УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Спимо в пуховиках і купаємося раз у декілька днів": як виживають тисячі людей у Гвардійському та Черкаському

'Спимо в пуховиках і купаємося раз у декілька днів': як виживають тисячі людей у Гвардійському та Черкаському

Більше 9 000 жителів Дніпропетровського району в селищах Гвардійське і Черкаське виживають без води й опалення.

Як повідомляють "Известия", поки обласна влада не може вирішити питання, люди самостійно риють свердловини і щодня витрачають великі суми, щоб забезпечити себе питною купованою водою. Технічну воду зі свердловини місцеві жителі пити не можуть, адже в ній велика кількість заліза. Її використовують для побутових питань, але проблема практично не вирішена: доводиться вручну прати речі, гріти воду для того, щоб скупатися і помити посуд. Воду, яку використовують після збирання або прання, не виливають, оскільки вона замінює зливний бачок у туалеті.

"У мене грошей особливо немає, доводиться пити ту воду, що набираю зі свердловини. Вона постійно смердить: то залізом, то тухлими яйцями. Не розумію, за що нам усе це. Тут живуть військові, вони захищають нашу країну, а до них – таке ставлення. В квартирах +7 +8 градусів, вічно мерзнуть пальці на ногах до синього кольору, кашель і нежить. Не такої старості я хотів... ой, не такої...",скаржиться на ситуацію житель Гвардійського Іван.

"Спимо в пуховиках і купаємося раз у декілька днів": як виживають тисячі людей у Гвардійському та Черкаському
Житель Гвардійського Іван

Водопостачання є тільки в дитячому садку і школі селища Гвардійське. Але питання з опаленням так і не вирішено. Зовсім недавно школу опалювали по кілька годин на день, а сьогодні – опалення відключили повністю:

"У нас у школі навчається 450 дітей. Зараз абсолютно всі перебувають на дистанційному навчанні, самостійно вивчаючи матеріал вдома. Школярі приходять, беруть завдання додому, і все засвоюють самі. Дітям складно буде вчитися, коли в голові одна думка про те, що дуже холодно. У холі школи +4 градуси, в кабінетах - +6 +10", розповіла заступниця директора загальноосвітньої школи в Гвардійському Світлана Марківна.

Директор загальноосвітньої школи в Гвардійському Світлана Марківна

За словами заступника директора, школа не пристосована для того, щоб у ній включати обігрівачі: проводка занадто стара. Це при тому, що в кабінетах повинно бути мінімум +18 градусів.

"Обіцяють вирішити питання. Кожен день ми чекаємо, що нарешті прокинемося не від холоду, а від тепла у власних ліжках. Про те, що наші діти будуть спокійно вчитися й отримувати знання, а не гріти долоні теплим повітрям із рота. Мріємо банально випрати одяг. Це шалено прикро – так жити. Страшно, адже діти і люди похилого віку особливо піддаються холоду і часто хворіють", – зі сльозами на очах каже Світлана Марківна.

І поки діти навчаються вдома, адміністрації школи доводиться ходити на роботу. Щоб хоч трохи зігрітися, вчителі перенесли всі речі в один загальний кабінет і намагаються його обігріти за допомогою двох невеликих "дуйчиків". Але одночасно включати їх можливості немає, адже проводка підведе в будь-який момент.

"Ми дуже втомилися від цього життя! Багато ж не просимо: вода і тепло це те, що життєво необхідно будь-якій людині взимку. Про нас уже так багато писали, приїжджали телеканали... але ніхто не чує про нашу проблему. Діти – мерзнуть, дорослі – намагаються вирішити питання і постійно нервують! Це не життя і навіть не виживання", додають засмучені вчителі.

Вчителі школи в Гвардійському
Вчителі школи в Гвардійському

Місцевим жителям на всі питання відповідають одним реченням – грошей немає. Але коли приїжджають перевірки, вода магічним чином виявляється в кранах, а потім так само швидко зникає.

"Кожен день гріємо воду відрами, щоб покупатися, помити дітей, випрати речі і помити посуд. Багато жінок спеціально знімають квартиру в Новомосковську, щоб була можливість приїхати і випрати речі. Крутимося, як можемо. Огидно так жити", розповідає жителька Гвардійського Вікторія.

Дуже важко молодим мамам, у яких витрати води в два рази більші, ніж у звичайної людини:

"Ходимо з відрами і баклажками за водою. Ось, перевозимо на візку, самі тягнемо додому і надриваємо спини. Діток потрібно купати, годувати на це завжди йде багато води. Дуже складно жити в таких умовах", розповідає молода мама.

Молода мама в Гвардійському

Місцеві жителі діляться: доводиться спати в пуховиках, під трьома ковдрами, з постійно включеними обігрівачами, які "влітають у копійку". Крім того, не кожен день виходить скупатися, адже вода швидко закінчується, а технічна видає жахливий запах.

"Спимо в пуховиках і купаємося раз у декілька днів": як виживають тисячі людей у Гвардійському та Черкаському

У дев'яносто третій військовій бригаді, що в Черкаському, для забезпечення водопостачанням створили резервуари, які заповнюють технічною водою. Її доставляють з місцевих свердловин і використовують тільки для деяких побутових потреб. У крани вода надходить за допомогою насосів. За добу в цій частині витрачають близько 20 тонн води.

Питною водою з армійцями ділиться місцевий санаторій. На його території розташована єдина свердловина, вода якої придатна для вживання. Решта городян масово закуповують бутильовану воду, але дефіциту вона не покриває.

Цивільним у Черкаському питну воду доводиться купувати. Найдешевшу – 20 гривень за п'ять літрів – привозять раз на тиждень. Її одразу ж розкуповують у великих кількостях – хто скільки може довезти або донести. Технічну цистернами підвозять ті ж військові. Жителям селищ вода не подобається – кажуть, що вона неприємно пахне і брудна. Але виходу немає і доводиться брати те, що є.

Чиновники обіцяють замінити проблемну трубу вже цієї весни. На її заміну витратять близько 50 млн гривень.

"За два-три місяці зробимо проєктну документацію на новий водопровід. Його довжина складе 15 кілометрів", – пообіцяв глава Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко.

Зараз військові містечка отримують воду на дві години на день. Але найбільша проблема – опалювальний сезон, який досі не почався.

Як з'ясували журналісти, ще на початку 2019 року на прохання активістів і військових було ухвалено рішення і розроблений проєкт будівництва нового водогону в Вільне – Гвардійське. Провели тендер на Prozorro і уклали договір із переможцем на будівництво водогону. Згідно з цією угодою пуск першої черги має відбутися в 2019 році і закінчення будівництва в 2020 році. Навіть перше фінансування від ОДА та фонду регіонального розвитку надійшло на казначейські рахунки. Тобто майже половина людей уже у грудні могла побачити в своїх кранах воду і тепло в своїх квартирах.

Але тут сталася зміна влади, прийшов новий губернатор. Фірма-підрядник замість передоплати отримала ультиматум – відмовтеся від договору, тепер нові фірми (звичайно, лояльні до нової влади) будуть робити ці роботи. У підсумку ми маємо ситуацію, коли підрядник, який чесно виграв тендер, не може закінчити роботи, хоча гроші на них виділені і лежать на рахунках казначейства, нова обласна влада грає в свої підкилимні ігри, намагаючись протягти "свої" фірми, і роздає обіцянки, а в заручниках без води і тепла опинилися 9000 людей. І поки губернатор у своєму теплому кабінеті будує плани на кілька місяців вперед, люди не знають, чи переживуть вони цю зиму, адже справжні морози ще попереду.