Ще один крок до енергонезалежності: як Україна може вирватися з лап Росії

Енергетична незалежність України - мета, правильність якої не викликає ні в кого сумнівів. Держава робить певні кроки в цьому напрямку, але скептики все ще твердять про ризикованість такого курсу. Однак ризикувати варто.

Днями стало відомо, що китайська корпорація CNEIC готова увійти в проект спільного підприємства з виробництва ядерного палива в Україні. Але існує відразу кілька перешкод.

Читайте про ситуацію на ринку ядерного палива ситуації в матеріалі OBOZREVATEL .

Валіза без ручки

Історія з будівництвом заводу з виробництва ядерного палива в Україні триває вже майже 8 років. Сама ідея зародилася ще в 2010 році - період раннього Януковича, коли всі спільні проекти з Росією сприймалися владою на ура. Участь в проекті брав український держконцерн "Ядерне паливо" і російська ВАТ "ТВЕЛ".

Будівництво почали тільки в 2013 році, що, як показав час, було помилкою. Анексія Криму і агресія Росії на Донбасі привели до розриву відносин з сусідами і в 2015 році недобудований завод залишився стояти валізою без ручки.

Читайте: Отримував паливо з РФ: СБУ оголосила про підозру "гендиректору" компанії "ДНР"

Закрити проект назовсім не виходило через договір між "Ядерною паливом" і "ТВЕЛ". Та й грошима обидві сторони вже вклалися. Так би і стояло недобудоване підприємство в Кіровоградській області, якби не поява третьої сторони.

Чому про це згадали зараз?

10 липня в ЗМІ з'явилася інформація про те, що міністр енергетики України Ігор Насалик нібито написав офіційний лист на ім'я першого заступника директора корпорації "Росатом" Кирила Комарова, в якому вказав, що між Україною і Росією є перспективи для нарощування співпраці в сфері атомної енергетики.

Як стверджували журналісти, мова йшла в тому числі і про відновлення проекту по будівництву заводу з виробництва ядерного палива, що у багатьох викликало легко з'ясовне обурення: "Як це ми будемо співпрацювати з Росією, яка з нами воює?"

Втім, виявилося, що все не так страшно. Як пояснили OBOZREVATEL в прес-службі міністерства енергетики, лист Комарову з "Росатом" дійсно писали і в ньому навіть йшлося про багатостраждальний проект, але ось контекст був зовсім інший. Російську сторону запросили на зустріч до Брюсселя для участі у тристоронніх переговорах з китайською компанією China Nuclear Fuel Corporation.

Відомо, що азіати давно хочуть викупити у росіян їхню долю. А в червні 2018 року ініціювали зустріч, на якій збираються підняти це питання.

"У ході переговорів планується обговорити умови участі китайської сторони в реалізації проекту, викупу частки акцій АТ" ТВЕЛ "і визначення першочергових кроків співпраці", - повідомили в міністерстві.

Які можуть виникнути проблеми?

В першу чергу труднощі можуть виникнути з росіянами. З точки зору логіки, їм немає сенсу пручатися, оскільки вкладені в будівництво заводу гроші бажано відбити. Якщо політична ситуація найближчим часом не зміниться, то пропозиція від китайців може стати тим рятівним кругом, за який потрібно хапатися.

Це якщо судити з точки зору бізнесу і логіки. Однак є другий момент - політичний. По-перше, Кремль просто не зацікавлений в тому, щоб Україна побудувала цей завод без участі Росії та зменшила енергетичну залежність від неї. В такому випадку "Росатом" може погодитися і на фінансові втрати - казна не збідніє.

Ще одна причина, по якій росіяни можуть вирішити не поспішати продавати свою частку, це вибори. В 2019 Україну може чекати повна зміна влади. Якщо до керівництва країною прийдуть "потрібні" Росії люди, то справа може обернутися зовсім іншим боком. Таке в Україні теж не рідкість.

Читайте: САП програла черговий суд у справі про розкрадання палива для армії

Поки що "Росатом" ще не висловлював свою позицію з цього питання, а в разі відмови Україні залишиться намагатися розривати договір через суд. Втім, часу це займе багато і не факт, що китайці погодяться чекати так довго.

Чому цей завод потрібен Україні?

В Україні функціонує 15 енергоблоків атомних електростанцій, яким потрібно ядерне паливо. До 2014 року Київ купував ядерне паливо в основному у російській ТВЕЛ. Аргументація була проста - дешевше і підходить для станцій, побудованих ще за Союзу.

З початком війни стало зрозуміло, що Україні потрібно міняти стратегію, оскільки росіяни могли зловжити своїм становищем. Тоді на перший план вийшла американська компанія Westinghouse, з якої в 2014 році "Енергоатом" уклав договір на постачання.

Станом на початок 2018 року ядерне паливо виробництва Westinghouse експлуатується на двох енергоблоках Південно-Української АЕС і на чотирьох енергоблоках Запорізької АЕС.

Для решти дев'яти паливо продовжують закуповувати у ТВЕЛ, але Порошенко вже заявив, що з метою зменшення енергетичної залежності від РФ вже в найближчі роки 55% ядерного палива буде купуватися у компанії Westinghouse.

Читайте: Ціни на бензин будуть рости: як і чому подорожчає паливо в Україні

Як результат, в кінці січня 2018 року "Енергоатом" і Westinghouse підписали контракт про продовження договору на поставку ядерного палива в Україні до 2025 року. Крім того, за новою угодою, з 2021 року на американське паливо перейде ще один реактор. Виходить сім, а ще вісім залишаються за російським постачальником.

Так що про звільнення України від сусідської енергозалежності говорити поки рано. І ось тут нам міг би стати в нагоді завод з виробництва ядерного палива.

Уявляєте собі, які перспективи це може відкрити перед нами? По-перше, за діючими контрактами Україна до сих пір щорічно перераховує по 400 мільйонів $ на рахунку країни-агресора. Залишити їх без грошей - що може бути краще?

По-друге, з часом, може бути, Україна сама стане постачальником, якщо якість палива буде досить високим. Тоді перед нами відкриються приголомшливі перспективи. Є заради чого постаратися.