"Горбатого могила виправить": про ранню судимість мера Черкас

Сьогодні, на посаді міського голови Черкас, Анатолій Васильович вже назбирав ряд кримінальних проваджень, які активно розслідуються (з їх коротким описом можна ознайомитися тут), але зараз не про них. В даному матеріалі "Кропиви" повернемося до зорі управлінсько-політичної кар'єри відомого вихідця з Лисянки.

На посаду голови Лисянської РДА Анатолій Бондаренко був призначений 8 березня 2005 року розпорядженням президента Віктора Ющенка, за наслідками “Помаранчевої Революції”. Вже 6 липня 2006 року посадовець був звільнений “у звязку з виявленням його невідоповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації”. В червні 2006 року було поновлено розслідування факту підробки диплому про вищу освіту посадовцем, яке розслідувалося з жовтня 2005 року.

Перша судимість Бондаренка

В ході розслідування було встановлено, що в серпні 2004 року Бондаренко в місті Біла Церква незаконно отримав від проректора Білоцерківської філії ВНЗ “Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна” підроблений диплом бакалавра який засвідчував, що він отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки “Економіка і підприємництво”. Хоча в липні 2004 року був відрахований з числа студентів другого курсу заочної форми навчання за невиконання навчального плану.

В лютому 2005 року, з метою призначення його на посаду голови Лисянської РДА, надав підроблений диплом до Черкаської ОДА, де на підставі, в тому числі, цього диплому його кандидатура була внесена до Кабінету Міністрів. Після чого, за наслідками подання уряду, розпорядженням президента в березні 2005 року був призначений на зазначену посаду.

Підсудний пояснив, що в 2002 році він вступив на навчання до вказаного вузу на заочну форму навчання. При цьому у нього була домовленість з керівництвом, що він навчатиметься за індивідуальним планом. Взимку та весною 2004 року він приїздив та здавав всі заліки, екзамени та дипломну роботу. В жовтні 2005 року він передав диплом проректору оскільки йому пояснили, що в номері диплому допущена помилка і диплом їм потрібен тимчасово, бо в них проходить перевірка. Про те, що диплом недійсний і про факт свого відрахування він дізнався вже під час проведення слідства.

Покази підсудного були спростовані доказовою базою та свідченнями свідків.

Так проректор вишу пояснив, що підсудний фактично провчився в закладі лише три семестри і за цей час не міг отримати диплом та був відрахований в липні 2004 року. Під час підготовки пакету документів, на виготовлення дипломів, він помилково вніс до списків підсудного і на нього також було виготовлено диплом. Проректор повідомив підсудного, що на нього помилково виготовлено диплом. Разом з тим підсудний попросив передати йому на деякий час цей диплом, що він і зробив. Було складено акт про повернення диплому на спеціалізоване підприємство яке його виготовляло. Підсудний повернув диплом лише у жовтні 2005 року після чого він був направлений на спеціалізоване підприємство. В додатку до диплому він пояснював, що оцінки підсудний виставляв собі сам, видумуючи їх.

Згідно зібраних в ході слідства доказів, диплом на ім'я підсудного дійсно було вилучено на спеціалізованому підприємстві, надано наказ про відрахування з вишу, встановлено факт відсутності видачі диплому підсудному згідно книги реєстрації виданих дипломів у виші. Протоколом виїмки справи держслужбовця підсудного в якій подано інформацію про наявність вищої освіти та завірену копію підробленого диплому, завірені копії подання пакету документів на призначення на посаду голови РДА, які містили неправдиві дані, щодо наявності вищої освіти.

Проаналізувавши всі докази 27 листопада 2007 року Звенигородський районний суд прийшов до висновку, що дії підсудного повинні кваліфікуватися за ч. 3 ст. 358 КК України , як використання завідомо підробленого документа та визнав винним підсудного. Анатолію Бондаренку було призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі та звільнено від нього на підставі закону про амністію.

Депутатство обнулило судимість

В березні 2006 року на місцевих виборах, Анатолія Бондаренка було вперше обрано депутатом Черкаської обласної ради від ВО “Батьківщина”. Депутатство в подальшому дало можливість в апеляційній інстанції обнулити судимість.

4 березня 2008 року вирок Звенигородського суду був скасований через істотні порушення кримінально-процесуального законодавства Апеляційним судом Черкаської області у складі колегії суддів Ільченка А.М., Євтушенка В.Г., Тапала Г.К. Примітним є те, що як підсудний так і прокурор просили скасувати попередній вирок.

Як встановлено в ході судового розгляду, вперше кримінальна справа була порушена в жовтні 2005 року, а закрита вже в грудні цього ж року, за відсутністю складу злочину. В червні 2006 року прокурор області скасував постанову про закриття справи, коли підозрюваний по справі вже був в статусі депутата і не повідомив обласну раду про притягнення його до кримінальної відповідальності.

Згідно Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, прокурор який порушив кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня порушення кримінальної справи.

Апеляційний суд дійшов до висновку, що підсудного було притягнуто до кримінальної відповідальності з порушенням вимог ст. 31 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, тому всі слідчі дії є нелегітимними.

Відтак всі слідчі дії та зібрані докази по справі були визнані нелегітимними через те, що прокурор не повідомив обласну раду про факт кримінальної справи.

Спроба реанімації справи

Спроба реанімації даної справи відбулася у серпні 2010 року за губернаторства Сергія Тулуба. На той час Анатолій Бондаренко вже очолював обласну організацію ВО “Батьківщина” в статусі головного опозиціонера владі в регіоні.

Тоді опозиціонеру інкримінували вже знайому ч. 3 ст. 358 ККУ (підробка документів) за підробку диплому та ч. 1 ст. 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем) за спонукання до надання благодійної допомоги у вигляді лісоматеріалів перебуваючи на посаді голови РДА.

Бондаренка навіть було оголошено в розшук та прийнято постанову про примусовий привід. Коли його місцезнаходження було встановлено, він відмовився виконати постанову посилаючись на те, що перебуває на лікарняному.

В результаті справа так і не була передана до суду, а сам Бондаренко заявляв про політичні переслідування з боку влади.