"Російський слід" в українській оборонці? Хто може ортимати ключові посади в ОПК України

'Російський слід' в українській оборонці? Хто може ортимати ключові посади в ОПК України

Найближчим часом український оборонно-промисловий комплекс можуть очікувати великі зміни. Зокрема, очікується зміна керівника держконцерну "Укроборонпром" і призначення нового віце-прем'єра з ОПК. І, за даними колег з видання "Вести", імена найбільш вірогідних кандидатів на дві ключові посади в "оборонці" вже відомі: в ДП УОП можуть повернути колишнього генерального директора цього концерну Юрія Терещенка, а головним по ОПК в Кабміні, ймовірно, стане колишній керівник Державного космічного агентства Олег Уруський.

При цьому, курсують чутки, що обидва вони можуть бути пов'язані з РФ і заплямовані участю в корупційних схемах в оборонній галузі. Наскільки обгрунтовані ці чутки? Пропонуємо ознайомитися зі змістом розслідування, опублікованому в інтернет-виданні "Вести".

Уже найближчим часом Верховна Рада може розглянути кандидатуру на нову посаду в Кабінеті міністрів: віцепрем'єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Цей пост був створений у зв'язку з масштабною реформою ОПК. Біографії претендентів на високу посаду ретельно вивчала спеціально створена комісія, до якої увійшли представники РНБО, СБУ, профільного комітету Верховної Ради. Але з якоїсь незрозумілої причини, Кабмін зареєстрував 10 липня в парламенті проєкт постанови про призначення на цю посаду, в якому фігурувало прізвище людини, яка пройшла комісію. Йдеться про ексглаву Національного космічного агентства Олега Уруського. Як повідомляють наші джерела, пан Уруський зустрічався безпосередньо з президентом України Володимиром Зеленським.

Незабаром згаданий проєкт був відкликаний. Але з власних джерел нам стало відомо про те, що кандидатура Уруського буде внесена знову.

Хто такий Олег Уруський?

Якими б не були агрументи на користь призначення пана Уруського віцепрем'єр-міністром з питань стратегічних галузей промисловості України – це явно не його досвід в бізнесі, який допоможе реформувати закостенілу оборонну сферу.

Зараз Уруський очолює приватну компанію "Прогресстех Україна", але прийшов він туди лише в квітні цього року. До того ж він будував кар'єру держпосадовця.

Ще в 1990-х пан Уруський займав посаду начальника управління у Національному космічному агентстві України, а також керував одним з управлінь в апараті РНБО. Після – займав посади першого заступника голови Держкомісії з питань оборонно-промислового комплексу України, керівника департаменту в секретаріаті Кабінету міністрів, першого заступника Міністра промислової політики, позиція заступника директора держконцерну "Укроборонпром" і глави Державного космічного агентства України.

Ймовірно, звідти, з 1990-х, пішли чутки про зв'язки Уруського з нинішнім членом Наглядової ради "Укроборонпрому" Володимиром Горбуліним, який в той час був секретарем РНБО, а після – радником у кількох президентів України по ВПК. На думку народного депутата від "Слуги народу" Олександра Дубинського, Уруського може лобіювати на посаду в Кабміні саме Горбулін.

Після Революції Гідності пан Уруський керував Національним космічним агентством. Саме в цей період, подейкують, у нього встановилося тісне співробітництво з тодішнім заступник голови "Укроборонпрому" Михайлом Морозовим. Останнього ж чутки пов'язують з російським бізнесменом Сергієм Максимовим (свого часу, на початку 2000-х, Морозов очолював наглядову раду VAB Банку, що належав Максимову). У російських ЗМІ досі можна знайти чимало інформації про участь Максимова в контрабанді зброї і його ймовірних зв'язках з кримінальним світом. З чуток, мав Максимов свої інтереси і в українській оборонній промисловості. Інтереси настільки великі, що він нібито навіть доплачував посадовим особам, пов'язаним з оборонним комплексом, "в конвертах" – заухвалення "правильних" рішень. Втім, з очевидних причин, крім як свідченнями очевидців підтвердити ці чутки дещо проблематично.

У будь-якому випадку, коли в 2010 році громадянин Росії Дмитро Саламатін, творець "Укроборонпрому", призначив пана Морозова, співробітника структур росіянина Максимова, директором державного підприємства "Прогрес", в Україні у багатьох це викликало великі питання.

Як мало б зацікавити (але, схоже, поки не особливо зацікавило) давня співпраця Морозова і Уруського тих, хто зараз розглядає можливість призначення останнього на посаду "куратора" оборонки в Кабміні.

Куди поділася земля "Радар"

Якщо можливий зв'язок Уруського з російським бізнесменом Максимовим через Морозова може здатися дещо надуманим, то до окремих епізодів його перебування на держслужбі питання виникають цілком конкретні.

Один з таких епізодів – продаж землі Київського заводу "Радар", яка досі, на жаль, так до кінця і не розслідувана, і яка відбувалася в той час, коли пан Уруський керував згаданим підприємством.

2 червня 2014 року Уруський був призначений головою Наглядової ради ПАТ "Радар", який входить в "Укроборонпром". Це стратегічне підприємство, яке на 100% знаходиться в держвласності і виробляє, крім іншого, ракетні боєголовки різного типу.

Але прославилося підприємство не видатними розробками, а гучним скандалом, пов'язаним з відчуженням належної йому землі в самому центрі столиці, відразу за Палацом "Україна".

Незабаром після приходу Уруського на "Радар", на нараді наглядової ради і правління підприємства було ухвалено рішення про початок процесу передачі земельної ділянки площею в 1,36 га, що належить заводу під забудову. Тоді ж була попередньо погоджена можливість передачі під будівництво згодом ще 2,06 га. В замін державне акціонерне товариство повинно було отримати 1,5 тис.кв.м приміщень – при тому, що планувалося на цій площі зведення майже 128 тис квадратів нерухомості. Тобто, безцінну землю на Печерську віддавали менше ніж за 1,5% від побудованих квадратних метрів – при тому, що зазвичай в столиці цей відсоток коливається в районі 8-10%.

15 січня 2016 року ВАТ "Київський завод" Радар "уклав з якимось ТОВ" Катерпіллер "договір про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу. Завод віддав ті самі ділянки – 1,36 га на вул. Предславинська, 35 і 2,06 га під перспективну забудову. Крім передачі 1,5 тис. кв.м, "Катерпіллер" повинен був за свій рахунок відремонтувати корпуси заводу на 76 млн грн (але, як з'ясувалося згодом, ремонт проводився тільки на папері).

Після цього компанія "Катерпіллер" почала зносити і демонтувати корпуси – і забрала собі металобрухт після знесення, так що знесені будівлі продовжували значитися на балансі підприємства із залишковою вартістю в 4,1 млн грн і на них нараховувалася амортизація.

Ця історія досі не закінчена – і при будь-якому результаті чревата мільйонними втратами для держбюджету.

Зрозумівши, що "Катерпіллер" не має наміру виконувати умови договору, "Радар" подав до суду позов про його розірвання. При цьому, згідно з договором, його розірвання з ініціативи заводу буде означати для держпідприємства необхідність компенсувати фірмі все понесені витрати – більш 77,6 млн грн.

А в 2017 році НАБУ почало кримінальне провадження: на думку слідства, посадові особи заводу "з метою одержання неправомірної вигоди для "Катерпіллер" в договорі занизили вартість ділянки 1,36 га, на якому буде вестися будівництво, більш ніж в п'ять разів, і не вказали про наявність на ній 9 приміщень вартістю понад 10 млн грн, в результаті чого зменшили розмір пайового внеску заводу більш ніж 100 млн грн.

Внаслідок проведеного аудиту навіть нібито було встановлено, що на ряд земельних ділянок заводу по Києву, чиновники заводу просто не оформляють документів. Через це такі землі можуть бути втрачені для держави. Після аудиту Київська міськрада вирішила навіть відібрати у держкомпанії решту земель. А "Укроборонпром" звертався до тодішнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука з проханням цього не допустити.

Російські корені української компанії

Як уже згадувалося, з квітня 2020 року Олег Уруський керує приватною компанією "Прогрестех Україна", яка може мати російське коріння. Згідно з реєстрами, ця компанія пов'язана з російським ВАТ "Прогресстех". Серед засновників обох компаній числиться кіпрська компанія Progresstechgroup, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин РФ Володимир Кульчицький.

За даними Центру журналістських розслідувань, в 2018 році обидві компанії виконували поспіль на проектування аеропорту "Туркменабад", при цьому українська компанія нібито навіть виконувала роботу російської.

За даними журналіста і військового експерта Юрія Бутусова, пан Кульчицький на батьківщині є академіком Академії військових наук РФ і живе в Москві. Але підконтрольна йому компанія "Прогресстех" давно працює в Україні. А з початком війни не тільки не звернула, а навпаки – посилила свою активність на території нашої держави.

Чи варто дивуватися, що в оборонній сфері поповзли недобрі чутки про те, що афільовані з російською компанією очолювана Уруським "Прогрестех Україна" може займатися шпигунством. У ДП "Антонов" навіть скаржилися, що інженерно-конструкторський центр "Прогрестех Україна" переманює у них конструкторів.

Особливо щільною була співпраця між двома згаданими фірмами до 2014 року. Зокрема, український "Прогресстех" допомагав Росії розробляти літаки Sukhoi Superjet. Чи справді така співпраця повністю припинена після початку війни або воно просто перейшло в неофіційну площину – велике питання.

Зв'язків з російською компанією і росіянином Кульчицьким на сайті "Прогресстех Україна" – годі й шукати. А ось сам пан Уруський начебто особливо цих зв'язків не приховує. Але він запевняє, що ніякої небезпеки для України такі зв'язки не несуть. Тому що Кульчицький нібито не підтримує політику президента Росії Володимира Путіна.

Але подібні аргументи сприймають не всі. Так, після того як в січні ТОВ "Прогресстех-Україна" виграло тендер на проектування нової злітно-посадкової смуги (ЗПС) Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" – саме інформація про зв'язки "Прогресстех Україна" з Росією стала причиною скасування результатів торгів.

Кому вигідний Уруський в "оборонці"?

Як і в будь-який інший ситуації, в призначенні нового впливового держслужбовця вкрай важливим залишається питання: кому це вигідно?

А вигідно це тим людям, які протягом багатьох років поспіль заробляли на корупційних схемах в оборонній сфері. Адже віце-прем'єр з питань ОПК фактично буде ключовою фігурою в сфері державного управління оборонно-промисловим комплексом. А від його дій і рішень будуть залежати критично важливі для безпеки і оборони держави галузі економіки.

"Слід виділити три ключові компетенції для такого державного управлінця: відсутність конфлікту інтересів та корупційних скандалів, належний рівень компетентності в основних сферах ОПК (авіабудування, космічні технології, машино- і суднобудування, розвиток і впровадження інноваційних технологій) і досвід глибокої трансформації державних систем і процесів", – цитують ЗМІ експерта Богдана Долінце.

За його словами, сьогодні на перший план виходить професійна команда, яка швидко включиться в процес реформування ОПК і нарешті завершить цілий ряд досі не вирішених питань, а саме: ухвалити Закон "Про оборонні закупівлі", зняти надмірну таємність державного оборонного замовлення, завершити реформування Укроборонпрому, розробити і ухвалити Державну науково-технічну космічну програму, розробити фінансові інструменти для оновлення парку військово-транспортних літаків для оборонних відомств, створити екосистему для розвитку інноваційних і критичних технологій.

Чи зможе це зробити держслужбовець, який фігурував в корупційних скандалах і пов'язаний з російським Оборонпромом? Навряд чи.

Проте, саме пана Уруського хтось, схоже, настільки сильно хоче бачити віце-прем'єром з ОПК, що його "просувають" з грубим порушенням процедури. Адже запропонував кандидатуру Уруського особисто Зеленський – при тому, що в списку, підготовленому РНБО, його прізвища не було.

"Це може тільки говорити про непрозорі "ліфти", які є результатами підкилимних домовленостей, а не прозорого процесу відбору і дискусії, яка повинна його супроводжувати. Одна з груп впливу намагається поставити "свого", який повинен реалізовувати чиєсь бачення, яке відоме вузькому колу людей", – прокоментував ситуацію керівник проектів ліквідованого Проектної офісу реформ Міноборони Артур Переверзєв.

До слова, експерти незадоволені не тільки кандидатурою Уруського – частина з них сходиться на думці, що справжньою метою створення нової посади є не наведення ладу у вкрай корумпованою галузі – а створення видимості змін.

"Усі кандидати роками працювали в державному апараті. Деякі займали керівні посади ще при Кучмі. Фактично, на їхніх очах відбувався розвал і грабіж ОПК протягом 2010-19 років. Але я не знайшов жодного критичного виступу проти корупції в ОПК від таких кандидатів. На мою думку, номінаційного комітет, який в закритому режимі вибирав кандидатів, керувався єдиним критерієм – лояльність. А за таким критерієм як раз ідеально підходять кадри без власної позиції і поглядів", – висловився з приводу майбутніх змін голова експертної організації StateWatch Гліб Каневський.

І така ситуація загрожує виникненням серйозних розбіжностей із західними партнерами України. Зокрема, при самому негативному розвитку подій, все може закінчиться тим, що наша держава втратить військово-технічну підтримку від Заходу.

"Міжнародні партнери можуть і не звернути увагу на процес призначення, а ось діяльність віце-прем'єра, якщо вона піде в розріз з уже декларованими принципами (наприклад реформи оборонних закупівель) вони точно помітять, і це може бути складним дипломатичним тупиком, оскільки загроза втрати військово -технічної підтримки – цілком реальна", – говорить Артур Переверзєв.

При цьому навіть створення нового міністерства, подейкують, вносить певний дисонанс у вже налагоджені в сфері ОПК зв'язки з Європою і США.

"Останній рік була побудована ефективна горизонталь співпраці в ОПК між Мінекономіки-Укроборонпром-Комітет ВРУ з питань нацбезпеки - міжнародні партнери, зокрема представники НАТО. Україна взяла на себе ряд реформістських зобов'язань як корпоратизація підприємств "Укроборонпрому", перехід оборонних закупівель на конкурсній основі і усунення корупційних ризиків з експорту військових товарів. Може бути так, що чинна горизонталь в ОПК буде зруйнована", – вважає Каневський.

Ось тільки поки створюється враження, що всі ці доводи не здатні переконати тих, хто лобіює в топменеджери української оборонки людину, гіпотетично пов'язану з РФ і яка протягом багатьох років працювала в держструктурах і, ймовірно, досконально вивчила всі реалізовані там схеми збагачення.

Побічно свідчити про те, що люди, які ухвалюють рішення в нашій країні, в черговий раз поступилися державними інтересами на користь власних, може і ще одне потенційне призначення.

Так, подейкують, що на посаду голови "Укроборонпрому" можуть призначити Юрія Терещенка – людину, яка раніше вже очолювала цей держконцерн, звільнену з УОП в 2014 році, за даними ЗМІ, через підозри в розкраданні державних коштів, з приводу чого навіть було порушено кримінальна справа. Але це вже – окрема глава сумної історії про "реформування" українського ОПК.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Корупція в УкраїніРосійсько-український конфліктУкроборонпром