УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Диверсія в Калинівці: хто і навіщо підірвав арсенал

81,1 т.
боєприпаси

У селі Калинівка під Вінницею відбулася третя за рік масштабна пожежа на складі боєприпасів в Україні, що підтверджує основну версію - масовану диверсійну атаку на країну з метою підірвати її обороноздатність.

У причинах і наслідках ситуації розбирався "Обозреватель".

Удар по обороноздатності

Арсенал в Калинівці був другим за значенням після Балаклеї. Тут зберігалися 83 тисячі тонн боєприпасів, зокрема ракети РСЗВ "Смерч", "Ураган" та "Град". Поки вибухи тривають, точні масштаби втрат оцінити складно. Але ясно одне: обороноздатності країни завдано відчутного удару.

Диверсія в Калинівці: хто і навіщо підірвав арсенал

"Вже зрозуміло, що ситуація серйозна. Про збройний "Чорнобиль" говорити поки рано. Потрібен час, щоб оцінити всі втрати. Однак це один з найбільш солідних об'єктів для зберігання боєприпасів, тому так, це серйозно", - зазначив у розмові з "Обозревателем" директор інформаційно-аналітичного центру "Перспектива", військовий експерт Павло Рудяков.

З ним згоден і представник Уповноваженого із захисту прав військовослужбовців, полковник запасу Святослав Стеценко: "Втрата такої кількості боєприпасів - істотний удар по нашій обороноздатності. Це пропорційно з втратою кількох військових з'єднань".

Навіщо Росії диверсія

Основна версія українського керівництва - російський слід. Прес-офіцер Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення Збройних Сил України Сергій Місюра повідомив, що про підготовку диверсії стало відомо ще за кілька днів, але зупинити її не вдалося.

"Завдяки розвідданими ще з 25 вересня у Вінницькій області під виглядом антитерористичних навчань були проведені обшуки і переслідування диверсійних груп. Основну масу диверсантів визначили і затримали. Основну масу, але не всіх. Одна група змогла доставити вибуховий пристрій", - розповів Місюра. Служба безпеки України також офіційно визнала інцидент диверсією.

Крім розвідданих, на користь цієї версії говорить ще ряд факторів. По-перше, це третя подібна подія в 2017 році. У березні загорілися склади Балаклеї на Харківщині. В результаті Україна втратила 70% боєприпасів, які зберігалися в арсеналі. Зовсім недавно, 22 вересня, пожежа охопила склади в селі Новоянисоль в Донецькій області. Через п'ять днів - вибухи в Калинівці.

"Найбільш ймовірна версія - диверсія. Погодьтеся, це складно назвати збігом обставин", - зауважив Стеценко.

По-друге, багато про що говорить дата диверсійної атаки. 26 вересня у президента Петра Порошенка день народження, що також складно списати на збіг.

По-третє, в останні місяці активізувалися дискусії щодо поставок Україні озброєнь. Днями прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо повідомив, що планує надати Києву летальну зброю. У США також з'являється все більше голосів на підтримку надання летального озброєння. За кілька годин до вибухів в Калинівці міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна впритул наблизилася до отримання відповідних озброєнь. А пожежа під Вінницею виставляє країну як ненадійного партнера у військовій області.

"Одна з цілей - компрометація України як надійного партнера у військово-технічному співробітництві. Країна, яка передає Києву озброєння, хоче бути впевнена в їх збереженні", - пояснив "Обозревателю" ветеран зовнішньої розвідки України, генерал-лейтенант Василь Богдан.

Підготовка до атаки

Напрошуються й інші підозри: чи може черговий удар по обороноздатності України виявитися лише підготовкою до чогось більш масштабного? Днями спостерігачі ОБСЄ повідомили про те, що терористи на Донбасі зміцнюються на окремих напрямках. У Генштабі ж відзначали активізацію обстрілів з боку ОРДЛО.

"Вибухи під Вінницею завдали ВСУ серйозних збитків. Не можна виключати, що метою цієї диверсії є підготовка масштабної акції на фронті в подальшому. Ви ж розумієте: якщо ВСУ будуть позбавлені частини своїх боєприпасів, вони істотно ослабнуть", - підкреслив Богдан.

За словами Святослава Стеценка, серйозна активізація військових дій на Донбасі вимагає створення відповідного наступального угруповання російських сил і терористів "ЛНР/ДНР".

"Поки воно не створене. Але треба розуміти, що його реально створити протягом місяця", - визнав Уповноважений із захисту прав військовослужбовців.

Чому не догледіли

Висока ймовірність причетності Росії до вибухів в Калинівці не знімає відповідальності з українського керівництва. Чергова НП на стратегічному військовому об'єкті викликала шквал критики в експертних колах і соцмережах. "Військове керівництво не зробило висновків з інших інцидентів і не прийняло адекватних заходів щодо забезпечення збереження таких об'єктів", - вважає Стеценко.

Більше того, до закінчення повного розслідування не можна остаточно списувати з рахунків версії халатності і застарілої системи зберігання боєприпасів. "На модернізацію систем зберігання боєприпасів, зброї, військової техніки не вистачає грошей. До того ж, це не вважають першочерговим завданням", - вважає Павло Рудяков.

Радник президента України Юрій Бірюков вже відповів на звинувачення, пояснивши, що на забезпечення "живучості" військових складів у 2017 році виділили 6 млн грн, а після Балаклеї повинні були виділити ще 19 млн. Тобто заковика полягала не в фінансуванні, а в затягнутій процедурі освоєння коштів.

"Поки з виділених грошей дозволили витрачати тільки 11 млн, бюджетний розпис прийшла в кінці серпня. У нас тендери, процедури. І фактично підписувати договори за цими сумами почали б в жовтні", - написав Бірюков в Facebook.

Втім, вибухи в Калинівці показали, що зволікати з вирішенням проблеми більше не можна. Посилення охорони стратегічних військових об'єктів, модернізація системи зберігання боєприпасів і контрдиверсійна діяльність відтепер повинні бути в пріоритеті.