Росія — основний партнер: що і кому продає Україна
Росія залишається головним торговельним партнером України. І хоча за останні роки обсяг експорту в РФ знизився у 4 рази, країна-агресор досі випереджає усіх українських партнерів за обсягом товарообігу.
OBOZREVATEL розібрався, що і кому продає Україна, і як "завоювати" зовнішні ринки.
Головне:
Росія – перша за обсягом експорту з України;
Україна в першу чергу продає продукцію АПК і металургії;
Експорт у ЄС зростає, а в РФ – падає;
в України величезні перспективи зростання, але доведеться проводити реформи;
найшвидше зростає експорт металургії.
З ким торгує і що продає Україна
Хто купує українські товари. Росія, Польща та Італія – головні торговельні партнери України за результатами 10 місяців 2018 року. Незважаючи на фактично війну з північним сусідом, у структурі експорту він все ще займає найвагомішу роль. Так, із січня по жовтень минулого року росіяни купили в України товарів і послуг на загальну суму $3,03 млрд. Якщо порівнювати з аналогічним періодом 2017-го, експорт знизився на 7,1%, але все ще займає перше місце.
Читайте: США витісняють Росію з ринку експорту нафти
Друге місце з показником $2,7 млрд зайняла Польща, а третє – Італія ($2,2 млрд). Правда, якщо вважати 28 країн ЄС як одну, то обсяг експорту досяг $16,4 млрд. Дізнатися детальніше, хто купує товари і послуги в України, можна за допомогою інфографіки.
Що змінилося. Із 2011 року обсяг експорту в Росію скоротився у 4 рази. Як зазначає старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб, зниження обсягів почалося задовго до анексії територій і військової агресії. Водночас торгівля із ЄС поступово зростає. Якщо порівнювати 10 місяців 2018-го з аналогічним періодом 2017-го, експорт у країни Євросоюзу збільшився на 16,1%.
Лідером із приросту виявилися країни Америки – на 33,2%, на третьому місці після Європи – Азія із ростом 6,8%. "Висока частка експорту РФ – історична спадщина і від самого початку висока його частка", – пояснює Іосуб.
Що купують в України. Найбільшу частку в експорті займають метали і продукти рослинного виробництва (25,6% і 19,8% відповідно). Якщо ж продукцію АПК і харчової промисловості порахувати разом, виявиться, що ці дві сфери займають 37,8% у загальній структурі.
Останні декілька років зростає обсяг продаваних жирів і масел рослинного походження. Нині вони становлять 9,2% у загальній структурі. До того ж масло і жир вважаються товарами з високою доданою вартістю. А чим більше Україна продає готової продукції, а не сировини, тим більший ефект для економіки.
Які сфери швидше за все нарощують обсяги експорту:
металургія +22,7%
хімічна промисловість +20,2%
машинобудування +12,6%
До речі, найбільше Україна продає у Росію продукти харчової промисловості, у тому числі сіль і тютюн, чорні метали та вироби з них, продукти неорганічної хімії, машини й обладнання. У ЄС купують зернові, насіння, масла, руду, чорні метали, деревину та ін.
Правда, наскільки об'єктивно статистика показує реальний стан справ – залишається питанням. Для прикладу, український Держстат підрахував, що за 10 місяців 2018-го РФ купила у нас товарів і послуг на загальну суму $3,03 млрд. У той же час російський Росстат за цей же період нарахував куплених товарів і послуг на $3,89 млрд. Або відомства користуються різними методиками, або далеко не увесь товар, який купили в Росії, легально потрапив на територію України й увійшов в офіційну статистику.
Нові перспективи і старі проблеми
Зона вільної торгівлі з Європейським союзом створила для України можливість повноцінно виходити на найбільший ринок і завойовувати своє місце в конкурентному середовищі. Країна має величезний потенціал, але поки, як мовиться в інформаційній записці Світового банку, його не реалізували.
Україна розташована на перехресті торгових шляхів між Європою і Азією, має найбільші площі родючих земель у регіоні, освічене населення. Але всі ці ресурси нині усього лише створюють інструменти для потенційного зростання.
"Перед Україною є величезні можливості для нарощування обсягів експорту різноманітної продукції із високою доданою вартістю. Міжнародний досвід показав, що для збереження високих темпів економічного зростання протягом тривалого періоду необхідно забезпечити стрімкий розвиток секторів, які виробляють товари і послуги з високою доданою вартістю. Однак за останній десятиліття частка України в світовому експорті дещо знизилася: із 0,35% у 2008 році і 0,34% у 2013 році до 0,28% у 2017 році ", – зазначають у Світовому банку.
У структурі експорту з України домінують метали і зерно, а до повноцінного "торгового прориву" країні ще далеко. Щоб виправити ситуацію, експерти радять провести реформи, які дозволять залучити інвесторів (судова, антикорупційна, аграрна і т. д), запустити повноцінну приватизацію.
Економіст Євген Олейніков вказує ще на одну проблему – українському бізнесу потрібні лабораторії на території власної країни, де можна буде отримувати дійсні у ЄС сертифікати якості. Це дозволить виходити на європейський ринок із уже готовими документами.
Читайте: Курс на НАТО і ЄС: Клімкін зробив несподівану заяву
"Тобто, коли український постачальник хоче співпрацювати із ЄС, йому доведеться там проходити процедуру сертифікації. Якби Мінекономрозвитку дійсно хотіло щось зробити для просування експорту, то почати потрібно було зі створення мережі акредитованих ЄС лабораторій, щоб тут можна було проводити відповідні дослідження і їхні протоколи подавати в ЄС", – переконаний економіст.
Як зазначає заступник міністра економрозвитку Максим Нефедов, крім ЄС, є й інші перспективні для України ринки, у тому числі Нігерія та Індонезія. "У нас є велика кількість країн, із якими є торгівля, але в перспективі вона може зрости. Є й перспективні ринки. Це ринки, на яких Україна мало присутня, але хотілося б там бути", – впевнений політик.
За минулі п'ять років торговий оборот із Росією значно скоротився, проте країна-агресор залишається головним партнером. І для того, щоб виправити ситуацію, Україну очікує ще довгий шлях пошуку нових ринків і власних конкурентних переваг.