ГоловнаБлоги

В Україну через дірявий кордон гроші Росії валізами завозять - Мирослав Гай

41.8тЧитати новину російською

У другій частині інтерв`ю відомий волонтер та блогер Мирослав Гай розповів про успіхи України в інформаційній війні, про те, як Росія впливає на мізки українців, про російські фейки та їх викриття, а також про те, чи є сигнали до того, що Російська Федерація готується до великої війни.

Першу частину розмови читайте тут.

- Мирославе, ми чимало говорили про те, як розуміють і бачать ситуацію на українському Донбасі за кордоном. А як бути з мізками людей тут, у нас? Бо складається враження, що більшість людей втратили навіть ту здатність до критичного мислення, яка була до війни. Щойно з`являється якась інформація – її миттєво підхоплюють, починають розповсюджувати – і беззаперечно вірять всім, навіть самим диким твердженням!

- Ну, послухайте! РФ ще з 2013 року оголосила про наявність у них такої певної доктрини невійськових методів ведення війни – так званої "Доктрини Герасимова". На неї увагу в НАТО звернули тільки в останній рік – і зараз роблять аналітичні доповіді щодо цієї доктрини.

Ми ж, українці, знали про її існування і в 2014-му, і в 2015-му роках. Достатньо давно знали про ті методи, які Росія використовує.

Зокрема, одним з ключових невійськових методів ведення війни, які полюбляє Росія, є інформаційні операції. Це прописано в їхніх доктринах, в їхніх керівних документах – що головним елементом є психологічні операції серед населення противника.

Росія нас офіційно вважає ворогом

Про це каже і їхня статистика, згідно якої для більшості росіян Україна – головний ворог після США. Тому вони і проводять у нас інформаційні операції. Для цього були створені цілі підрозділи, які діють, в тому числі, на території нашої держави.

Якими методами вони це роблять? В першу чергу, вони створюють інформаційні хвилі. Публікують певні дописи, як вони робили, наприклад, під час "Брексіт", під час виборчої кампанії в США.

І за рахунок соціальних мереж, ботів, ботоферм вони розсилають інформацію, максимально розповсюджують її – і формують враження у великої аудиторії, що ці думки, що транслюються – то думка більшості. Думка мільйонів. Що так думають всі. І коли до вас приходять десятки дописувачів, які твердять "це правда" - у вас рано чи пізно складеться враження, що це – дійсно правда.

Більше того. Наша психіка має одну особливість: нам дуже складно пручатися думці більшості. І ця особливість досить вміло використовувалася ще радянськими психологами – для розробки такої науки, як керування поведінкою мас.

Тобто, ви створюєте враження у окремої однієї людини, що якась інформація, якась думка, якийсь наратив переважає в інформаційному просторі - і таким чином знімаєте у неї критичне ставлення до цієї ідеї. І людина зрештою присвоює собі цю думку.

Саме тому так легко і проходять усілякі ідіотизми на зразок "мальчіка в трусіках", бандерівців, вбитих снігурів… До речі, чим абсурдніша ця ідея – тим легше в неї повірити.

- Це ще Геббельс підмітив…

- Так, у німців були такі розробки, але базувалися вони на напрацюваннях радянських психологів. Знаєте, чому це працює? Бо ти думаєш: та не може бути! Ну хто би мені брехав про такі дурниці? Особливо, якщо робить це мільйон людей.

Це все працює. І це виявилось потужною зброєю. Але якщо Російська Федерація може це використовувати, то НАТО не може робити це так відверто. Бо це – втручання в мізки особистості.

Це – злочин проти людяності. Цивілізовані країни так не роблять

Так РФ працює у нас. Беруть якусь думку, скажімо "Довкола зрада і все погано" - і починають масово транслювати її через усі можливі джерела: в коментарях, просячи опублікувати якісь статті у журналістів, які можуть це зробити за гроші, публікуючи блоги – навіть у відомих авторитетних виданнях – і потім транслюючи скріншоти з цих видань через інші канали. Що говорити, якщо навіть в британському "Гардіан" є російські кошти. Там є власники російські.

- Дійсно, було кілька випадків, коли в авторитетних західних ЗМІ виходили колонки певного змісту – а потім це видавалося за офіційну позицію редакцій…

- Бо це один з варіантів, як працюють росіяни.

Ще один метод – знаходження в суспільстві якихось болючих точок, непорозумінь, гострих проблем. Це може бути, наприклад, питання мови – російської і української, або, як недавно було, угорської. Це може бути питання Хатині…

І далі створюється прецедент, іноді – за допомогою навіть фізичного втручання: акту вандалізму, наприклад, який фіксується на камеру і потім транслюється через ЗМІ. Так загострюється протистояння між певними верствами населення.

І таких точок протистояння вони намагаються зробити багато.

Ви ж тільки погляньте, з ким нас за останній рік тільки не намагалися посварити? І з поляками, і з угорцями… І все це транслювалося в російських ЗМІ. Щотижня, щодня там говорили про Україну: що сказали угорці, що сказали українці, як відреагували поляки…

Згадайте, як бруднили пам`ятники, фарбою заливали… Як невідомі мочилися на монументи періоду Другої світової. А потім це все транслювалося активно в інформаційному полі. І загострювалися конфлікти – міжнаціональні, міжконфесійні.

Як результат – виникали зони нестабільності. Бо це – один із засобів дестабілізації. І так само росіяни поводять себе і в Європі, зокрема, в країнах Балтії.

Про це знають наші іноземні партнери.

Тому зараз Росію вважають країною, яка несе загрозу

Ну і кібернетичні загрози. Зараз викладаються дані про злами серверів Демократичної партії в США, Про те, що були занесені віруси, які паралізували цілі системи в Європейському Союзі. Про кібернетичні атаки на світові хаби економічні, на гігантські корпорації, коли були паралізовані робота "Амазона" і Твіттера зокрема. Навіть спроба атаки на атомні електростанції була зроблена!

І все це – теж один з напрямків інформаційної війни.

- А є підтвердження, що у всього цього ноги ростуть з Росії?

- Так, зараз ці дані вже є. Зокрема, зараз голландські хакери позламували хакерів російських – і виклали інформацію щодо їх причетності до цих атак. Більше того, голландці навіть підключилися до камер ноутбуків росіян – і пофотографували людей, які проводили інформаційну атаку з російської території під час президентської кампанії в США.

Вони цих людей навіть в обличчя тепер знають! Уже це все не приховати! І саме за це зараз вводяться санкції проти Росії – бо Росія розпочала глобальну війну. Так, вони роблять зараз це невійськовими методами, тому не для всіх це очевидно. Але це вже інше питання. Головне – все це бачить і розуміє військове експертне середовище.

І те, що я вам зараз не маячню якусь розповідаю, підтверджують керівні документи тих же США. Ви ж подивіться, за що вони вводять санкції! Подивіться, які питання безпеки піднімаються зараз в НАТО! Подивіться, які брошури щодо гібридної війни з`являються в фаховому середовищі!

І все це насамперед б`є по українських громадянах. Чому? Та тому що якщо Росія спромоглася впливати на США, які взагалі геть за океаном знаходяться, або намагалася організувати тими ж методами переворот в Чорногорії, або втрутилася в референдум по Каталонії, чи той же Брексіт візьміть – то там у них не так багато агентів впливу, як в колишній радянській республіці, в Україні.

- Та й інтересів менше.

- Менше інтересів, менше людей, які афільовані з РФ – поєднані бізнесом, родинними зв`язками… Сюди навіть бабки легше завести, бо можна не через банк це робити, а просто чемоданами через дірявий кордон завезти. Тому тут вони взагалі можуть будь-яку діяльність розгорнути. І розгортають!

І при цьому, як ми вже з`ясували, рівень безпеки в нашій країні – куди нижчий, ніж у тій же Великобританії, Іспанії чи США. Але повірте: там у всіх волосся дибки стає від розуміння того, в якій небезпеці вони тоді опинилися. Що є можливість скеровувати цілі нації до рішень, що призводять до нестабільності.

Це – війна.

- Ми маємо зараз що їм протиставити - у цьому виді війни?

- Дуже мало. Нам треба розраховувати на розвиток громадянського суспільства.

- Це надто тривалий процес, аби ми могли собі дозволити чекати...

- Так, це тривалий процес. Але в умовах війни, коли в її жерлі куються кадри – волонтери їздять і щось возять, активісти мітинги проводять – то ми можемо сказати, що у нас цей процес відбувається куди швидше, ніж в інших країнах. Це по-перше.

По-друге, допомога іноземних партнерів. Чим вони можуть нам допомогти? Вони не можуть провадити так активно протидію РФ, тому що деякі факти дуже складно довести. А на деякі дії потрібні політичні рішення урядів країн.

Тут ми якраз менш обмежені, тому що у нас війна вже йде. І повірте, наші фахівці з різних силових відомств, які займаються саме цими питаннями – вони зараз на дуже високому рівні знань і протидії.

Цього мало, тому що потрібні більші бюджети, більша кількість людей, треба залучати не державний, не військовий сектор, а цивільний – зокрема, фахівців з маркетингу, з психології, з медіапсихології… Не може одне Військове телебачення, скажімо, спростовувати пропаганду чи вести контрпропаганду. Це мають бути десятки телеканалів!

А в Росії це чудово розуміють. В минулому 2017 році такі крупні телеканали, як ОРТ, Росія-24 та інші наказом президента РФ були переведені до об`єктів військового призначення, важливих для оборони, стратегічних. Щось ніхто про це не говорить!

Та відкрийте документи просто! У них телеканали – це вже військові об`єкти. Офіційно

- А у нас, в країні, яка потерпає від російської агресії...

- А у нас – канал "Україна", який не український зовсім. У нас редактор проросійського видання, який існував на гроші Януковича, тікає до Відня, тому що його не можуть зловити. У нас газета "Вєсті" біля метро по гривні продається!

Через те, що у нас – свобода слова, ми не можемо закрити програми, які відверто шкодять державним інтересам, які пропагують насильство або ворожнечу.

Тобто Росія може плювати на закон і живе по військових правилах. І в цьому диктатура дуже вигідна, тому що ви просто наказали - і всі роблять. А ви можете сміливо брехати, казати: а ми так не робимо, а то не ми…

А демократія, навіть така молода і невпевнена, як в Україні, не може користуватися такими методами. Бо, по-перше, миттєво наразиться на звинувачення світового товариства в утисках свободи слова і порушеннях принципів демократії. А по-друге – тому, що є певні правила, яких треба дотримуватися.

Тому в цьому сенсі, демократичний устрій – то наша вада

Але повірте мені, щойно НАТО і США розвернуться до Росії обличчям, як до ворога (а це вже відбувається), коли запрацює весь бюрократичний апарат і будуть прийняті всі керівні документи – мало їм не покажеться.

Це, до речі, ще одна вада демократії: те, що все відбувається так повільно. Але коли вже відбудеться – це буде потужно, системно, конкретно і з вкладанням велетенського бюджету.

І це буде не одна-дві країни. Це буде весь блок НАТО. Всі країни – як одна.

- Повертаючись до наших українських ЗМІ. Ви, як людина з медіасфери, вважаєте допустимою в нинішніх умовах дискусію, що точиться в журналістському середовищі щодо позиції, яку мають займати журналісти під час війни? Коли частина колег виступають за те, що треба бути спершу громадянином, а вже потім – журналістом, а інша частина впевнена, що має залишатися "над зіткненням" - і тим дотримуватися певних журналістських стандартів?

- Я глибоко впевнений, що журналіст в країні, яка бореться за свою незалежність і за свою свободу, журналіст, в чиїй країні щодня помирають військовослужбовці, віддаючи життя в тому числі і за те, що він може взагалі ходити і брати інтерв`ю - має займати тільки одну позицію: позицію за свою країну, проукраїнську позицію.

Його обов`язок - боротися з пропагандою усіма можливими методами. І ні в якому разі не лишатися відстороненим, як ми могли собі це дозволити у мирний час.

Треба конкретно визначатися зі стороною, визначатися з тим, хто для нього ворог, а хто – друг

Де його родина і яку країну він вважає батьківщиною. Де він хоче жити.

Інакше він тільки шкодить. Інакше журналіст перетворюється в шкідника. Бо він якоюсь мірою легалізує вигадки противника, коли відсторонено ретранслює їх.

А на тій стороні брешуть апріорі. І саме з цієї позиції і слід підходити до будь-якої інформації, що звідти виходить. Бо РФ заявила про перемир`я в Сирії – і тут же розбомбила конвой ООН. Бо РФ пообіцяла "зелений коридор" в Іловайську – і тут же розстріляла хлопців, що виходили. Бо РФ заявила про виведення військ з Сирії – і накрила бомбами ринок з цивільним населенням. Бо РФ запевняє "ми не вводили війська в Крим" - а в цей час "зелені чоловічки" захоплюють адмінбудівлі і військові частини…

В таких умовах нормальний журналіст скаже: це брехуни, не вірте їм, бо все, що вони кажуть – нахабна брехня!

І, як на мене, це єдина правильна позиція. Тому що з іншою виграти неможливо. Це стосується насамперед буремних часів.

Наші спецслужби роблять все, щоб ця країна була безпечною. А хтось – не робить. Там теж є різні люди. Наші високопосадовці не раз заявляли: у нас дуже велика кількість російських агентів. У тому числі, і у наукоємному оборонному секторі. Скільки було випадків, коли виносилися дуже важливі секретні документи – і це зупиняла СБУ?.. Торік виявили одного військового високопосадовця-зрадника. Та навіть перекладач прем`єр-міністра агентом виявився!

Тому що можу сказати? Як і в суспільстві в цілому, у наших спецслужбах є різні люди. Не можна сказати, що там – тільки патріоти або тільки вороги. Ясно тільки одне: вони опинилися у дуже складній ситуації, бо хтось чесно виконує свої обов`язки по захисту країни, а по комусь дуже складно навіть визначити, чи людина умисно саботує, чи то просто дурень.

- Щодо ситуації на фронті що можете сказати?

- 14 загиблих за січень. По одному загиблому що два дні. І купа поранених.

Тому ну яка ситуація? Війна як війна. Вона не така активна, як була, приміром, у 2014-му році. Але так чи інакше – гинуть люди.

- Передумови для змін існуючої ситуації бачите?

- Наші Новоолександрівку і Катеринівку зайняли. Тобто зміни є. Зміни ж не відбуваються, якщо їх хтось не підготує!

Інша справа, що говорити про якісь зміни заздалегідь – то дурна робота. Бо можна загальній справі нашкодити. Але робота ведеться. І це видно.

Ми ж бачимо, скільки у "сірій зоні" за останній рік міст стало українськими. Точніше, перейшло під наш контроль – бо всі населені пункти на Донбасі були, є і будуть українськими. А зараз туди повернулася українська влада

Просто ситуація складна, якщо дивитися загальніше

От днями Білорусь заявила, що не буде з нашим ВПК співпрацювати. А вони ж виготовляли величезну кількість обладнання, яким ми досі користуємося. І до протитанкових комплексів "Скіф" - ті, що нині "Стугна" називаються. І тепловізори для армії ми закуповували там. І ПСО – це снайперські приціли… Це все білоруське було.

Я вже не кажу про мастильні матеріали, зокрема, для авіації. Про бензин. Про ремонт вертольотів.

Тобто те, що вони провели спочатку навчання "Захід-2017", потім "Батька" клявся, що він наш друг і взагалі ми – не розлий вода, а потім вони нас просто кинули, зрадили і припинили по стратегічних напрямках постачати нам озброєння (за гроші, до речі) – це говорить про те, що Росія має там шалений вплив. І все, що нам казали, що спільні білорусько-російські навчання ніякої загрози для нас не несуть – неправда.

Куди більш праві були наші іноземні колеги, які почали американські танкові бригади звозити під кордони з країн Балтії і Польщі.

Те, що зараз відбувається в зоні АТО – отака млява позиційна війна-не війна – це насправді період, коли обидві сторони просто тягнуть час. І питання в тому, хто за цей час підготується краще.

Росія стягує техніку, будує укріплення, готує першу, другу, третю лінію. Подивіться, що американські експерти кажуть? Ці гади готуються до війни – більш масштабної, ніж та, яку вони ведуть зараз.

І щось мені здається, війна ця буде не в Китаї

- Вона буде - повномасштабна? Не сумніваєтеся вже в цьому?

- Залежить від того, як ми підготуємося. І від того, чи ми лишимося з ворогом сам на сам – чи матимемо підтримку.

Нам самим складно було би впоратись, скажу вам чесно. Навіть неможливо – без якихось шалених втрат, неприйнятних для країни. Тому великі сподівання – на допомогу наших іноземних партнерів.

І ви ж бачите, що Петро Олексійович підписав у цьому році наказ на дозвіл заходу на українську територію іноземної техніки. Так, для навчань. Але в цьому році ми вдвічі, а то й втричі збільшуємо кількість спільних з НАТО заходів – порівняно з минулим роком.

І це свідчить, що там розуміють загрози. І безпілотники США літають і над Кримом, і вздовж кордону з Росією – моніторять ситуацію. Тому певні сподівання на те, що якісь зміни відбудуться, що ми готуємось – є.

Насправді зараз активно все відбувається. Ми зараз до стандартів НАТО наближаємось, просто що поки не в матеріальному плані, почали з розроблення бюрократичних, організаційних питань – номенклатури, питання логістики. На рівні законодавства якісь відповіді даються. І тільки коли все це буде прийнято, ми побачимо зміни. Зміниться форма, зміниться харчування, зміняться способи викладання або тренувань. Але найперше готується нормативна база.

І зараз це робиться. Але дуже повільно. Росія в цьому плані набагато швидша. Знову ж таки – бо у них диктатура. Вони просто наказали кинути кудись війська – і багато для цього не треба.

У них Путін вийшов і сказав: ми в цьому році маємо перевести всю нашу промисловість на військові рейки. Він це сказав дослівно. І вони одразу почали штампувати документи один за одним.

А у нас спробуй проштовхнути щось через Верховну Раду! Поки всіх депутатів не обійдеш… Закони дуже важливі для Збройних Сил місяцями лежать! Тому що – демократія. І немає єдності. І це реально шкодить.

Я чому роблю такий ліричний відступ? Тому що те, що відбувається на фронті – це розтягування часу. Для обох сторін. І для нас це затягування набагато шкідливіше, ніж для росіян.

- Чому?

- Тому що росіяни можуть сюди засилати найманців у великій кількості, а ми - не можемо. У них для цього є фінанси і є багато людей, які залюбки сюди поїдуть, аби повоювати і заробити грошей.

А наша армія просто сидить в окопах. І це проблема. Тому що армія, яка не воює і не тренується посилено – вона просто потроху починає розвалюватися.

Але я все-таки сподіваюся, що цього не станеться. І що цього року збільшиться кількість навчань, заходів різноманітних. Що будуть таки прийняті дуже важливі накази і закони щодо поліпшення соціального захисту військовослужбовців. І це робиться потроху. Але дуже повільно.

- Чи маєте якусь інформацію стосовно переміщень на окупованій території, стосовно заходу техніки з території РФ, переходу через кордон живої сили?

- Вони працюють там постійно. Зараз завершують будувати (якщо досі не завершили) аркадну дорогу вздовж наших кордонів біля Ростова, захоплюють і Донецьку, і Луганську область. І у них все спокійно проходить на Іловайськ, на Дебальцево і так далі.

Всі це бачать. Наші військові – теж

- А про щось таке, що виходить за межі звичних переміщень, можна говорити?

- Ні. Нічого такого, щоб дало підстави сказати, що завтра буде наступ, не фіксується. Хоча цього і не треба. Вони все стягнули за 2014 рік. Ви ж читали звіти? Наприклад, звіт Міноборони. Аваков також звітував… Там близько 300 танків – це більше, ніж у Німеччини і Польщі. Там більше 800 одиниць іншої броньованої техніки…

Тобто вони все зігнали. Питання - в екіпажах. Але ж екіпажі – не проблема. Вони просто перейдуть кордон, якийсь десант швиденько завезуть – і сядуть на ці машини. На те, що понастягали сюди вже давно.

Для того, щоб там розпочати якісь дії, треба тільки завезти людей. І розгорнути інфраструктуру, налагодити постачання. Це друга лінія, тил. Тому треба аналізувати, що вони робили під час навчань "Кавказ-2016", що вони заводили під час "Заходу-2017". І де це все позалишалося.

І питання у тому, які бази вони створюють. Що вони будують довкола України. А вони будують! І буде другий ешелон, третій…

- Дуже такий тривожний зараз період, так?

- Всі про це говорять! Якщо Курт Волкер каже, що гірше, ніж у 2017-му було тільки в 2014-му, що минулий рік був найкривавішим, що багато втрат було, якщо американці, які чимало бачили, твердять, що у нас тут реально йде війна і підготовка до ще більшої війни, якщо всі генерали НАТО переконані, що це – підготовка і Росія йде до агресії - то чому ми маємо вважати інакше?

Вони ж не просто так все це роблять, аби теревені розводити. А ми просто звикли вже жити спокійно, втратили пильність, бо нас всі ці роки лякали наступом на Київ. А раз цього не сталося – ми вирішили, що і не станеться далі.

Насправді Росія готується до великої війни

Буде вона чи не буде – ми не знаємо. Але коли вони готуються, вони роблять це роками.

І просто порахуйте. У нас 14 людей загинуло за місяць – це при тому, що на новорічні свята було оголошено перемир`я. Тобто ми несемо такі втрати під час "перемир`я. То що ж тоді казати про період, коли ніякого перемир`я не буде?

Тож зараз все дуже складно. І коли хтось там починає розводитися про "зраду" - хочеться порадити: вникніть в глобальність питань. Навколо України відбуваються глобальні процеси. Зараз великий центр на цьому регіоні щодо взагалі безпеки, питань загроз, питань дипломатії і так далі.

Тому подивимося, як воно буде далі. Будемо слідкувати, готуватися.

Читайте всі новини по темі "Російська воєнна загроза" на сайті "Обозреватель".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги