23 січня • оновлено в 19:50
МоваЯзык
Світ Спорт

/ Новини економіки

Продати чи зрадити?

53.7т
Читати матеріал російською

За всю 28-річну історію вітчизняної приватизації вона жодного разу не проводилася "за всіма законами жанру": прозоро, чітко, з дотриманням букви закону. Кілька вдалих винятків (як-от повторний продаж "Криворіжсталі" і приватизація "Укртелекому") тільки підтверджують правило. Зараз Кабміну належить зробити останній ривок, віддавши в приватні руки все, що ще залишилося в держвласності. Чи зможе нова влада врахувати всі помилки минулого і справді по-новому організувати процес?

"Приватизація – один із ключових пріоритетів уряду і один з дієвих способів залучення інвестицій і боротьби з неефективним управлінням майном", – заявив днями прем'єр Олексій Гончарук, даючи зрозуміти, що наміри і плани у влади більш ніж серйозні. Але вони можуть отримати своє втілення лише в разі, якщо Кабмін, врахувавши помилки минулого, виправить їхні наслідки і не допустить нових.

За всю історію приватизаційного процесу в Україні керівництво країни – навмисно або через недосвідченість – припустилося цілої низки прорахунків, наслідки яких дають про себе знати досі. Серед головних: старт приватизації держмайна без його інвентаризації, фіктивні торги "під своїх", неадекватні очікування від торгів і в рази завищені стартові ціни. І, нарешті, токсичний інвестиційний фон, викликаний спробою реприватизувати раніше продані підприємства.

Ці помилки дискредитували саме поняття приватизації і навіть зараз, в процесі приготувань до останнього приватизаційного ривка, можуть стати тією міною уповільненої дії, на якій ризикує підірватися і піти під укіс весь процес.

Сьогодні такий експерти називають судовий процес навколо "Укртелекому", ініційований Фондом держмайна. Детальніше про це – трохи пізніше.

На початку осені Президент поставив перед Кабміном і місцевою владою завдання: передати в ФДМУ щонайменше 500 підприємств, які будуть виставлені на торги в найближчим часом. Як недавно відрапортували в Кабміні, список з 416 малих і середніх компаній вже в Фонді

За даними пресслужби ФДМУ, відомство планує вже в грудні провести 147 приватизаційних аукціонів через 44 майданчики Prozorro. Загальна вартість цього держмайна перевищує 274 млн грн. Серед них, зокрема, підприємство "Трансмаш" (Кривий Ріг), пакет акцій "Мирогощанського аграрія", JОпитний завод Інституту проблем матеріалознавства ім. Францевича, об'єкти незавершеного будівництва соціального спрямування.

Днями прем'єр на своїй сторінці в "ФБ" повідомив: приватизація запущена і вже дає результати. З продажу трьох перших підприємств (оптовий ринок в Броварах, Центр з сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій "і АТ "Україна Туристична"), що відбувся минулого тижня, виручено майже 109 млн грн.

За Броварський ринок виручили 44,5 млн грн, що, за словами прем'єра, вдесятеро дорожче за стартову ціну. "Центр з сертифікації будматеріалів" приніс до бюджету 3,5 млн грн (його стартова ціна була 270 тис. грн) – тобто, цифра зросла втринадцятеро. Продаж, як стверджує Гончарук, викликав ажіотаж: знайшлося відразу 10 охочих придбати підприємство. І нарешті, 100% державного пакета акцій "України Туристичної" були куплені за ціною на 35% дорожчу за стартову – 60 мільйонів грн. За це підприємство змагалися 4 учасники.

"Ми не нарікаємо на відсутність результату, ми боремося і самі його створюємо!" резюмував прем'єр.

Результат, безумовно, є – з цим не посперечаєшся. Сам факт проведення прозорих торгів, на яких, до того ж, змагалися за кілька претендентів на кожне підприємство, обнадіює.

Водночас можна назвати успішним стартом продаж трьох невеликих підприємств, що приніс бюджету таку скромну суму? Питання філософське. Особливо, якщо врахувати, що реалізація "України туристичної", наприклад, виявилася не такою вже й вигідною, і тут складно розділити захват глави Кабінету.

Як повідомляли раніше ЗМІ, аукціон проводився вже вдруге. Причому, стартова ціна лота становила 44,8 млн грн, що вдвічі нижче за ціну на перших торгах (89,6 млн грн). А продано підприємство було за 60 млн, що, знову ж таки, нижче за первинну стартову ціну майже на третину. За словами міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофія Милованова, головне завдання приватизації малих і середніх підприємств – не тільки і не стільки поповнення бюджету, скільки виведення підприємств з фази депресивності. Дуже важливо "зберегти робочі місця, а в ідеалі – збільшити їхню кількість".

Чи вдасться державі з продажу цих самих 500 малих і декількох великих компаній отримати вже заплановані в бюджеті на майбутній рік 12 млрд грн? Ще одне резонне питання. Варто згадати, що за три останні роки жодного разу не вдалося виконати заявлені плани з приватизації навіть на 10%. І хитка впевненість, що саме цього разу "вдасться", може будуватися тільки на надії, що процес буде організований принципово інакше, а токсичний фон, викликаний прагненням ФДМУ реприватизувати "Укртелеком", буде ліквідований в найкоротші терміни.

Варто, до речі, згадати, що "Укртелекому" як провідному гравцеві ринку телефонного зв'язку (переважно, провідний) пророкували незавидне майбутнє через падіння попиту на його головний продукт – стаціонарну телефонію. Втім, це глобальний тренд. У зв'язку з цим, до речі, угода 2011 року з продажу акцій "Укртелекому" приватному інвестору досі в експертних колах вважається вигідною для держави. І ось чому.

За підсумками 2011 року мультиплікатор відношення вартості "Укртелекому" (Enterprise Value або EV) до отриманого ним прибутку до вирахування відсотків, податку на прибуток і амортизації активів (EBITDA) дорівнював 6,25 (компанія, нагадаємо, була продана за 1, 3 млрд. дол, EBITDA в рік приватизації склала 208 млн. дол). Водночас після кризи 2008-2009 років у світі цей мультиплікатор для компаній телеком-сектора був істотно нижчим. Наприклад, для норвезького Telio Holding – 3,4, для британського BT Group plc – 3,7, для австрійської TELEKOM AUSTRIA AG – 4,7.

У ситуації з "Укртелекомом" показник мультиплікатора виявився на 30-50% вищим, ніж в середньому по галузі в світі. І не забуваємо, що це – про підприємство, головний продукт якого втрачав позиції через повсюдний розвиток мобільного зв'язку.

Можливо, тому інвестор ухвалив рішення: кошти, зароблені компанією, інвестувати в її розвиток. Як результат: "Укртелеком" освоює інноваційні напрямки, і з стабільно збиткового держпідприємства вже давно став прибутковим комерційним.

"Продовжують зростати надходження від послуг інтернету, які оператор надає більш ніж 2,3 тис. населеним пунктам країни. За рік загалом доходи збільшилися на 7% до 1,32 млрд грн. У масовому сегменті доходи від цього напрямку діяльності зросли на 6, 6% і склали 1,04 млрд грн. Серед бізнес-користувачів вони досягли 277 млн грн, що на 8,2% більше, ніж торік", – повідомила в жовтні пресслужба компанії.

"Укртелеком" продовжує реалізовувати проєкти з розвитку опто-волоконного інтернету і підключати до цієї послуги віддалені, зокрема сільські, райони, а також медичні та навчальні заклади, пропонуючи абонентам високошвидкісний інтернет. цьогоріч прокладено майже 2,3 тисячі кілометрів волоконно-оптичного кабелю в понад 80 населених пунктах.

За офіційними даними, інвестиції в розвиток телекомунікаційної інфраструктури зросли за рік на 25% – до пів мільярда грн.

І ось зараз цей вдалий кейс (який цілком можна назвати унікальним) з приватизації держпідприємства і його подальшого якісного розвитку ризикує бути нівельованим судовою тяганиною, яка не припиняється два з гаком роки і вийшла вже на третій виток.

Причини, які наполегливо рухають ФДМУ реприватизувати "Укртелеком", називають в експертних колах найрізноманітніші. Одна з версій: держава сподівається повторити реприватизаційний кейс "Криворіжсталі" і, відібравши телеком-оператора у одного власника, перепродати його іншому – на більш вигідних для себе умовах.

Ідея, однак, не витримує ніякої критики.

По-перше, після такого кульбіту "Укртелеком" автоматично перетворюється на небажаний актив, а угода з його подальшого перепродажу за рівнем своєї токсичності могла б зрівнятися хіба що зі скупівлею краденого на чорному ринку. Очевидно, що будь-який інвестор, який звик працювати на прозорому ринку, не зважиться на придбання (як цікавими не були б умови). Тобто, знайти охочих придбати "віджате" у власника підприємство – завдання з розряду майже нездійсненних.

По-друге, реприватизація з більшою вигодою для держави – за прикладом перепродажу "Криворіжсталі" – це не про "Укртелеком" сьогодні. Почнімо з того, що державі доведеться в будь-якому разі повернути колишньому власнику 1,3 млрд. доларів. І ніщо не вказує на те, що за актив можна буде виручити більше – ринкова кон'юнктура не та. Далеко ходити за прикладом не треба: МТС продала на 100% належну їй "Vodafone Україна" компанії Bakcell за 734 млн. доларів, включно з 84 млн. дол. відкладеного платежу. І це – один із найбільших мобільних операторів! Додамо сюди ще одна обставину: продавець (держава) напевно захоче перекласти на нового власника нібито невиконане нинішнім власником підприємства інвестзобов'язання. Яке, до речі, і є зараз формальною причиною позову ФДМУ про розірвання угоди по приватизації "Укртелекому". Нагадаємо, мова про 450 млн доларів.

У підсумку, угода (навіть якщо відбудеться) виявиться програшною – як фінансово, так і репутаційно.

І все це буде дуже недоречно саме зараз – в момент, коли держава нарешті зібралася з духом перед остаточним ривком великої приватизації і покладає на нього певні надії з наповнення бюджету. І чинна влада розуміє, на які чутливі точки реагує потенційний інвестор. Саме тому президент України Володимир Зеленський виступив проти необдуманих і невиважених ретроспективних змін законодавства, які погіршують умови ведення бізнесу в країні: "Я ще раз хочу підтвердити: я і моя команда не будемо робити ніяких необдуманих і невиважених кроків, що належать до ретроспективних змін у нашому законодавстві, які б погіршували умови ведення бізнесу в країні", – заявив він під час свого недавнього візиту до Вільнюса.

І навряд чи варто пояснювати, чому всім приватизаційним і інвестиційним надіям не судилося збутися, якщо раптом держава дозволить розвинутися ситуації з "Укртелекомом" за найбільш несприятливим сценарієм, описуваного одним словом – реприватизація. А отже – зрадити очікуванням не тільки конкретно взятого власника цього підприємства, але й усіх потенційних інвесторів, які націлилися на нашу країну.

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

0
Коментарі
8
6
Смішно
4
Цікаво
1
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Новини економіки

Топпублікації

Топблоги