В Україні можуть злетіти тарифи на електроенергію: чому і коли чекати

  • Про те, як має змінитися тариф на електроенергію

  • Чому ситуація на ринку залишається критичною

  • Що зробити, щоб виправити ситуацію

Тарифи на електроенергію в Україні

В Україні тарифи на електроенергію не відповідають рівню собівартості. Експерти сходяться на думці: без підвищення цін ні конкуренції на ринку не буде, ні ситуація в енергетиці не покращиться.

Детальніше про те, як в Україні потрібно підвищити тарифи на електроенергію і чому влада відмовляється йти на такий крок, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Тарифи потрібно переглядати, але не вистачає політичної волі

В Україні вартість електроенергії для населення є однією з найнижчих в Європі. Зараз тариф на перші 100 кВт*год (90 копійок за кВт) не покривають витрати навіть на транспортування, не кажучи вже про генерацію.

Усе це призводить до цілої низки проблем, наприклад, накопичилися багатомільярдні борги. Ще кілька місяців тому Нацкомісія з питань енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) опублікувала пропозицію регулятора підняти тариф на 30%. Пізніше вони додали: що це всього лише пропозиція. Мовляв, є спеціальні зобов'язання, які бере Кабмін. І саме уряд виносить рішення, за якими тарифами продавати електроенергію.

Водночас Нацкомісія вкотре наголосила: вони виступають за те, щоб скасувати перехресне субсидування, не вдаючись у деталі. Що таке перехресне субсидування? Якщо хтось платить за електроенергію менше, то комусь доведеться платити більше. Так і відбувається: населення недоплачує, а бізнесу доводиться переплачувати.

Зараз українці в середньому платять за електроенергію майже 1,1 грн за кВт*год. Водночас перші 100 кВт-годину коштують по 90 копійок, а кожен наступний – 1,68 грн. У НКРЕКП ж пропонують усереднений тариф на рівні 1,4 грн. Тобто можливе подорожчання становитиме 30%.

Експертка у сфері енергетики Мирослава Качко впевнена: підвищувати тарифи населенню треба було ще торік. Із 1 липня 2019 року працює вільний ринок (саме його запуск і спровокував дисбаланс, тому що не була розв'язана проблема заборгованостей), і по ідеї українці мали платити за "світло" за ринковими тарифами.

Ситуація, коли українці платять по 90 копійок за перші 100 кВт*год електроенергії, абсурдна, розповідає OBOZREVATEL представник Асоціації споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Щоб розвивати сервіси, поліпшити рівень послуг, потрібна конкуренція.

"Я залишив би ці тарифи, а для тих, хто багато споживає, збільшив би вартість, у тих великих будинках, де велика кількість техніки, нехай вони платять по 2 грн", – пояснює експерт. Чим більше компаній зацікавилося б у ринку, тим вищою була б конкуренція і більше шансів на отримання якісної послуги.

З тим, що ціни потрібно підвищувати, погоджується й експертка "Опори" Тетяна Бойко. "Це зараз недоринок. Постачальники мають боротися за клієнтів, їх має бути багато. Чому зараз не так? Тому що немає ринкової ціни. Вона має бути набагато вищою. Тут є два тарифи, один, який до 90 копійок, він навіть транспортування не покриває, не те щоб компенсувати витрати на виробництво", – розповідає в коментарі OBOZREVATEL Бойко.

Проблеми з ринком і відсутність політичної волі

В Україні ринок електроенергії запустили в "урізаному" стані: на законодавчому рівні залишилися "провали", які так і не виправили. Проблеми тягнуться з року в рік, і, здавалося б, вперше при владі є можливість усе виправити: більшість у Верховній Раді, одноосібно сформований уряд. Мовляв, усі рішення можна легко розробити, погодити та впровадити. Але ситуація тільки погіршилася.

З початком карантину вся енергетика виявилася перед загрозою колапсу. Споживання впало на 9%, виробництво дешевої гідроелектроенергії обвалилося, заборгованість перед атомною енергетикою злетіла, грошей, щоб платити за дорогу "зелену" енергетику, не знайшли.

Борги стрімко злетіли і зараз, хоча із "зеленим" і вдалося домовитися, за підсумками року загальний "мінус" Гарантованого покупця (реформований "Енергоринок", який гарантує фіксований тариф для населення і викуповує "ток" з відновлюваних джерел) може досягти мільярда євро!

Крім того, після запуску ринку розділили функції обленерго (на постачальника та оператора), і це тільки погіршило ситуацію. Радник з енергетичних питань віцепрем'єра з європейської інтеграції Олексій Рябчин, який брав участь у відборі нових кандидатів на посаду членів НКРЕКП, впевнений: можливим рішенням таких проблем могло б стати створення інституту "енергетичного омбудсмена". Це зобов'язання зафіксовано в Законі "Про ринок електроенергії" і "Про НКРЕКП".

Омбудсмен зміг би збирати звернення українців і реагувати на них: у відповідь на найпоширеніші запитання ініціювати розв'язання проблем. Зараз же, як і у випадку з постачальником і оператором, відповідальність розділена. Свої інструменти впливу на ринок є і у Верховної Ради, і у Міненерго, і у НКРЕКП. Омбудсмен зміг би стати єдиним представником влади, який сфокусовано відстоював би інтереси споживача, що особливо важливо під час складних реформ енергетичних ринків.

"Питання анбандлінгу, ситуації на ринках газу та електроенергії, це важливі теми, які, звичайно, ми зачіпали в інтерв'ю з кандидатами на посаду члена НКРЕКП й отримували аргументовані відповіді. Самостійно давати оцінки чи коментувати відповіді конкурсантів, думаю, з мого боку було б некоректно", – підсумував у коментарі OBOZREVATEL Рябчин.

УкраїнаТарифи ЖКГ і субсидіїкомунальні послугитарифи