У стилі 90-х: як директор "Карабаса" намагається уникнути відповідальності за вимагання

Що було би з людиною, яка організувала побиття іншої людини, погрожувала родині побитого і вимагала велику суму грошей, в Європі? Вона відповіла би за всією суворістю закону і опинилася у в'язниці. Що відбувається з такою людиною в Україні? Вона гуляє на свободі, далі веде бізнес з російськими партнерами і відверто сміється над спробами притягти її до відповідальності.

Два роки тому директор сервісу з продажу квитків "Карабас" Максим Плахтій став фігурантом кримінального провадження за фактом побиття та вимагання у колишнього бізнес-партнера Вадима Чернецького значної суми грошей. У ході досудового розслідування цей злочин раптово трансформувався у "примус до цивільно-правових відносин". Якщо в першому випадку Плахтієві загрожував реальний тюремний термін, то в другому – умовне покарання. А через місяць він і зовсім може повністю уникнути відповідальності – по закінченню терміну давності, відведеного для подібних справ.

В історії, що більше нагадує не Україну 2010-х, а Росію 1990-х, розбирався OBOZREVATEL.

Коли Вадим Чернецький на запрошення співвласника квиткового сервісу "Карабас" Максима Плахтія прийшов в "Карабас" – справи там йшли не найкращим чином. Перед Чернецьким поставили завдання: просувати сайт в інтернеті і підняти прибуток компанії. Як партнеру – пообіцяли повну свободу дій і 1% від обороту. Правда, письмово зобов'язання не зафіксували – обійшлися усною домовленістю.

Практично відразу Чернецький сформував команду і взявся за роботу. І за 1,5 року домігся збільшення обороту "Карабаса" з 2 млн грн до 30 млн. І досяг би ще більш вражаючих успіхів, якби Плахтій раптом не вирішив: Вадим заробляє надто багато.

"У листопаді я поїхав на 4 дні з країни на відпочинок. Тоді мені почали дзвонити хлопці з моєї команди і говорити: Максим на них тисне, заявляє, що я в компанії більше не працюю, і що вони повинні підкорятися йому. На той момент Максим завинив мені близько 700 тисяч гривень: мій відсоток і те, що влітку я платив співробітникам з власної кишені", - розповідає Чернецький.

Коли він повернувся до Києва і зідзвонився з колишнім партнером з проханням розплатитися, раптово почув, що заборгували не йому – боржник він. Щоб розібратися в ситуації, що склалася, Вадим вирушив на зустріч з Плахтієм до офісу "Карабаса" на вулиці Пушкінській.

Читайте: Погоріли на великому хабарі: ГПУ затримала чиновників за вимагання

Те, що сталося далі, нагадувало низькобюджетний фільм про бандитську Росії початку 1990-х.

Як розповідає Чернецький, Плахтій буквально з порогу почав висловлювати йому претензії в крадіжці. Мовляв, у рахунках, які Вадим виставляв "Карабасу" за виконану роботу, зарплати співробітників були завищені в порівнянні з реальними. Свої "збитки" Плахтій оцінив в розмірі 30 тисяч доларів. І запропонував провести "взаємозалік": він прощає Чернецькому цей борг, а той, у свою чергу, забуває про недоплачених йому 700 тисяч.

Чернецький від такої пропозиції відмовився, аргументувавши тим, що півтора роки на запропоновані умови директор "Карабаса" погоджувався, та й до якості роботи претензій у нього не було.

Тоді Плахтій перейшов до більш дієвих методів переконання.

Чернецький згадує: в якийсь момент до кабінету увірвалися троє чоловіків. "Він?", - запитав один з них у Плахтія. Почувши ствердну відповідь, всі троє підійшли до Вадима і почали його бити.

"Душили. Били по голові. Говорили:" Ти у кого бабки крисити надумав?"... Плахтій цим всім керував. У результаті у мене відібрали телефон, гроші, документи, ключі від машини... Погрожували, що щось зроблять з моєю дружиною і дитиною. Вимагали ще грошей. По ходу мій "борг" з 30 тисяч доларів "виріс" до 70-ти, а потім – і до 120-ти... Я розумів, що стояти на своєму або намагатися чинити опір в тих умовах було марно. Намагався відтягнути час. Сказав, що в банківському сейфі у мене є близько 20 тисяч гривень. Ми навіть сходили в банк – це зафіксували камери відеоспостереження. Але він був закритий... Врешті-решт вони на моїй машині відвезли мене додому. Машину забрали. І сказали наступного ранку на машині дружини приїхати в МРЕВ на Братиславській, щоб переоформити обидві машини на них", - згадує Чернецький.

Читайте: Корупція, вимагання та наїзди: що діється в Запорізькій області

Можливо, саме відсутність опору врятувала Вадима: як показало подальше медичне обстеження, він відбувся легкими тілесними ушкодженнями.

Повернувшись додому, Вадим зібрався з думками – і посеред ночі поїхав в поліцію із заявою про побиття, погрози і вимагання.

Спочатку поліцейські з недовірою поставилися до розповіді потерпілого. Особливий скепсис викликав той факт, що подібне беззаконня може творитися в центрі Києва посеред білого дня. Однак не відреагувати на заяву вони не могли. Тому було вирішено відправити поліцію в МРЕВ на умовлений з вимагачами час.

Там зловмисників і взяли на гарячому – в момент переоформлення документів на машини Чернецького. Були встановлені особи нападників. Серед них - чемпіон світу з боротьби самбо, що володіє школою бойового самбо, також такий собі Микола Козак, котрий раніше відсидів 6 років за вбивство. Як пізніше зізнавалися самі нападники, їх допомогу своєму українському партнеру надіслав російський мільярдер Фількенштейн, який володіє 60% "Карабаса". Надіслав, щоб вибити "борги" з "боржників", про яких йому розповів Плахтій, намагаючись пояснити виявлену аудитом недостачу в компанії.

Самого Максима Плахтія затримали трохи пізніше: на переоформлення він не приїхав.

Відносно всіх співучасників злочину було відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст.189 ("Вимагання, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах"), а також ч. 4 ст. 289 ("Незаконне заволодіння транспортним засобом"). Санкції передбачають від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією.

Здавалося б, докази злочину – залізобетонні. Відео з камер відеоспостереження, аудіозаписи розмов, результати медичного огляду, взяття на гарячому... Кілька діб підозрювані провели в СІЗО. Після – були відпущені під домашній арешт: Плахтій – під нічний, інші фігуранти – під цілодобовий.

Цікавий момент: згідно з матеріалами справи, Скрипаль Ю. затриманий 15.11.2016 о 12 год. 00 хв., Козак Н. - того ж дня о 12 год. 15 хв.

З тих же матеріалів вбачається, що повідомлення про підозру, підписані слідчим Васильченко М.І. і процесуальним керівником - прокурором Агрба Д.Р., вручені підозрюваному Скрипалю Ю. 16.11.2016 о 12 год. 04 хв. (Згідно примітки захисника - в 12 ч. 35 хв.), а Козаку М.М. - 16.11.2016 о 12 год. 35 хв.

Тобто, про підозру зазначеним особам повідомлено за кілька хвилин після закінчення 24-годинного терміну, відведеного для повідомлення підозри затриманим особам. У зв'язку з цим слідчий Васильченко М.І. складає постанови про звільнення Скрипаля Ю. і Козака М.М. з-під варти в умовах ізолятора тимчасового тримання та звільняє їх.

Читайте: ’’Це здирництво!’’ Як українців змушують платити за ''чужий'' газ

А потім прокуратура раптово перекваліфікувала провадження щодо Плахтія М. на ч.1 ст. 355 ККУ ( "Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових відносин"), максимальне покарання за якою – обмеження волі або виправні роботи на строк до 2 років. Обгрунтування перекваліфікації вражає: за зверненням адвокатів підозрюваного.

Чернецький розповідає: перші дні після затримання його кривдників йому посеред ночі телефонували з погрозами: "Тебе замовили. Не виходь з будинку". Він також отримував "привіти" від російських співвласників "Карабаса", які попереджали: якщо продовжить шкодити їхньому бізнесу – пожалкує. Вадим змушений був вивезти дружину і дитину з міста. І сам якийсь час ходив з охороною. Але твердо вирішив не відступати – і у результаті справу таки було передано до суду.

Ось тільки за три роки з моменту початку судових розглядів ні потерпілого, ні його кривдників досі навіть не допитали в залі суду. Засідання переносяться з найрізноманітніших причин: не прийшли адвокати, з СІЗО не привезли підозрюваного, помінялися прокурори, суддя взяла самовідвід через те, що невідомі пропонували їй гроші за затягування процесу, а після – перейшли до відкритих погроз...

Читайте: Відомих російських бійців MMA затримали за розбій та вимагання

Паралельно з цим, Максим Плахтій спробував звинуватити в шахрайстві і крадіжці Вадима Чернецького. І подав кілька позовів. Один - про захист честі і гідності. Цей суд Чернецький виграв. Ще два – з вимогою про стягнення з колишнього партнера 4 тисяч доларів і 70 млн грн отриманої оплати за нібито не виконану роботу (в першому випадку суд став на сторону Чернецького, в другому – Плахтій відмовився від позову сам). Крім того, директор "Карабаса" писав заяву в поліцію про те, що Чернецький нібито зловживав службовим становищем. Але, з огляду на те, що ніяких офіційних посад він не займав – справу швидко закрили.

Вже після початку судового процесу у справі Чернецького з'ясувалося: він – далеко не єдиний, хто має неприємний досвід співпраці з Плахтієм. Відразу після того, як історія з побиттям і здирництвом колишнього співробітника "Карабаса" вийшла в публічну площину, на підтримку Чернецького виступив організатор фестивалю Atlas Weekend Дмитро Сидоренко. До нього за пару днів до події з Вадимом Чернецьким навідувалися ті ж "костоправи".

"Ці бандити, перед тим, як побити Вадима і віджати у нього машину, приходили до мене. Мені пощастило, що у мене тоді був день народження – і я був за містом. Так що ми не перетнулися. Але у мене є свідки, що вони приходили в клуб. Перед цим вони дзвонили мені. Сказали, що Максим їм повідомив, що я нібито повинен йому велику суму грошей – і пора "борг" повертати. я намагався пояснити, що насправді все навпаки – і грошей мені винен він. Вони, схоже, не повірили – і прийшли вибивати "борг". Слава богу, ми не перетнулися", - розповідає Сидоренко.

Він розповів, що припинив багаторічну співпрацю з Плахтієм та "Карабасом" після того, як запідозрив: колишній партнер не чистий на руку.

Читайте: Рекет в державних кабінетах

"Ми працювали з" Карабасом "багато років. Рекламували їх. Вони на нас чималі гроші заробляли. А потім сталося два інциденти. Перший обійшовся нам приблизно в 1 млн грн. Плахтій ставив нам систему безконтактної оплати, а потім просто відмовився повертати гроші, які залишалися на балансі системи. Заявив, що там не було ні копійки. Але я точно знаю, що це не так. По другому випадку я не можу назвати точні цифри, але у нас є обгрунтовані підозри, що після того, як ми довірили "Карабасу" систему контролю входу, він допродував певну кількість квитків і сам же їх пропускав. Схожі історії спливали у інших організаторів, де Плахтія ловили на гарячому... З 2017-го ми самостійно контролюємо вхід. Нікому не довіряємо. А я всім своїм знайомим рекомендував утриматися від співпраці з Плахтієм. Думаю, саме відтік клієнтів "Карабаса" і підштовхнув Плахтія до того, щоб підіслати бандитів. Думаю, мова йшла не стільки про гроші, скільки про те, щоб мене залякати", - переконаний Сидоренко.

Чергове засідання у справі Чернецького має пройти в жовтні. З огляду на те, як майстерно протягом трьох років вдавалося уникати розгляду справи по суті, впевненості в тому, що воно відбудеться, у потерпілого Чернецького немає. А вже в листопаді Максим Плахтій може повністю уникнути відповідальності за організацію цього злочину: термін давності у злочину невеликої тяжкості за статтею, яку йому інкримінують, становить 3 роки.

"Моя задача – не повернути свої гроші. І навіть не помститися. Я просто не хочу, щоб з'явився прецедент. Щоб Плахтій поставив такий спосіб" ведення справ "на потік. Щоб хтось інший, подивившись на це все, вирішив, що може чинити так само – і йому за це нічого не буде. Я хочу, щоб ця історія набула якомога ширшого розголосу, щоб, як мінімум, з ним ніхто більше не працював – і не опинився рано чи пізно в моїй ситуації. А таких, думаю, чимало. Люди просто бояться, не хочуть розголосу, думають, якщо будуть мовчати – до них більше не прийдуть. А це – велика помилка", - пояснив Вадим Чернецький.

"Незрозумілі рішення, незаконна перекваліфікація на більш легку статтю, затягування судового процесу з метою дочекатися, коли за терміном давності Плахтія вже не можна буде притягнути до відповідальності... Закрадається підозра, що все це робилося не безкоштовно. І я постійно ставлю собі запитання: Вадим міг найняти хорошого адвоката, я – підняти інформаційний шум навколо цієї історії – і ми не можемо домогтися справедливості. А як же тоді бути більшості українців, які позбавлені навіть таких можливостей захищатися? Що робити їм?", - запитує Сидоренко.

І відповіді на це запитання у нього немає.