Прийміть участь
в розіграші
Android смартфона Взяти участь
Приз
СвітСпорт

У домівки українців прийдуть аудитори: навіщо та скільки платити

70.2тЧитати матеріал російською

Українці, які просять допомоги у держави для ремонту своїх домівок, а також органи місцевої влади і забудовники зобов'язані за власний рахунок провести енергоаудит. Отриману інформацію відобразять у сертифікаті енергетичної ефективності. Купуючи житло або оформлюючи договір оренди, можна буде одразу дізнатися, скільки коштуватиме утримання приміщення. Такі правила прописані в законі "Про енергетичну ефективність будівель", який набуде чинності 22 липня 2018 року.

OBOZREVATEL з'ясував, коли, кому і навіщо доведеться проходити енергоаудити в Україні.

Енергоефективність у кожну оселю

В Україні абсолютну більшість будинків необхідно утеплювати і ремонтувати. Більшість "хрущовок" не відповідають жодним нормам втрати тепла, а деякі з них дешевше знести, ніж модернізувати. За різними оцінками від 40 до 70% тепла "втрачається" по дорозі від котельні до багатоповерхового будинку. Частина не доходить через неутеплені труби, решта "зникає" в будинках.

Будь-яке лікування починається із встановлення діагнозу. І будинкам такий "діагноз" може поставити енергоаудитор. Він має вивчити документацію, визначити "слабкі точки" будинку, підрахувати, скільки тепла втрачається через неутеплені стіни, дах, підвал, двері і вікна. Основна мета такого аудиту - отримати інформацію про стан будинку і визначити, у що краще інвестувати гроші. Якщо без допомоги фахівця самому викликати робітників і, наприклад, обшити багатоповерхівку утеплювачем, можна лише нашкодити. Якщо неправильно розрахувати ширину утеплювача, може зміститися точка роси, у квартирах з'явиться цвіль. Крім того, необхідно окремо розрахувати, як утеплювати фундамент, дах і який матеріал буде ефективніший.

У першій редакції законопроекту "Про енергетичну ефективність будівель" передбачалося, що енергоаудит повинні будуть провести в кожному житловому будинку. Однак до другого читання цю норму прибрали. Головна причина - в такому випадку всім українцям довелося б із власної кишені оплачувати роботу аудитора (від 50 до 100 грн із квартири). Крім того, якщо результати аудиту не планують використовувати для термомодернізації будинку, проводити його немає сенсу.

У прийнятому законі цю норму змінили, проводити аудити й оформляти сертифікати енергоефективності повинні: новобудови, будинки із загальною опалювальною площею від 250 кв.м, у яких знаходяться органи влади, житлові будинки, які беруть участь у державних програмах підтримки енергоефективності. Всі інші можуть робити це за бажанням.

Водночас новобудови тепер до переліку обов'язкової проектної документації мають включати і сертифікат енергоефективності, пояснює ріелтор Максим Бабуряк. Це дозволить на етапі купівлі квартири визначити, наскільки якісно девелопер підійшов до підбору матеріалів. Чим менший рівень енергоефективності, тим більше доведеться платити за опалення в такому будинку.

"Реклама будівель, що мають енергетичний сертифікат, з метою їхнього продажу або найму (оренди) повинна містити показник енергетичної ефективності, зазначений у відповідному сертифікаті", - йдеться у документі.

Якщо ж виявиться, що характеристики готового будинку не відповідають класу енергоефективності, яка вказується у проектній документації, будь-який власник квартири в такому будинку має право вимагати від забудовника провести термомодернізацію і покращити характеристики будинку.

Як вибрати енергоефективний будинок

Клас енергоефективності демонструє можливі втрати тепла. Наприклад, клас А (зустрічається вкрай рідко) означає, що платити за тепло в такому будинку можна буде як мінімум на 51% менше, ніж передбачено нормою. Клас В - економія від 10 до 50%, клас С - від 5% економії до 9% втрат (споживання більше норми), клас D - до 75% втрат, клас Е - до 76% втрат. Більшість українських багатоповерхівок втрачають близько 30-40% тепла, тобто мають клас енергоефективності D.

Українці, які обирають будинок перших двох класів, можуть розраховувати на невисокі платежі за опалення. Так, у неенергоеффективному будинку опалення одного квадратного метра може коштувати 30 грн, тоді як в утеплених будинках платять за тепло не більше 10 грн за опалення квадрата. Відповідно, суми у платіжках можуть відрізнятися у 3 і більше разів.

"У разі укладення договорів купівлі-продажу, найму (оренди) будівлі, житлового або нежитлового приміщення будівлі продавець або орендодавець на вимогу потенційного покупця або наймача (орендаря) має надати інформацію про енергетичний сертифікат будівлі", - йдеться у законі. Таким чином, будь-який українець, купуючи квартиру в новобудові або ж орендуючи офіс, має право дізнатися, скільки коштуватиме експлуатація такого приміщення і які є проблеми.

До слова, як раніше писав OBOZREVATEL, вже у жовтні на українців чекає чергове зростання тарифів на комунальні послуги після можливого подорожчання газу. Єдиний спосіб значно скоротити витрати на комунальні послуги - утеплити свій будинок. У багатьох містах діють спеціальні програми: на утеплення багатоповерхівки можна взяти пільговий кредит у державному банку, а частину витрат візьме на себе місцевий бюджет. Крім того, в Україні найближчим часом мають запустити Фонд енергоефективності. Тоді тепломодернізацію будинків частково фінансуватимуть за рахунок держави та міжнародних партнерів. Українці мають проводити енергоаудити до і після ремонту. І компенсація, яку вони отримають, залежатиме від того, наскільки вдалося підвищити клас енергоефективності будинку. Чим ефективніші заходи, тим більше коштів виділять.

Читайте всі новини по темі "Енергоефективність" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
14
9
Смішно
25
Цікаво
11
Сумно
4
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги