Україну через коронавірус чекає найгірша рецесія: хто залишиться за межею бідності і що робити

Україна може зіткнутися з найгіршою економічною рецесією за десятиліття, йдеться в даних дослідження Управління ООН із координації гуманітарних питань. Через пандемію понад 80% сімей уже втратили частину доходу, а кількість бідних українців може зрости до 9 млн.

Але чи дійсно ці цифри демонструють об'єктивну картину і які групи населення постраждають насамперед – розбирався OBOZREVATEL.

Бідність, але не крайня

У своїх підрахунках міжнародні організації переважно оперують поняттям крайньої бідності. За методикою підрахунків Світового банку вона настає, коли людина має дохід менше 1,9 дол в день. Але цей показник більш застосовний до дуже бідних країн Африки та Азії. В Україні людей, які перебувають за межею крайньої бідності, дуже мало. За даними Світового банку – всього 0,01%. Тоді як бідність існує в будь-якій країні, але визначається і за іншими критеріями.

Наприклад, в Україні бідними вважають людей, які заробляють на місяць менше встановленого фактичного прожиткового мінімуму. За даними вересня 2020-го, він становив 3763 грн. Це більше ніж удвічі вище від рівня крайньої бідності, але якщо відштовхуватися від цієї цифри, бідних українців дуже багато. За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН, у 2020-му в Україні бідними стануть аж 45% громадян.

"За підсумками 2019 року, за нашими підрахунками, були бідними 41% українців, – розповідає завідувачка сектора дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Людмила Черенько. – Це визначалося за критерієм витрати, нижчим за фактичний прожитковий мінімум. Якби економічний спад не почався з кінця 2019-го року і не було б карантину, то 2020-го очікувалося б величезне зниження бідності, мало не до 31%. Через пандемію, як ви бачите, нас відкинуло на кілька років назад".

Якщо відштовхуватися від даних Інституту демографії, бідних українців уже набагато більше, ніж 9 млн. Але є й інші різновиди бідності, наприклад, відносна (дискретна) бідність. Як пояснює економіст Олег Пендзин, вона настає тоді, коли громадянин змушений жити на бюджетні виплати.

"Формально до бідних належить будь-яка категорія громадян, яка для виживання звертається по допомогу до держави. Всі субсидіанти – це люди формально бідні. Це не абсолютна бідність, про яку говорить ООН, це дещо інше. За такої бідності дохід людини наближається до прожиткового мінімуму", – каже Олег Пендзин.

Яку саме бідність відобразило в своєму звіті Управління ООН із координації гуманітарних питань в Україні – визначити досить складно, адже критеріїв оцінки вони не навели. Але очевидно одне – фінансове благополуччя українців до кінця 2020-го істотного погіршиться.

Хто постраждає?

Основні групи ризику – це домогосподарства, де є один і більше безробітний, а також домогосподарства з трьома і більше дітьми, дітьми до трьох років, неповні сім'ї.

"За підсумками року бідність збільшиться за всіма групами населення, – стверджує Людмила Черенько. – Однак певні ряди менші, серед інших – більше. У зоні ризику насамперед люди з низьким рівнем освіти, які мають менше можливостей працювати онлайн. Вони ж і найбільше постраждали в період жорсткого карантину навесні".

Так само тенденція відобразиться і на малозабезпечених верствах населення. Вся соціальна допомога прив'язана до прожиткового мінімуму, тому люди, які нею користуються, закономірно мають найнижчий рівень доходів. Ба більше, доходи соціально незахищених категорій ростуть повільніше, ніж середні доходи інших категорій, тому їхня купівельна спроможність тільки зменшується.

"Під час зростання середньої заробітної плати приблизно на 15-20% на рік, середні доходи населення зростають менше, – розповідає Олег Пендзин. – Бо у малозабезпечених верств населення індексація соціальних виплат проходить у меншій мірі, ніж зростання середньої заробітної плати. Індексація прожиткового мінімуму відбувається двічі на рік, з огляду на прогнозний рівень інфляції. Минулі роки за прогнозного рівня інфляції 10% вона була 18%, були періоди – і до 40%. Якщо фактична інфляція вища від прогнозної, малозабезпечені громадяни бідніють. У країнах такого типу соціальної допомоги, як Україна, відбувається розшарування населення. Ті, хто працює й отримує зарплату, стають відносно багатшими, а ті, хто сидять на соціалці, іще біднішими".

Що робити державі?

У першій половині 2020-го року експерти прогнозували зростання безробіття, але тоді прогноз не виправдався, адже роботодавці знайшли можливість адаптуватися до викликів карантину. Людей переводили на неповний робочий тиждень, відправляли в адміністративну відпустку або давали використовувати регулярні відпустки. Але це був буфер, яким можна скористатися раз на рік, каже доцент Київської школи економіки Ольга Купець:

"Зараз може бути більша хвиля звільнень, ніж навесні. Постраждають сфери, які не можна перевести на дистанційну роботу, зокрема сфера послуг. Можна говорити про те, що потрібна допомога від держави безробітним і частково безробітним. Але я схиляюся до того, що потрібно використовувати превентивні заходи. Потрібна підтримка бізнесу, щоб він не закривався, і не було звільнень. Потрібно не просто давати гроші, щоб вони проїдалися, а дозволяти людям заробляти. Також у групі ризику домогосподарства з дітьми. Найкращою допомогою їм теж буде можливість працювати для батьків: не потрібно закривати школи і дитсадки".

Серед можливої підтримки бізнесу Ольга Купець радить використовувати дерегуляційні методи: менше штрафів, більш сприятлива атмосфера ведення бізнесу, спрощення реєстрації.

Водночас Людмила Черенько впевнена, що б уряд не робив – це не дасть ефекту на тлі економічного спаду. Ситуація покращиться тільки з ростом економіки.

Якщо станеться диво і до кінця року економіка вийде з піке, в січні-лютому піде зростання економіки, то тоді 2021-го року, можливо, буде стабілізація рівня життя, а у деяких і виростуть доходи. У такому разі стабілізації ситуації з бідністю потрібно чекати до 2022-го року, підсумувала Черенько.