Візьміть участь
у розіграші
Набір косметики для чоловіків Взяти участь
Приз
Конкурс
ГоловнаБлоги

/Розслідування

Мені не потрібна помста, мені потрібна правда - батько загиблої в Берегові поліцейської

63.2тЧитати матеріал російською

Днями Україну сколихнула шокуюча історія: в Берегові на Закарпатті за вкрай загадкових обставин загинула дівчина-поліцейська.

Офіційна версія трагедії виглядала так: в абсолютно здорової 26-річної Катерини Карнаухової раптово стався епілептичний напад, який призвів до крововиливу у мозок, і, як наслідок, до коми, а потім і смерті. Неофіційно ж вбитому горем батьку натякнули: перед смертю дівчина взялася розкручувати клубок злочинів, пов'язаний з наркоторгівлею.

Чи справді дівчину вбили? Чому її товариші по службі щосили опираються розслідуванню трагедії? І яку роль у цій страхітливій історії зіграв коханий Каті? Про це OBOZREVATEL розповів батько загиблої, В'ячеслав Карнаухов (позивний "Дід"), що від початку війни захищав Україну у складі батальйону "Донбас", а після - "Азов".

- В'ячеславе, коли ви дізналися про те, що з вашою донькою сталася біда? Коли з'явилися перші підозри, що загинула вона не своєю смертю?

- Що з Катею біда, я взнав одразу, як її привезли в реанімацію, о 3.30 ранку 19 травня. Мені син подзвонив, повідомив. Сказав, що лікарі дають один шанс з мільйона на те, що вона виживе. Я одразу ж взяв квиток і полетів до неї, в Берегове - бо після мого розлучення з дружиною жили ми в різних містах.

Коли приїхав, одразу кинувся в реанімацію, до доньки. Увійшов у палату - і отерпнув: вона лежала на ліжку, така маленька, вся обплутана трубками і проводами, під'єднаними до апаратури...

Ще до того, як я зайшов до Каті, встиг двома словами перекинутися з сином. Він мені сказав, що сам точно не знає, що з нею сталося. Що в лікарню її привезли у супроводі її хлопця, який потім десь зник. Саме він і сказав, що у Каті стався епілептичний напад, а він намагався її врятувати, витягав її язика - а вона тоді покусала йому руку. Зрештою він викликав "швидку".

Коротше, не хлопець, а справжній герой, подумав я. Поки не почав з'ясовувати.

Вже коли я вийшов від дочки, розпитав докладніше про чоловіка, який був із нею поруч, коли вона впала в кому. Син розповів, що це колишній слідчий Берегівського РВВС, Михайло. Вони з Катею зустрічалися. Він одружений, але все обіцяв моїй доньці, що розлучиться і створить сім'ю із нею.

- І вона вірила?

- Вона його любила до нестями. Дівчинці 26 років було. Так що йому не складно було всі ці роки водити її за ніс.

І я почав його шукати, щоб поговорити особисто, почути, що ж сталося тієї ночі. Виявилося, що він уже наступого дня перетнув українсько-угорський кордон. На телефонні дзвінки не відповідав.

Тоді я пішов у поліцію. Там до мене вийшов в.о. начальника Берегівського РВВС (він же - начальник слідчого відділу) та один з його заступників. Запросили мене в кімнату для відвідувачів. І щойно ми сіли - вони мені заявляють: у вашої Каті було важке захворювання, від нього вона і померла.

Я дещо сторопів. Кажу: зачекайте, вона 4 роки влаштовувалася в поліцію. 4 роки медичні комісії її перевіряли! Було б щось - вони б давно її відсіяли. Але ж не було жодних претензій!

- І Катя ні на що не скаржилася?

- Ніколи. Кажу їм: а ви знаєте, що її в лікарню побиту привезли? Я як тільки в палату зайшов - побачив, що у неї під оком великий синець. "Та ви що?!" - здивувалися. Начальник цей при мені телефон витягує, дзвонить кудись, вимагає негайно послати до лікарні слідчого, щоб той все зафіксував.

У ході розмови з’ясувалося, що на місце події ніхто з відділку не виїздив - "лікарі ж сказали, що справа у хворобі". Людина померла, клінічна смерть о пів на четверту ранку настала - а вони навіть не приїхали! Не провели опитування свідків! Не зробили взагалі нічого! Як вони мені пояснили: "ми не маємо права, ми не відкривали кримінальне провадження".

Вони навіть не опитали свідка, який останнім бачив мою дочку живою і здоровою, який викликав "швидку", який приїхав слідом у реанімацію. Вони не зафіксували те, що у нього покусана рука, де і як розташовані укуси. Вони не поцікавилися, чому Катин одяг весь у крові, брудний, місцями розірваний.

Першим у реанімацію прибіг мій син - і йому Катин одяг кинули, як собачу шкуру. Без опису. Нижньої білизни серед цього одягу ми не знайшли. Як розповідав один з лікарів "швидкої допомоги", її і не було. Вона, каже, сиділа на сидінні, штани були призпущені і "було видно соромоту"... Синові це все кинули, він забрав, у машину відніс - і знову до Катрусі повернувся. Як мені потім подумалося: це вони вже тоді взялися докази знищувати. Отак от нахабно.

Поліція не зробила нічого з того, що зобов'язана була зробити. Ні-чо-го. Тільки Катину фотографію в приймальні поставили. Та свічку запалили. І все.

А коли я повернувся в лікарню і запитав лікарів, чи приходив слідчий (якого при мені по телефону відправляли) - мені відповіли, що нікого не було...

Ось тоді я зрозумів, що вони і не збиралися нічого робити. Навпаки, робили все, щоб справу зам'яти. Щоб виставити все так, ніби Катя померла через хворобу, яка викликала крововилив у мозок.

- І ви продовжили спроби дізнатися, що сталося з вашою дочкою?

- А як інакше? Але це ж професіонали повинні цим займатися. А я що можу? Тільки людей порозпитувати.

Нам вдалося отримати відео з чотирьох камер, встановлених у селі, де це все сталося. І там ми побачили, що швидка туди проїхала о 3 годині ночі. А назад - лише за 20 хвилин. Питання до бригади швидкої допомоги: що ви там робили, в селі, у темряві, цілих 20 хвилин, враховуючи, що звідти до стаціонарної реанімації в Берегові - 6 хвилин їзди? Чого ви чекали? Хто вас інформував? Це як виходить - моя дочка там лежала і вмирала, а ви інструкції одержували?!

- Відповіді на ці питання ви отримали?

- Ні. Члени бригади почали плутатися у розповідях. Один каже, що вони Катю з машини витягали. Інший - абсолютно інакше все описує... Коротше, мої підозри зміцнилися остаточно.

- Коли Катя померла?

- Ще три дні вона боролася. А потім у неї сталася клінічна смерть. Ми щойно пішли від неї. Я ж усю ніч попередню біля неї просидів. Тому що при крововиливі у мозок, стверджують лікарі, критичні 3-тя, 7-а і 21-а ночі. Та й не хотів я, щоб вона залишалася сама... От і сиділи ми біля неї практично невідлучно.

Лікар мені заборонити намагався спочатку. А я йому і кажу: ви совдепівські замашки свої киньте. Я нічим не заважатиму. Я - батько. Навіть на пологи зараз батьків пускають. Тому дайте мені бути поруч з моєю дитиною...

- Ви з лікарем говорили про причини того, що сталося?

- Він повторив те, що вони написали - про крововилив у мозок. Але що послужило поштовхом для того, щоб молода дівчина, яка о третій годині ночі вирушила на зустріч з коханим, вже о пів на четверту опинилася в комі? Немає відповіді.

При цьому у неї немає однієї сережки, одяг вимазаний - причому так, ніби її тягли по запилюженій підлозі бусика. Взуття на Каті не було. А до шкарпеток, в яких вона була, прилипли листочки... Отже, вона вирвалася... Вона бігла... Я уявляю, яку смерть вона прийняла...

Ось це все, про що я розповідаю, син мій сфотографував. Не поліція. Поліції це все було нецікаво.

Коли Катя померла, у сільській церкві проводили заупокійну службу, молилися за її душу. І ми з сім'єю пішли. Вже біля церкви я дивлюся, а син з невісткою відстали, затрималися біля того місця, де все це сталося. Це центр села. Там збори проходять, свята, концерти. І з дощок збита сцена, такий начебто подіум, з метр заввишки...

Коли я вийшов з церкви після служби, біля цього подіуму крім сина і невістки стояли поліцейські. Виявилося, мої відстали, щоб пошукати другу Катину сережку, раптом десь недалеко закотилася. І під дошками цієї сцени вони знайшли 4 доньчині шиньйони. Знаєте, на прищіпках таких. Вона постійно волосся подовжувала...

Їх зірвати насправді важко. Уявіть, з якою силою треба було рвати, щоб вони злетіли? Я ніколи не повірю, що це було зроблено, коли її реанімовували! Лікарі тут ні до чого...

Словом, син, коли вони це знайшли, викликав поліцію. І ті зафіксували.

Але людину, яка бачила Катю останньою, і яку першою мали би запідозрити, ніхто не затримав, не допитав, не взяв у неї біологічні проби, кров на аналіз, не провів експертизу машини. Складалося враження, що вони з усіх сил намагалися її відмазати. І не тільки тому, що він - колишній слідчий. Вони безпосередньо пішли на приховування. І у мене є підозри, що в усьому цьому зав'язаний не тільки він. Інших пояснень я не знаходжу.

- Але якщо вашу дочку вбили - то за що?

- Я не знаю. До мене підходили, розповідали, що за день до всього цього її бачили, коли вона розмовляла з одним місцевим наркоманом. А потім, радісна така, подругам казала, що він пообіцяв їй показати місця біля села, де посаджені коноплі. А вона у мене ідейна була...

Цей наркоман тієї ж ночі вмирає нібито від передозування. Ніхто там особливо і не пробував з'ясувати, так це чи ні. Наркоман "відкинувся". Кому він цікавий?

А наступного дня лихо сталося з моєю Катрусею. І що я повинен думати? Що це все - просто збіг? Особисто я в це не вірю. Так, може, я помиляюся. Це слідчі повинні займатися цим. Замість цього вони тільки відмазки придумують.

- Що показав розтин? Він же проводилося?

- Проводилося. Приїхав якийсь відомий криміналіст, приїхало начальство Берегівського РВВС - і туди, на розтин. Я кажу: я війну пройшов, можна я теж піду, буде присутнім? "Ні, не можна!". І ніяк! Хоча - чому батько не може бути присутнім при розтині своєї дитини?

Коли вони вийшли після розтину - відразу почали говорити про те, що ось, труна є, давайте її поховаємо. Я до криминаліста: що там, мовляв? А він мені - "захворювання". Ще тільки взяв тканини на аналіз - і вже написав, що причина смерті - хвороба. Та ще й не зробив того, з чого зобов'язаний був розпочати: з опису зовнішніх пошкоджень. Але у висновку нічого немає! Ні синця під оком, ні губи розбитої, ні подряпин, ні саден ...

Знаєте, я ж міг тоді біди наробити... Благо, стримався. Написав заяву про недовіру цьому експерту і викликав криміналіста з області (той, до речі, всi зовнішні пошкодження зафіксував). І знаєте, в поліції теж є нормальні хлопці. Вони мені й шепнули, що якби не ця заява - в той же день кримінальна справа була б закрита. Так вони планували зробити.

Є ще одна дуже дивна обставина. Коли Катю везли в реанімацію, на її телефон кілька разів дзвонили з чергової частини - хоча вона вже відчергувала і пішла відпочивати. Навіщо їй дзвонили? Чи не для того, що треба було знайти телефон, який вона впустила? Це ж бійня була в будь-якому випадку... А потім, ймовірно, телефон знайшли і він його привіз в реанімацію і віддав. А медики вже повернули його разом з речами для мого сина - весь в крові.

Коли ж ми спробували Катин телефон увімкнути, він виявився заблокований. Віддали його хакерам, ті сказали, що хтось уже намагався його зламати.

- Навіщо? Там було щось важливе?

- Як мінімум там є докази того, що приятель Каті брехав, коли запевняв поліцейських, що останні три місяці вони з моєю дочкою не спілкувалися. У телефоні збереглася їхня переписка - кожен день. А в ніч, коли сталася біда, була купа дзвінків і СМС аж до 3 години ночі.

Телефон ми поліції не віддавали. Син дав їм роздруківки з телефону - працюйте.

Ось тільки вони не працюють. Досі немає подворового обходу, не встановлені і не опитані свідки, не притиснули реанімацію... Маса питань.

І раз ніхто не шукає на них відповіді, робити це маю я. Бо я - батько. І я весь цей час бігав з висунутим язиком. Замість того, щоб побути біля дочки. Біля її труни.

- Чи відкрите на даний момент кримінальне провадження і за якою статтею?

- Начебто відкрито - за 115 статтею, умисне вбивство. Але це не точно. Моєму адвокату не дають ознайомитися зі справою. А слідчий уникає спілкування з ним.

- Як аргументує?

- А ніяк. То вона зайнята, то не може говорити і передзвонить, коли звільниться.

Я з нею спілкувався один раз - коли після смерті Каті давав свідчення. Після того скільки не дзвонив - вона не могла розмовляти, обіцяла передзвонити і так жодного разу не передзвонила...

А що ви хочете? Вона місцева. Ну не може місцева поліція розслідувати кримінал щодо свого працівника. Це повинна область забрати. Але область чомусь мовчала...

Ось у мене і виникає питання: побутове? Та ні, не побутове. Тут справжній спрут закопаний, розумієте? Величезний огидний спрут.

- Вважаєте, що ваша дочка влізла в щось, у що влазити не треба було?

- Так точно! Вона всього 4 місяці пропрацювала. Її прийняли після юридичної академії і вона поїхала в Одесу, в навчальний центр поліції - по суті, ще один відбір пройшла, на якому багато хто не витримує, відсіюються. Вона витримала. Тільки-тільки отримала лейтенанта. Мала обмивати в неділю (в реанімацію дівчина потрапила в суботу) - не дожила.

І в підсумку дитина життя поклала за свої принципи.

Я, буває, сиджу і думаю: а чи могла вона уникнути фізичної смерті? Так, могла. Могла на поступки піти. Могла пообіцяти те, що від неї вимагали. Але вона була зовсім іншою людиною. І замість того, щоб зрадити свої принципи, своє внутрішнє "я" - вона вважала за краще загинути.

Вона не хотіла цього лайна, цих наркотиків. Алкашів на дух не переносила. Мені розповідали, якщо бачила п'яного, коли йшла на чергування - скручувала його і тягла до райвідділу. Повз несправедливості не проходила ніколи... Начальник дільничних мені казав, що хотів її своїм заступником зробити - тому що закони знала відмінно і мала гострий аналітичний розум, в усе вникала, всім цікавилася ...

Ось тільки не виявилося поруч нікого, хто б їй підказав, хто свій, хто чужий. Хто б застеріг. Вберіг.

Мені в цьому плані більше пощастило. Не знаю, що б було, якби не побратими. До останнього свого подиху буду їм вдячний за те, що з самого початку поряд були. Підтримали мене в потрібний момент. Утримали від дурниць. Вони і шум здійняли.

І я не зможу жити, поки не дізнаюся, чому загинула моя дочка. І поки ті, хто винен в її смерті, не будуть покарані.

- Ви знаєте, де зараз перебуває людина, яка була з вашою дочкою тієї ночі?

- Поліція знає. Так він приїздив навіть коли я там ще був, по Каті ще й 9 днів не було. Мені знайомі розповідали. Та й за документами це ж легко простежити. За українським паспортом він - Михайло К. Правда, у нього ще угорський є. Як він там записаний, я поки не знаю.

Зі мною він не зустрічався. Як мені сказали в поліції - "він вас боїться". А чого боятися, якщо ти чистий? Винен він чи ні - нехай вирішує суд. Мені ж не потрібна помста. Я лише хочу подивитися йому в очі. Про одне це і прошу: дайте мені подивитися йому в очі.

Серед побратимів є "гарячі голови", звісно, але ми повинні діяти виключно за законом. Інакше до чого ми прийдемо в результаті?

За останні дні мені зателефонували і написали багато людей. І знаєте, найчастіше їхня реакція на все це - гнів і злість. Я теж відчуваю і злість, і гнів, і біль. Але розумію, що злість щодо всієї силової системи - це теж неправильно. У поліції є і нормальні люди.

Я бачив поліцейських із зацькованими очима. І розумію, що те, що сталося з моєю дочкою - це знак і для них. Мовляв, робіть, що сказано - або з вами може статися те саме. Ось що страшно!

І рано чи пізно нормальні втечуть звідти. Залишаться ті, хто за долари рідну матір готовий продати. Ті, хто зараз заробляє на переправленні через кордон наркотиків, зброї, повій і нелегалів... Ну ми ж всі знаємо, що діється в нас у прикордонних районах!

І замість того, щоб сісти, жаліти себе і плекати своє горе, я краще зроблю все, щоб хоч трохи це змінити. Наскільки вистачить моїх сил і відведеного Богом часу.

І я хочу розголосу. Не тому, що боюся за власне життя, хоча мене попереджали, щоб я був обережніший. У мене є зареєстрована зброя і в разі чого пару людей я б прихопив із собою.

Розголос мені потрібен тому, що коли ті, на чиїх руках кров моєї дочки, відчують, що їх заганяють - вони, як собаки, почнуть гризти одне одного. І зливати - аби врятувати власну шкуру.

Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!

7
Коментарі
18
3
Смішно
5
Цікаво
219
Сумно
18
Треш
Опублікувати коментар
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані
Чейпеш Михаил
Чейпеш Михаил
Допоможу зібрати всю компрометуючу інформацію на слідака.
Показати коментар повністю
Чейпеш Михаил
Чейпеш Михаил
Два роки тому поліцейського який розслідував нарко мафію, звільнили з поліції за те , що не був пристебнутий рівнем безпеки з Берегівського відділу поліції.
Показати коментар повністю
Чейпеш Михаил
Чейпеш Михаил
Я готовий долучитися до цього розслідування, Михайло.
Показати коментар повністю

Блоги / думки