Малахов страшно соромився очок
Одна книга на рахунку обожненої мільйонами телеглядачів тітки Валі вже є: півтора десятка років тому народ розхапують її автобіографічне "Освідчення в коханні" як гарячі пиріжки.
Тоді телеведуча дала собі слово написати продовження, і от час виконання обіцянки прийшло. Начерки нової книги зберігаються в кількох блокнотах, в які Валентина ЛЕОНТЬЕВА дозволила заглянути спецкору "Експрес газети".
На сотнях сторінок - безліч історій про зйомки телепрограм, роздуми про професію, розповіді про відомих людей. Особливо цікавими мені здалися фрагменти, в яких легенда радянського телебачення згадує про нинішніх зірках.
- Якось поруч з прохідною в "Останкіно" я зіткнулася з Аллою Пугачовою, яка тоді вже набирала популярність. Алла підійшла до мене і ледь не розплакалася: "Валентина Михайлівна, мені потрібна ваша допомога!"
Виявилося, що вона дико, до тремтіння в колінах, боїться телекамер. "Весь час гублюся і ніяк не можу впоратися з хвилюванням!" - Зітхнула співачка. Я погодилася позайматися з нею. Насамперед порадила Пугачової не думати про те, як вона виглядає на екрані. Про це, переконувала я Аллу, подбають гримери і перукар і розповіла співачці про один з моїх постулатів: у камеру потрібно говорити завжди тільки те, про що насправді думаєш. І найголовніше - щиро. Тоді очі не стануть бігати, чи не буде напруженого обличчя. Адже публіка, що сидить по той бік телеекрану, дуже гостро відчуває фальш. Численні тренування під моїм наглядом дали результат. Правда, перед зйомками однієї великої музичної програми Пугачова все одно попросила мене бути поруч. Майже всю передачу я тримала її за руку. Це допомогло Аллі впоратися з хвилюванням. - Будучи ще нікому не відомим, Андрій Малахов підкорив мене своїм хлоп'яцтвом. Заливався фарбою від будь-якого зауваження, такий був сором'язливий! Свої комплекси він долав з величезним трудом. Найбільше Андрюша соромився своїх очок. Я його переконала, що окуляри - це його плюс. Шкода, зараз він їх позбувся. А ось Валдіс Пельш відшукав мене на пляжі в Юрмалі. Мені дуже сподобалося щире бажання цього латвійського хлопчини у що б то не стало потрапити на телебачення, і я не змогла відмовити йому в допомозі. Важко повірити, але Пельш був неймовірно повільним. Мабуть, позначався прибалтійський менталітет. З цим впоратися нам вдалося. Подивіться, який він заводний сьогодні! До речі, над акцентом працювати не довелося. Його у Валдіса майже і не було. PS У мемуарах Леонтьєва горює, що багато учнів її забули. Навіть не дзвонять. - Напевно, колись всім. Дивно, але постійно нагадує про себе той, кому я, в общем-то, нічим не допомогла. Генеральний продюсер Першого каналу Костя Ернст тримає свою обіцянку, дану на моїх проводах на пенсію, - довічно платити зарплату.