ГоловнаБлоги

Безчинства хероя "МГБ"

7.1тЧитати новину російською

Так звана "ЛНР" давно перетворилася на територію, де панує не сила права, а право сили. Там дуже швидко сформувалася окрема каста з представників так званої "влади", яка отримала майже необмежені повноваження і безкарно знущається над тими, хто в цю касту не потрапив. До того ж, стрімкий "соціальний ліфт" у "молодій і перспективній" квазідержаві зазвичай виносить нагору або маргіналів, або "гостей" з Російської Федерації, які досі "борються" за "світле майбутнє" "ЛНР", паралельно збиваючи собі статки за рахунок тих, кого вони, начебто, захищають від "кривавої хунти". Про одного з таких "захисників" ми сьогодні і розкажемо.

Лінія розмежування на Луганщині проходить, в тому числі, по річці Сіверський Донець. І на окупованій Луганщині вона давно розбита на "зони відповідальності", де окремі "представники влади" заробляють гроші. Так, ділянку річки між містом Слов`яносербськ та селом Жовтим контролює співробітник

"МГБ ЛНР" з позивним "Алі". Ну, як контролює? Швидше, царює там. Бо місцеві жителі виявилися повністю беззахисними перед безчинствами, які коїть заїжджий "рятівник".

Залякані люди про свого мучителя знають небагато. Лише те, що він – представник кавказької національності. Він – середнього зросту, носить невеличку борідку, має близько 35 років і кепсько говорить російською.

Втім, мовний бар`єр "Алі" ніяк не завадив взяти в лещата все населення цього району. Алі "поважають" та БОЯТЬСЯ абсолютно всі жителі, від хліборобів до комендантів населених пунктів. І змушені як "усім великим царям носити йому подарунки".

Як і годиться "царю", свої "володіння" і всіх підприємців, які тут працюють, "Алі" обклав податками. Суми поборів для кожного визначаються індивідуально. Зазвичай, вони коливаються від 10 до 25 тисяч рублів на місяць. А для того, аби "переконати" людей платити – всі вони перед "укладенням договору" проводять кілька діб у підвалах "МГБ", куди їх усіх звозять.

От тільки живими звідти виходять не всі.

Скільки людей не повернулися після "гостин" у "Алі" - ще треба буде встановити. Відоме прізвище однієї з останніх його жертв – Петро Дєгтярьов. Чоловіка витягли з Сіверського Донця зв’язаним та з грузилом на тілі.

Загиблий Петро Дєгтярьов разом зі ще одним місцевим жителем Олександром Марченком підробляли тим, що переправляли на човні через річку пенсіонерів, що їздили на підконтрольні уряду території по пенсії та на закупи. Прямо на переправі обох чоловіків затримали сам "Алі" і бойовик на позивний "Якут". І повезли до Луганська, в підвал "МГБ", де 10 діб утримували, катували, знущалися і допитували.

Про останні години та обставини загибелі Дєгтярьова майже нічого не відомо. Єдине: люди, що утримувалися в сусідніх камерах і яким пощастило вийти на волю, свідчать, що затриманий поводився дуже шумно, постійно кричав і стукав у двері. А після чергового "сеансу заспокоєння" - раптово затих. А через зачинені двері свідки чули шелестіння целофану та звуки, наче тягли щось важке. Після цього про Дєгтярьова ніхто нічого не чув, аж поки його не знайшли в Сіверському Донці, де вбивці вирішили втопити тіло.

На відміну від Дєгтярьова, іншому човнареві, Марченку, пощастило куди більше. Хоч і не цілим, але він вийшов з підвалу – і відбувся "податком" у розмірі 2 тисячі рублів на тиждень.

Ще однією жертвою "Алі" став Станіслав Ліворенко, якого було схоплено у селі Жовте. Він теж працював на переправі. Втім, йому пощастило більше, ніж попередникам: допитували його недовго. Але зобов`язали платити фіксований "податок" у розмірі 3 тисячі рублів на тиждень.

Зрозуміло, що діє "Алі" не сам. Є у нього і "колеги". Так, у Слов`яносербську функції "Алі" виконує "ВКР МГБ ЛНР" Дмитро Бобриков. Свою катівню він облаштував у приміщеннях бази відпочинку "Супутник". Допити там проводять з використанням електричного струму. Тут "пощастило" побувати місцевому мешканцеві Валерію Семенову, який потрапив у поле зору "МГБ" під час переправи хворих пенсіонерів з "ЛНР" в Україну через Сіверський Донець…

Такий "Алі" на окупованих територіях – далеко не один. Тож лишається питання: чому мовчать міжнародні спостерігачі? Невже не бачать, що прямо у них під носом діють справжні катівні? Чи лише роблять вигляд, що не бачать? Але ж люди, що опинилися в заручниках у окупантів – то не люди якогось другого сорту. І далеко не всі з них свого часу "топили" за "ЛНР" і знайшли своє тепле місце в окупації. Багато хто вимушено залишився там – і нині не має ні прав, ні гарантій навіть елементарного виживання. Не кажучи вже про всі інші права.

Читайте всі новини по темі "Російсько-український конфлікт" на сайті "Обозреватель".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наши блоги