремонту. І компенсація, яку вони отримають, залежатиме від того, наскільки вдалося підвищити клас енергоефективності будинку. Чим ефективніші заходи, тим більше коштів виділять.

Читайте всі новини по темі "Енергоефективність" на сайті "Обозреватель".

0
Коментарі
14
9
Смішно
25
Цікаво
11
Сумно
4
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги