Блог | На травневі без світла: енергосистема України досягла критичного стану
На роботі української енергосистеми позначилася криза, якої не було з 1990-х років. Надмірне адміністрування під час впровадження реформ в енергетиці разом із падінням споживання призвели до різких перекосів у роботі ринку та його розбалансування. Сьогодні система перебуває у стані, який загрожує нашій країні блекаутом. А це означає, що будь-якої миті у диспетчера може не виявитися достатніх резервів, щоби впорається з ситуацією, і світло згасне в більшості українських осель.
Споживання електроенергії кардинально змінилося. Баланс виробництва був складений виходячи з рівня споживання в 30 ГВт у далекому 2016 році. В цій структурі базова потужність АЕС покривала 50% всього навантаження, що відбивало оптимальне співвідношення базової та балансуючої потужності в енергосистемі. Але до 2020 року споживання знизилося до 15-19 ГВт, збільшилася потреба в маневруванні через зниження промислового виробництва і зростання частки сонячної і вітрової електроенергії.
У балансі виробництва електроенергії базова потужність АЕС залишилася на рівні 2016 року і з падінням попиту її частка наближається до 75% в окремі години доби. З одного боку, атом – дешева електроенергія. З іншого, домінування "Енергоатому" в балансі призвело до катастрофічної втрати системним оператором резерву потужності, яким він здійснює балансування системи. Ті блоки, які раніше використовувалися для компенсації небалансів – перепадів попиту, сьогодні перебувають у холодному резерві або виведені з експлуатації. Внаслідок цього диспетчер у разі потреби не може вивести атомний блок із роботи до відновлення необхідного для цієї операції резерву. Тобто, говорячи простою мовою, він повинен мати під рукою таку електростанцію (або батарею), яку можна швидко увімкнути і швидко вимкнути.
Наприклад, ввечері, коли сонячні електростанції перестають видавати максимум своєї потужності, відбувається різке падіння потужності в системі, на тлі зростання вечірнього попиту, оператору необхідно протягом лічених хвилин реагувати, запускаючи додаткову генерацію для балансування. Ситуація близька до критичної вже практично щодня, оскільки будь-яке аварійне відключення блоку АЕС або технологічний розлад у його роботі, що вимагає виведення в аварійний ремонт, створює реальні передумови до колапсу енергосистеми.
При цьому блоки теплової генерації вже більше року працюють в ненормативному режимі мінімальних завантажень (істотно нижче за допустиму потужність електростанцій) при багаторазовому збільшенні пусків і відключеннях енергоблоків. Такі режими роботи, зі свого боку, ставлять під загрозу надійність енергосистеми внаслідок прискорення зношування енергоблоків, що і так чимало послужили енергетиці України. Підвищує ймовірність виникнення системної аварії і стало вже хронічним недофінансування експлуатаційних робіт в електричних мережах і на електростанціях внаслідок фінансового розбалансування суб'єктів енергетики, що відбулося цього року.
Ризик системної аварії та відключення цілих областей – це реальність, в якій оператор НЕК "Укренерго" працює щодня. Для підтримки балансу виробництва та споживання, а також стандартної частоти електричного струму диспетчери змушені "вручну" керувати енергосистемою, віддаючи протягом доби понад 100 оперативних команд із грифом "для підтримки належного рівня операційної безпеки ОЕС України". Це робота з ризиком "встигнемо-не встигнемо" забезпечити генерацію, підтримати частоту, не допустити блекауту.
Після системної аварії енергетики відновлюють роботу енергосистеми протягом днів, а не годин! А це життєзабезпечення в умовах сьогоднішнього карантину лікарень, об'єктів соціальної сфери на резервних автономних джерелах у тих, у кого вони є, або при свічках.
Для забезпечення надійної роботи енергосистеми необхідно вжити термінових заходів. Треба повернути в енергобаланс оперативний резерв, що дозволить оператору НЕК "Укренерго" повернутися в нормальний режим роботи енергосистеми, стабільний і прогнозований. Цей енергобаланс ми чекаємо від уряду вже 4 місяці. Далі тягнути нікуди.
Невідкладність ухвалення змін до енергетичного балансу продиктована також і тією обставиною, що, тільки повернувшись до реалій сьогоднішнього дня, ми можемо знайти відповідь на запитання, яку ж кількість вугілля українського видобутку наші енергетики зможуть забезпечити платоспроможним попитом.
Наступним кроком, що забезпечує стабільну роботу ОЕС України, повинна стати розробка прогнозного фінансово-економічного балансу на період до закінчення осінньо-зимового періоду 2020-2021 року, що передбачає як погашення сформованих заборгованостей, так і фінансово збалансовану роботу галузі.
