У Кремлі планували блискавичну війну

Коли на початку квітня озброєні люди з георгіївськими стрічками захопили Слов'янськ, в дію вступив план по захопленню не тільки Донбасу, але й усієї країни. Російські аналітики, в тому числі відомий Стрілок (Ігор Гиркин), розробили певний алгоритм подій - розгойдування ситуації на сході країни, набір до лав так званої самооборони великої кількості місцевих жителів, координація через спеців ГРУ. Все це заради того, щоб потім натиснути спусковий гачок - зібрати численну армію і рушити глиб країни. Благо необхідні передумови для цього були, пише кореспондент " Нового часу "Максим Бутченко.

Співробітник Міноборони розповідав мені, що на той момент в українській армії було всього пару тисяч по-справжньому боєздатних солдатів. Збройні сили були деморалізовані. РФ хотіла повторити кримський сценарій, коли російським військам здавали військові частини без бою. Джерело, близьке до Олександра Турчинова, повідомив, що наказ про заходи у при нападі на військові частини був підписаний. І проте Крим взяли майже без єдиного пострілу.

Таку ж блискавичну війну РФ планувала почати в найближчі тижні після захоплення Слов'янська. Хотіли дійти як мінімум до Дніпра, а по-хорошому - захопити і Київ. Для Москви це було б дуже символічно й образно - росіяни визволителі, подібно радянським воїнам, витісняють "фашистських загарбників" з споконвічно слов'янської території.

Один з вищих чинів Адміністрації Президента згадує, що тоді до Слов'янська були перекинуті спецпідрозділу і солдати, які повинні були перешкодити виконанню кримського сценарію - заблокувати ворога і не дати йому перейти до масштабних бойових дій. План був непоганий, але для його виконання з усією України вдалося зібрати всього 400 осіб - бійців Ягуара і Омеги, близько 30 бійців Альфи (з 300 чоловік спецпідрозділу залишилося тільки 10% - інші розбіглися), і трохи солдат ВВ.

В СБУ мені розповідали, що при колишньому главі відомства Олександрі Якименко велася цілеспрямована підготовка до захоплення Криму Росією. Провідні пости в відомстві зайняли громадяни РФ, всі операції узгоджувалися з Москвою. А незадовго до Евромайдана у спеців відібрали навіть снайперські гвинтівки і переправили на півострів, після чого зброя потрапила до рук росіян, як і українська військова техніка.

Ось в такому стані ми вступили у війну. З одного боку - озброєні до зубів бойовики і специ російського ГРУ, а з іншого - пригнічені морально, принижені хамським ставленням до себе та своєї роботи українські спецназівці, а також крихти, що залишилися від армії.

Але перші зіткнення з терористами стали переломним моментом в ході блискавичної війни. Джерело в АП розповідає, що жертви серед сепаратистів досягли 200 осіб, і це сильно остудило запал загарбників, поставивши під сумнів технологію, відпрацьовану в Криму.

Якщо хочете, то ці 400 українських бійців стали тими самими 300 спартанцями, перегородивши шлях перського царя Дарія в Фермопілах. Як би пафосно звучало це порівняння, але завдяки стійкості декількох сот людей звалився план швидкого захоплення України. Багато це чи мало - судити вам.