Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/Розслідування

Народився в Криму, поховав КПУ, пройшов АТО, потрапив до "списку 47" - інтерв'ю з видатною людиною

7.6тЧитати матеріал російською

В "розстрільному списку 47", оприлюдненому днями, виявилася безліч відомих імен. Було там і ім'я журналіста, в минулому мого колеги по "Обозревателю" - Євгенія Лешана.

Своєю першою реакцією на цей факт він поділився в Facebook. "Не ведіться на фігню. Я не ведуся (ну, частіше не ведуся, ніж ведуся) - і ви не ведіться", - написав він.

Я подзвонила Жені, щоб попросити його розповісти більш докладно - про своє ставлення до списку, про те, хто і навіщо міг його скласти, про те, чи не побоюється він за своє життя і чи існує загроза для життів інших 46 фігурантів.

Він відповів на всі мої запитання - не тільки про список і "справу Бабченка", але й про війну на Донбасі, про Крим, про Росію і її громадян. Як людина, що пройшла АТО.

- Женя, ти - фігурант "списку 47". Тебе лякає цей факт?

- Ні. Він мені не подобається. Мені не хочеться перебувати в цьому списку.

- Як ти думаєш, чому ти в ньому опинився?

- Це треба запитати у того, хто його складав. А того, хто його складав, я не знаю, і навіщо - теж не знаю.

- Власне, про це я і хотіла тебе запитати. Цей список може бути плодом російських спецслужб або просто хитрістю СБУ? Наприклад, таким чином вони могли перевіряти канали витоку інформації.

- Ну, це вже точно не для того, щоб перевіряти канали витоку. Для цього існують інші способи.

А щодо того, хто цей список складав... Його міг скласти хто завгодно. На сьогоднішній день ми знаємо, що СБУ працює саме з цим списком. Порушенням кримінальної справи щодо розголошення інформації вони дали зрозуміти: так, це той самий список.

Чому саме ці люди? Ну дивись. У ньому є кілька медіаменеджерів, повно кримчан, кілька журналістів, кілька блогерів, відносно багато "ліваків", причому, всі проукраїнські. Досить багато лібералів. Там є редактор "Думської" Константинов, якого не прийнято вважати проукраїнським. Плюс один умовно правий - блогер Богдан Буткевич і одна смішна жінка - Лариса Ніцой.

Ультраправий спектр там не представлений взагалі.

Кому це потрібно? Я не беруся стверджувати. Але якби цей список почали здійснювати, то це могло б виглядати як терор проти ліберальних і лівих, проти активних людей із засобів масової інформації.

Це могло розвинути громадянський конфлікт і продемонструвати, що влада не здатна контролювати ситуацію в країні, не здатна захистити людей і вберегти їх від подібного терору. І підозра падала б на ультраправих, тому що, повторюю, в цьому списку немає жодного ультраправого, зате вистачає тих, до кого ультраправі мають певні претензії.

Але це всього лише мій домисел, мої припущення. Тут може бути абсолютно інший сенс і інші автори.

- Як ти думаєш, зараз, коли цей список оприлюднений, і якщо припустити, що він дійсно реальний - чи можна говорити, що цим людям вже нічого не загрожує, якщо вже таємне стало явним?

- Тань, ми живемо на такій ділянці планети Земля і в такий період існування планети Земля, що ніхто не може бути в безпеці. У нас постійно щось вибухає, у нас постійно стріляють, у нас діє купа різного ступеня відмороженості груп - як політичних, так і бізнесових, які не зупиняться перед якимись діями, не кажучи вже про інтереси сусідньої держави. У нас йде війна, чорт забирай.

Ніхто не в безпеці. Але я не розглядаю цей список як список людей на забій. Я не думаю, що ми є реальними цілями.

Тим більше, я все-таки не виключаю, що це внутрішня гра українських спецслужб.

Це не привід ховатися і тремтіти за свою шкуру.

- Женя, як в принципі ти оцінюєш історію з "вбивством" Бабченка? Якби тобі запропонували участь в подібній спецоперації, ти б погодився?

- Таня, їм би довелося мене дуже сильно переконувати - в тому, що це все насправді і в тому, що це дійсно потрібно. І я не впевнений, що мене б переконали.

Якби вони представили вагомі докази, то, можливо. Але не впевнений.

- А сама ця історія - кому вона зіграла в "плюс"?

- Та нікому. Розумієш, у наших спецслужб одна проблема: вони не дограють до кінця.

Сама по собі методика не унікальна. Інсценування - це досить поширений метод. Всі кричать: "Ай, втратили довіру!" Але всі спецслужби світу так працюють, коли потрібно зловити кілера на гарячому.

Але всі подальші заяви СБУ, всі ці історії зі списками, всі ці заяви Луценка, ці спроби консолідувати широкі маси трудящих навколо влади, запобігти жахливий злочин, виглядають дуже комічно і незграбно.

Я не бачу тут тих, хто виграв.

- Але ж Росія повелася, повірила. Вони виявилися в ролі повних ідіотів.

- Ну, якщо нас це задовольнить... Ми виставили Росію дурнями. Які бонуси це дасть Україні в майбутньому я, чесно кажучи, не знаю.

Так, дуже добре, що поки нікого не вбили. Це супер, це чудово, це однозначний "плюс". Ось і все.

- Є пара питань по Криму. Чи давно ти був в рідному місті - в Сімферополі? І чи віриш ти, що Україна відновить контроль над Кримом?

- В останній раз я там був влітку 2014 року, незадовго до мобілізації. Після повернення з АТО, зрозуміло, я в Криму не з'являюся.

Що стосується того, вірю я чи не вірю... До 2014 року я не вірив, що Росія анексує Крим. Тому я зараз не говорю категоріями "вірю - не вірю". Я просто вважаю, що потрібно бути готовим до будь-якого розвитку подій.

- Ти знаєш, як ми любимо стібатися над Кримським мостом. Особисто ти хотів би, щоб він завалився?

- Та ні. Це суто інструментальний підхід. Якщо в якійсь конкретній ситуації треба буде, щоб він впав, значить, треба постаратися зробити так, щоб він впав. А щоб завалився просто так... Навіщо? Не потрібно витрачати зусиль, якщо на те немає якоїсь конкретної необхідності, яка принесе якісь бонуси.

Зараз руйнування Керченського мосту означає повне перекриття Азовського моря для будь-якого судноплавства. Це означає повний гаплик нашим портам. Нам це треба? Нам це не треба.

Тому я пропоную ставитися до Керченської мосту взагалі без емоцій, і підходити до питання виключно меркантильно, з точки зору вигоди.

- Колись ти був комуністом. КПУ заборонена в Україні. Як ти ставишся до цієї партії і її очільника? Чи вважаєш ти їх ворогами України?

- Як можна ставитися до того, що вже, за великим рахунком, не існує? Земля їм пухом.

Це частина моєї біографії, я її не соромлюся. Це минуле, яке залишилося в минулому і з яким я, слава богу, зумів попрощатися.

Що стосується рядових членів цієї партії, то це люди, які зачепилися за минуле і сподівалися, що в якихось варіантах відновлення цього минулого можна знайти щастя для країни.

Що стосується керівництва, то воно цинічно на цьому грало, заробляючи свої бонуси. Багато в чому їх вина в тому, що Україна сьогодні в такому неприємному становищі. Але далеко не тільки їх.

"Дамо мертвим ховати своїх мерців", як сказано в Біблії.

- І щодо твоєї журналістської діяльності. Чи змінилося зараз твоє ставлення до професії журналіста?

- Ми щойно говорили про комуністів. Це занадто багатозначне слово, якщо брати в світовому контексті. Воно означає занадто багато, і тому не означає нічого. Поняття "журналістика" в даний час схиляється до того ж.

З розвитком електронних медіа, коли кожен сам собі журналіст, це поняття дуже сильно розмивається. Чи може блогер вважатися журналістом? Чи може журналіст бути блогером? Чи може незареєстрований ЗМІ вважатися ЗМІ?

Є люди, які роблять роботу якісно, ​​які займаються якісними розслідуваннями, якісної новинною журналістикою, якісною аналітикою. І є ті, хто просто жене жовту хвилю і заробляє очки на переглядах.

І на те, і на інше є свій покупець, своя аудиторія. Це може подобатися або не подобатися, але такі реалії сьогоднішнього дня. Кожен вибирає, що йому до душі.

- Ти був а АТО з 2014 року. Який досвід тобі дала ця війна?

- Те, що всі ми смертні і те, що людей, які навколо тебе, завжди потрібно поважати. Це, власне, і все.

- У якому званні ти закінчив війну?

- На війні я був солдатом, навідником-оператором бойової машини піхоти, зараз я молодший лейтенант запасу, артилерист.

- На твою думку, чи є варіанти, як можна зупинити війну, як припинити військові дії?

- Як можна припинити військові дії? Простіше простого. Капітулювати та й все. Бойові дії тут же припиняться.

- Хто повинен капітулювати?

- Той, кому потрібніше припинити війну. Взагалі, це дуже негарне словосполучення - "припинити війну". З цинічно-пацифістичного лексикону, який не відображає реальності, яка не хоче приймати причин, внаслідок яких війна не закінчується, внаслідок яких вона почалася.

Коли мені хтось каже - "припинити війну", - я відразу з недовірою починаю ставитися до того, хто це говорить. Тому що це говорять або люди дуже недалекі, або люди цинічні.

Той, хто хоче припинити війну, не говорить про мир, а говорить про капітуляцію однієї із сторін.

Мене не влаштовує мир за умови капітуляції України. Капітулюючи, ми втрачаємо набагато більше, ніж коли ми ведемо війну.

Нам є за що вести цю війну, у нас є всі причини не припиняти її, всі причини вести її до перемоги.

Яка це буде перемога - дипломатична, комбінована перемога за допомогою дипломатичних, міжнародних і військових зусиль? Чисто військова перемога - навряд чи, тому що військовий потенціал - наш і супротивника - непорівнянні.

Будемо подивитися.

- Як твоє перебування на війні позначилося на ставленні до Росії і до її громадян?

- Я можу дуже емоційно реагувати на якісь дурниці, які висловлює якийсь конкретний росіянин, але в цілому ставлення спокійне і холодне.

Мені нема чого з ними ділити, у мене немає причин хоч якось до них ставитися.

Так, будь-який росіянин розділяє відповідальність за дії своєї влади, як би вони не відгороджувалися від цього. Але закликати їх до цієї відповідальності я не збираюся.

У нас завдання просте: відстояти своє і вийти з цієї війни з найменшими втратами, а краще - з нульовими.

А вони там нехай горять вогнем. Мені не цікаво, що буде з ними, мені не цікаво, чи залишиться цілої Росія, мені не цікаво, які душевні травми ми завдамо російському народу, відстоявши наш Донбас і наш Крим. Нехай звертаються до психологів і психоаналітиків.

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "OBOZREVATEL".

1
Коментарі
4
6
Смішно
11
Цікаво
2
Сумно
2
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Шевченко Олег
Шевченко Олег
Почему на Украине реально все херои на рожу как и этот одни шакалы???????
Показать комментарий полностью

Наші блоги