Прем'єр мріє, щоб замість казино були бібліотеки

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко не уявляє свого життя без літератури. Про це сказано в повідомленні управління зі зв'язків зі ЗМІ Секретаріату Кабінету Міністрів, повідомляє VIP.

"Я не уявляю своє життя без літератури - художньої та наукової - а в дитинстві навіть була записана в кілька бібліотек одночасно", - сказано в привітанні прем'єра бібліотекарям з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.

Прем'єр зазначила, що хоч в сучасному світі є багато засобів зберігання інформації, проте кращим інструментом передачі знань була і є книга.

"Бібліотеки - це справжній храм слова, де працюють прекрасні люди, які не уявляють свого життя без книги", - сказала вона.

Тимошенко мріє, щоб відкривалися не казино, а нові сучасні бібліотеки, щоб діти ходили в читальні зали, а не в комп'ютерні клуби, і впевнена, що державі вдасться реалізувати цю програму.

Нагадаємо, всеукраїнський День бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98.

Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою на той час була бібліотека Софії Київської, заснована в 1037 році Ярославом Мудрим. Загалом у бібліотеці нараховувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.

Під час монголо-татарської навали книги гинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке дочка Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили клятву французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр.., Мстиславове євангеліє XII в.

У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення Галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.

З появою книгодрукування в середині XV в. відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки придбали в XVI в., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII в. організована бібліотека Київської академії. У XVIII в. значні бібліотеки мали заможні шляхетні роди, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків "Просвіта". Це суспільство вже в 1914 рік мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли у 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень "Просвіти" було охоплено 85% західноукраїнських земель.

У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.

Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.

Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870.

Послугами книгосховищ користуються більше 17490 тисяч читачів.

Читайте по темі:

Бібліотекарі зможуть купити два кіло м'яса

ЄС планує оцифровку всіх європейських бібліотек

У Харкові з'явиться бібліотека майбутнього імені Кушнарьова

У Полтаві силою "виселяють" дитячу бібліотеку

У бібліотеці знайшли презервативи XIX століття

Підготувала Маша Городоцька