Леся Василенко: Повернення заручників контрактної служби в армії - блог - кримінал новини України | Обозреватель
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
ГоловнаБлоги

Повернення заручників контрактної служби в армії

21.1т

7 січня 2017 року набрав чинність Закон №1769-19, який викреслив з українського правового поля поняття контрактів з невизначеним строком "до кінця особливого періоду" та надав право військовослужбовцям звільнятися з таких "безстрокових контрактів". Однак, питання, яке здавалося б вирішеним раз і назавжди з грудня 2017 року з новою силою переслідує гарячу лінію ГО "Юридична сотня".

В чому ж проблема?

Власне умови звільнення передбачені у перехідних положеннях Закону. Якщо коротко, то там вказано, що особи, які вислужили 24 місяці за контрактом строком до кінця ОП мають право на звільнення. Далі є пункт, який стосується порядку звільнення, в якому вказано, що такі військовослужбовці мають звільнятись не пізніше одного року з дня набрання чинності цим законом. Тобто, до 7 січня 2018 року всі мали бути звільнені. А як бути тим, хто набуває право на звільнення в 2019 році чи у будь-який період після 7 січня 2018 року? Власне це питання номер один, яке останнім часом розбирають юристи. По ньому можна доповісти наступне:

Абзац 2 і 3 частини 1 пункту 2 Перехідних положень Закону 1769-19 чітко передбачають, що особи, які вислужили 18 місяців з моменту продовження контракту під час дії особливого періоду та особи, які вислужили 24 місяці за контрактом зі строком "до кінця особливого періоду" набувають право на звільнення. Після цього стоїть крапка. Право є. Вислужив 18 або 24 місяці, залежно від ситуації, і можеш писати рапорт на звільнення.

Плутанину вносить частина 3 пункту 2, яка вказує на те, що звільнення відбувається в порядку визначеному Міністерством оборони і не пізніше одного року з дня набрання чинності Закону. Для того, щоб розібратись з цією частиною потрібно трохи історії цього пункту.

Приймаючи його депутати в першу чергу орієнтувались на тих військовослужбовців, які вже мали всі підстави звільнятись, прослуживши на контракті строком "до кінця особливого більше 2 років. Відповідно для забезпечення оперативного звільнення таких осіб та унеможливлення маніпуляцій зі строками в графіках звільнення, депутати замінили строк, протягом якого мають звільняти військовослужбовців з 2 років на 1 рік. Таким чином гарантували, що не буде ситуації, коли людина, яка служить з початку особливого періоду буде звільнена в кінці 2 років.

По суті ж, положення про обов’язкове звільнення протягом 1 року з дня набрання чинності Законом задумувалось для розповсюдження тільки на тих, у кого вже було право на заільнення на момент прийняття Закону. Проте, захистивши права одних, народні обранці позбавили можливості звільнитись кілька інших категорій військовослужбовців, а саме:

Тих, хто підписав контракт до кінця особливого періоду у 2016 році.

Тих, в кого строковий контракт був продовжений до кінця особливого періоду після 7 липня 2016 року.

Хоча про нюанси зі звільненням у 2018 році згадували неодноразово і з боку громадськості і Генерального Штабу, законодавчого рішення у 2017 році так і не було досягнуто. Було декілька законопроектів, але за 12 місяців 2017 року жоден не був винесений на голосування навіть у першому читанні. З доопрацьованої версії законопроекту №6473 у липні 2017 р взагалі зникли норми, які передбачали можливість звільнення безстрокових контрактників у 2018 році. Законопроект №7134, за авторства Тетяни Чорновол, пропонував оригінальне рішення шляхом внесення корективів до перехідних положень Закону №1769. Проте, цей законопроект з’явився лише у вересні минулого року та не отримав підтримки комітету. Урядових законопроектів (тобто пропозицій від Міністерства оборони) за даною темою взагалі не надходило.

Такий розслаблений підхід дає підстави вважати, що, очевидно, рішення питання не обов‘язково вимагає внесення законодавчих змін. Ця ситуація є те, що в теорії права називають колізією. В даному випадку маємо протиріччя п. 2 та п.3 перехідних положень Закону №1769. Знову таки за загальною теорією права перевагу мають ті норми, які надають вищу міру правового захисту. В цьому випадку сумніву немає, що мова йде про п.2 перехідних положень, який чорним по білому вказує з настанням яких фактів може бути припинена дія контракту. Пункт 3 описує як процесуально має бути реалізоване це право.

За нормальних обставин, зрозумівши помилковість формулювання норми та його наслідки, автори поправки мали б звернутись до секретаріату Верховної Ради щодо внесення редакційних правок. Однак, цього не сталось.

З іншого боку, Міністерство оборони могло б продовжити строк дії Директиви Д-2, яка регулює порядок звільнення з безстрокових контрактів. Таким чином відомство діяло б на виконання п.2 перехідних положень Закону №1769. Але з огляду на те, що при цьому був би проігнорований п.3, ніхто в Міністерстві оборони не візьме на себе відповідальність продовжувати дію Директиви та звільняти людей, поки протиріччя в законі не будуть усунені. І таке небажання стати законопорушниками цілком можна зрозуміти.

Рішення, які є, але ніхто не приймає

Генеральний Штаб ЗСУ, вбачаючи наближення кризової ситуації та наростання напруги у військових частинах, розробили власний проект необхідних змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

Ці формулювання можуть бути внесені в кілька законопроектів, які Комітет ВРУ з безпеки і оборони вже рекомендував до прийняття у першому читанні. А саме йдеться про проекти законів за номерами 6052 та доопрацьований 5640. Власне рішення щодо внесення змін вже зареєстровані законопроекти було мотивоване тим, що строки прийняття таких законопроектів мали б бути швидші: реєстрація та підготовка до першого читання вже були пройденими етапами.

Неодноразово Голова Верховної Ради обіцяв поставити ці законопроекти на голосування. Іноді вони навіть потрапляли до порядку денного. Проте самого голосування так і не відбувалось (чи було не достатньо голосів в залі, чи просто не виносились на розгляд). Так пройшов 2017 рік.

16 січня 2018 року - черговий день, який планують присвятити голосуванню за законопроекти у сфері безпеки і оборони. У порядок денний включений і законопроект №5640. Якщо голосування таки відбудеться, то до другого читання будуть внесені відповідні зміни, які дозволять остаточно вирішити питання з безстроковими контрактами. Проте, згідно регламенту Верховної Ради надається 14 днів з моменту голосування законопроекту у першому читанні для підготовки законопроекту до другого читання. Згідно регламенту Верховної Ради цей строк може бути скорочений до 7 днів за рішенням Верховної Ради.

Таким чином, якщо законопроект №5640 буде прийнято за основу у першому читанні 16 січня та буде ухвалене рішення про скорочену процедуру підготовки до другого читання, з 30 січня поправки до другого читання могли б бути розгялнуті комітетами. Тоді був би шанс, що на пленарному тижні 7-10 лютого могло б відбутись голосування законопроекту з відповідними попраками щодо припинення безстрокових контрактів.

Далі була б процедура передачі на підпис Президенту, а це ще додаткових мінімум 15 днів. Після підпису публікація і час Кабміну для приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону. Даний законопроект дає на це цілих 3 місяці. А це значить, що навіть якщо все складеться у Верховній Раді та в Адміністрації Президента, і законопроект буде опублікований на початку березня, то накази і директиви щодо звільнення безстрокових контрактників можуть з’явитись не раніше червня 2018 року. Логічно, що і звільнення раніше літа 2018 року чекати не варто.

З іншого боку, цілком імовірно, що будуть оперативно внесені зміни в директиву Д-2 або на її основі буде прийнята поідбна директива і звільнення поснеться не пізніше квітня 2018 року. Це найпозитивніший варіант.

Однак, більш реальний розвиток подій, за яким законопроект №5640 взагалі не розглядатиметься наступного тижня і буде переноситись на невизначений час. За досвідом минулих подібних законопроектів прийняття до літа 2018 рок не варто чекати. А відповідно звільнення зі служби контрактників, які досі служать “до кінця особливого періоду” не почнеться до кінця цього року.

Читайте всі новини по темі "АТО на Донбасі" на сайті "OBOZREVATEL".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги