5 грудня • оновлено в 18:58
МоваЯзык
Світ Спорт

/ Ринки та компанії

Перемагали посуху і боролися за працівників: українські аграрії підбили підсумки 2019 року

2.1т
Читати матеріал російською

Для українських агровиробників 2019 рік став справжнім випробуванням, адже цьогоріч були і зливи, і посуха, валютні коливання та радикальні кроки уряду щодо запуску земельної реформи. Втім і наступний не обіцяє бути легкою прогулянкою. OBOZREVATEL з’ясував, з яким настроєм закінчують цей рік аграрії та чого чекають від 2020-го.

Рік не з найкращих

2019 рік у аграріїв почався з несприятливих умов. Через дощі, які почались у травні, багато холдингів не змогли вчасно закінчити посівну ярих культур. А от у червні у більшості регіонів почалась повітряна посуха з середньодобовими температурами вище 30 С. Це все погано відобразилось на урожайності ріпаку і пшениці. Посушливі умови осені 2019 року та низька ціна на пшеницю наштовхувала виробників шукати альтернативні культури для зміни структури посівних площ в сторону ярих культур у 2020 році. Посіви озимини також були зменшені до мінімуму для забезпечення потреб тваринництва та видачі на паї.

За підсумками сезону українським агровиробникам вдалось соняшнику і пшениці зібрати більше, ніж очікували. А от урожайність кукурудзи і сої хоч і виявилась меншою, але все одно досить високою. Так "Агро-Край", підприємство агрохолдингу "Укрлендфармінг", закінчує збирання кукурудзи та підготовку до нової посівної кампанії. Середня врожайність кукурудзи в цьому році у них – 9,1-9,5 т/га, досить висока. І це незважаючи на посушливе літо.

Втім, за таких несприятливих умов аграрії змогли перевірити, як під час посухи показують себе гібридні сорти, що були висіяні на дослідних ділянках. Найбільш стійкі сорти у майбутньому можуть почати широко використовувати. "Оскільки посушливих умов далі буде більше, то цей рік показав, які сорти/гібриди дають кращий врожай в посушливих умовах", – пояснив керівник департаменту агровиробничої діяльності групи компаній "Укрлендфармінг" Владислав Тютюнник.

Наприклад, гібрид П9074 у поточному сезоні на окремих полях показав дуже високий результат – 14,3 т/га, – говорять у компанії.

Не меншою проблемою для аграріїв стали низькі ціни. Так, соняшник подешевшав аж на 30%. Також впали ціни на кукурудзу. Це змусило більшість компаній затягувати паски: зменшувати інвестиції й капіталовкладення, оптимізувати бізнес-процеси.

Проте навіть і у таких умовах "Укрлендфармінгу" вдається платити конкурентні зарплати і мотивувати співробітників працювати з віддачею. "У нас своя система мотивації, премії можна отримати залежно від того, як працював, як ставився до техніки і якою була продуктивність. Цього року система мотивації дозволяє механізаторам заробляти великі суми – до 40 тис. грн на місяць", – сказав директор "Агро-Краю" Олександр Колодяжний.

Як проблема заробітчан змінювала крупні агрохолдинги

Цього року "Польське радіо" оприлюднило сумну статистику: відсоток українських заробітчан, які бажають залишитися жити в Польщі, у порівнянні з минулим роком збільшився на одну третину. Для агрохолдингів, особливо тих, які знаходяться ближче до західного кордону, втрата кадрів – одна з основних проблем.

Особливо напруга відчувається з трактористами й комбайнерами, водіями, які в Польщі можуть заробляти 1500-2000 євро на місяць – вдвічі більше, ніж в Україні.

"В Україні деякі робітники можуть гарно заробляти в сезон, коли робота дуже інтенсивна. А за кордоном вони мають стабільний заробіток кожного місяця через те, що Європа перейшла на погодинну оплату, яка гарантує стабільність. Тому і в Україні, аби втримувати людей, деякі підприємства, що знаходяться біля західних кордонів, перейшли на цю модель. Я думаю, що розцінка, коли є норма виробітку і від неї тракторист заробляє зарплату, скоро відійде в минуле або якось трансформується. Бо вона не враховує сезонність", – сказав Тютюнник.

Подібна проблема є і з молодими випускниками сільськогосподарських вишів: після навчання багато хто їде на заробітки. На перших порах після університету це дає їм змогу одразу щомісяця заробляти 1000 євро, а не працювати 2-3 роки в Україні за 10-15 тис. гривень. І це для колишнього студента дуже велика різниця. Але ситуація міняється через кілька років: зарплати у тих, хто залишився набувати досвід в Україні, зростають у 3-4 рази, а от заробітчани назад у професію, як правило, не повертаються. "Так ці молоді агрономи стають для нас "втраченими людьми", – констатують аграрії.

За таких умов "Укрлендфармінг" від початку платить високі зарплати та залучає молодь до навчання, проводить профорієнтаційну роботу для майбутніх кадрів, співпрацює з ключовими аграрними "вишами" і коледжами країни. Завдяки цьому студенти отримують можливість вивчати новітні технології та сучасну техніку. Як соціально відповідальна компанія, "Укрлендфармінг" всебічно заохочує жителів сіл залишатися працювати в селах, а не шукати роботу в містах або інших країнах.

Ринок землі: збільшення ВВП чи "судові війни"

У 2020 році українських аграріїв чекає масштабна реформа – відкриття ринку землі. На думку фермерів, існує ризик недбалого ставлення до землі новими власниками і того, що вони "витискатимуть" з чорноземів усе, що можна. Також є побоювання, що землю розглядатимуть як просте капіталовкладення: куплять кілька сотень тисяч гектарів і залишать їх "парувати" на кілька років, пояснюючи, що на обробіток не мають грошей. "Урожаю не буде, не буде роботи для людей. Для держави це загроза для продовольчої безпеки", – говорять фермери.

Також у крупних компаніях побоюються, що селяни задля продажу паїв можуть почати розривати договори оренди. Це може призвести до того, що поля будуть розділені на клаптики, кожен з яких потрібно обробляти окремо. А у деяких випадках наслідком можуть стати "судові війни" чи зменшення земельного банку.

Втім, власник "Укрлендфармінгу" Олег Бахматюк вважає, що земельна реформа в Україні неминуча. Тож головне проводити її правильно, з розумними обмеженнями і захистом інтересів як власників, так і орендарів.

За його словами, міф що "олігархи все скуплять", не справдиться: висока ринкова вартість землі не дозволить зібрати в одних руках великі земельні банки. "Я вважаю, що відкриття ринку землі необхідне, більш того – неминуче. Ми все одно будемо орендарями. Але ефективніше укладати довгострокові угоди з великими, а не з дрібними орендодавцями. При цьому я вважаю, що мінімальні обмеження для великих іноземних гравців повинні бути впроваджені. А основне завдання держави - дати можливість людям, які бажають продати свою землю, продати її дорого. Це можливо тільки в умовах відкритого, прозорого ринку землі", – сказав Бахматюк у коментарі виданню "Фокус".

Хто буде у виграші в 2020 році

За таких умов, готуючись до 2020 року, багато українських агрокомпаній вирішили робити ставку на отримання максимального прибутку. Вони почали зменшувати кількість озимих культур на користь більш рентабельних – в основному, соняшника. Через це очікується, що у 2020 році його буде в надлишку, а ціни піднятись не зможуть. Тож ті, хто роблять ставку на цю культуру, ризикують. У виграші будуть хіба що компанії, які займаються не лише вирощуванням, а й переробкою соняшнику: попри падіння вартості зерна, ціни на олію залишаються високими.

Зі слів Владислава Тютюнника, "ті, хто мають переробку, однозначно будуть в плюсах. Вони скуплять з ринку зайвий соняшник і будуть нормально почуватись. А ті, хто не мають переробки, заробити багато на соняшнику не зможуть".

В "Укрлендфармінгу", втім, кажуть, що "вигадувати колесо" не будуть і спиратимуться на перевірені культури. Тож якщо поля отримають достатньо вологи, то і урожаї в 2020 році будуть не гірші, ніж цього року.

Яким був 2019 рік для українських аграріїв

Яким був 2019 рік для українських аграріїв

Тисни! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Читайте всі новини по темі "Аграрний ринок" на сайті "OBOZREVATEL".

1
Коментарі
1
1
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Кристина Стефанова
Кристина Стефанова
А почему не на мове? Шо за "укрлендфарминг"?
Показать комментарий полностью

Новини економіки

Топпублікації

Топблоги