"Остаточна монополія": Аульську хлорпереливну станцію на Дніпропетровщині викупили за 30 млн грн
Аульську хлорпереливну станцію, яка є стратегічним підприємством, викупили за 30 млн грн в інтересах хімпідприємства "Дніпроазот" з орбіти бізнесмена Ігоря Коломойського для "встановлення остаточної монополії на знезараження питної води в країні".
Про це йдеться розслідуванні Bihus.Info, передає Цензор.НЕТ (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця новини).
"Ще в 2018 році хімпідприємство "Дніпроазот" з орбіти олігарха Ігоря Коломойського оголосило про зупинку виробництва рідкого хлору. Цей реагент використовується всіма водоканалами для очищення питної води, а "Дніпроазот" – єдиний у країні його виробник. Через це країна опинилася на порозі екологічної катастрофи, адже без знезараження води її просто неможливо вживати. Проблему тоді вирішували на рівні уряду і Ради національної безпеки", – нагадують журналісти.
Відзначається, що період зупинки виробництва рідкого хлору "закрили" завдяки, зокрема, й Аульській хлорпереливній станції – це єдине в країні підприємство, яке займається транспортуванням реагенту і має необхідне обладнання для його переливання.
"Коли "Дніпроазот" зупинив виробництво рідкого хлору, його зуміли імпортувати і, завдяки станції, тимчасово забезпечувати водоканали", – йдеться в сюжеті.
Повідомляється, що "Дніпроазот" таки відновив виробництво рідкого хлору, але зі значно більш високими цінами на реагент – хімпідприємство після запуску підняло ціни на рідкий хлор з менш ніж 7 тис грн до 36 тис грн за тонну (а на деяких закупівлях ціна досягала і 50 тис грн за тонну).
"Ці гроші включені в платіжки за воду, а отже українці вже переплатили підприємству олігарха сотні мільйонів гривень", – наголошують розслідувачі.
Відзначається, що за майже 2 роки з моменту зупинки "Дніпроазоту" і підвищення цін АМКУ так і не зміг винести рішення щодо зловживання монополіста.
За словами директора Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери Ігоря Кустовського, розслідування проводять за двома фактами: завищення цін, які було б неможливо встановити в умовах вільного ринку і зупинки виробництва. За його словами, подання поки готово приблизно на 70%.
Також СБУ в липні 2018 року повідомила про початок перевірки посадових осіб "Дніпроазоту" в зв'язку з тим, що їх дії створили передумови для загрози здоров'ю людей і поширенню епідемій.
"Але жодного натяку на слідчі дії або результатів розслідування вищевказаних фактів так нічого і не відомо", – відзначають журналісти.
Водночас у 2019 році Дніпропетровська облрада виставила стратегічне підприємство – Аульську станцію – на приватизацію і продала його за трохи більше ніж 30 млн грн.
Станцію викупила маловідома фірма "Агентство "Мега плю", яка належить Андрію Житникову.
"Чоловік, який проживає у звичайній багатоповерхівці в Дніпрі, коментувати покупку відмовився. Зате його дружина повідомила, що на її чоловіка просто "повісили "цей об'єкт", – з'ясували розслідувачі.
Журналісти встановили, що до покупки стратегічного підприємства Житников працював у фірмах "Приват Холдинг", яка належала Коломойському, і в компанії "Енергоальянс", яка належала одному з менеджерів олігарха.
"Це може означати, що станція була викуплена в інтересах саме "Дніпроазоту" – для встановлення остаточної монополії на знезараження питної води в країні", – відзначається в розслідуванні.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
в 2018 році небезпечне стратегічне підприємство "Аульська хлоропереливна станція" було передано в приватну власність. Активісти, які протестували з цього приводу під будівлею Дніпропетровської ОДА, вважали, що це сталося в результаті корупційних дій влади області;
Активісти ГО "Стоп корупції" вимагали від НАБУ розслідувати багатомільйонні оборудки Аульською хлопереливною станцією на Дніпропетровщині. З цією справою пов'язували першого заступника глави ДніпрОДА Святослава Олійника і нардепа Андрія Денисенко;
в ситуацію довкола "Аульської хлорпереливної станції" втрутився позафракційний народний депутат Андрій Денисенко. За інформацією ЗМІ, він мав відношення до схеми передачі станції в управління приватної структури і був її головним вигодонабувачем.